Генеральний
писар - 1. член генеральної
старшини, вища службова особа, яка вела
справи гетьманського уряду в Україні в 17-18
ст. Іноземці називали його канцлером. Г.п.
керував діяльністю Генеральної Військової
Канцелярії, приймав іноземних послів, брав
участь у виробленні умов міжнародних
договорів, вів дипломатичне листування. Г.п.
зберігав державну печатку.
2. В 1917-18 - член
Генерального Секретаріату
УЦР УНР, вища службова особа Української
Народної Республіки. Вів справи
українського уряду, зберігав державну
печатку, стверджував законність та
чинність документів. Посада Г.п. існувала з
15.(28.).6.1917 до 9.(22.)1.1918. Г.п. були П. Христюк. О. Лотоцький,
з листопада 1917 - справи Генерального
Секретаріату вів заступник Г.п. І. Мірний.
22.1.1918 у зв'язку з перетвореннями
Генерального Секретаріату у Раду Народних
Міністрів УНР, замість Г.п. було встановлено
посаду Державного писаря. Державним
писарем УНР став І. І. Мірний. В період
Української Держави функції Г.п. виконував
Державний Секретар.
І.
З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії
України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm