Меню: Судові органи. Право 
 Версія для друку   На головну

Універсали Української Центральної Ради - акти законодавчого характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни державно-правового статусу українських земель колишньої Російської імперії у 1917-18. Українська Центральна Рада видала 4 Універсали, за формою подібні до однойменних актів козацьких гетьманів (17-18 ст.).

І Універсал УЦР видала 10(23).6.1917. Документ, зазначаючи невіддільність України від Росії, проголосив автономію України. Законодавчий орган України - Всенародні Українські збори (Сойм), що мали бути обрані всезагальним, рівним, прямим і таємним голосуванням. Зафіксував уповновласнення УЦР очолювати організацію державного ладу автономної України. Виклав основні вимоги, висунуті УЦР до Тимчасового уряду, які було відкинуто останнім: юридичне закріплення автономії України; встановлення при Тимчасовому уряді посади комісара з українських справ, який мав бути обраним УЦР і діяти від імені Центрального російського уряду; передачі частини коштів, що збираються у Центральну казну Росії, на національно-культурні потреби українського народу. Зобов'язав місцеві органи влади до підпорядкування УЦР та до збору з 1(14).7.1917 окремого податку на українську справу, що мав регулярно пересилатись у скарбницю УЦР. Закликав українську громадськість до згоди і порозуміння з громадами інших національностей. Автор І У. - В. Винниченко. Вперше оголошений на Всеукраїнському військовому з'їзді. На підставі І У. 15(28).6.1917 УЦР утворила Генеральний Секретаріат - уряд автономної України.

II Універсал затверджений УЦР 3(16).7.1917. Опублікований українською, російською, єврейською і польською мовами. Зафіксував результати двосторонніх переговорів УЦР з делегацією Тимчасового уряду (О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі), що проходили в Києві 28.6.(11.7)-30.6.(13.7).1917. Тимчасовий уряд видав 2(15).7.1917 постанову “Про національно-політичне становище України”, в якій регламентував організацію влади і збройних сил в Україні. В II Універсалі УЦР оголосила, що не має наміру відділяти Україну від Росії та зобов'язувалася не здійснювати самочинно автономії України. Склад УЦР мав доповнитись представниками національних меншин, які проживають в Україні. УЦР зобов'язувалась подати Тимчасовому уряду на затвердження склад нового Генерального секретаріату як найвищого крайового органу управління Тимчасового уряду в Україні та за погодженням з національними меншинами готувати проект закону про автономний устрій для внесення його на затвердження Всеросійських установчих зборів. Представники УЦР при верховних армійських інституціях Росії (військовому міністерстві, Генеральному штабі, Верховному головнокомандувачу) мали брати участь у комплектуванні українських військових частин. II Універсал оголошений на сесії УЦР.

Ill Універсал виданий після жовтневого перевороту в Петрограді 7(20).11.1917. Проголосив Українську Народну Республіку, яка зберігала федеративний зв'язок із Російською республікою. Ill Універсал визначив територію УНР: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина і частина Таврії. Приєднання тих земель Курщини, Холмщини, Воронежчини та суміжних губерній, де українці становили більшість, мало вирішуватися населенням цих областей. Універсал ліквідував право приватної власності на землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян). Встановив на території УНР 8-годинний робочий день. В Універсалі проголошувалося скасування смертної кари, амністія політв'язням, реформа судівництва та національно-персональна автономія для національних меншин (росіян, поляків, євреїв). Вказувалося, що в УНР будуть забезпечені всі демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків; недоторканність особи й житла; право вживання місцевої мови в зносинах з установами. Окремим секретарствам Генерального Секретаріату було приписано: здійснювати контроль над виробництвом і розподілом продукції; проробити заходи з упорядкування судівництва та закріплення прав місцевого самоврядування; підготувати законопроект про національно-персональну автономію. Визначено термін виборів до Українських установчих зборів - 27.12.1917 та день їх скликання - 9.1.1918. Затверджений на засіданні Малої Ради.

IV Універсал прийнято на засіданні Малої Ради, яке розпочалося 9(22).1.1918. Універсал проголошував самостійність і незалежність УНР як вільної суверенної держави українського народу і заявив про її прагнення до мирного співіснування з сусідніми народами. Підтвердив повноваження влади УЦР до моменту скликання Українських установчих зборів. Перетворив Генеральний Секретаріат у Раду народних міністрів та доручив їй продовжувати переговори з Центральними державами і укласти мирний договір. Закликав уряд та громадян УНР дати відсіч більшовикам. Оголосив про цілковитий розпуск постійної армії та організації замість неї народної міліції. Призначив перевибори місцевих органів влади. Встановив термін передачі соціалізованої землі - до початку весняних робіт. Зобов'язав РНМ негайно приступити до відновлення промисловості, з переведенням її на виробництво мирної продукції. Оголосив про державний контроль над банками, найважливішими галузями торгівлі, експортом-імпортом та ціноутворенням, з встановленням монополії на найбільш прибуткову продукцію. Підтвердив усі демократичні свободи, оголошені в III Універсалі, підкресливши право всіх націй УНР на національно-персональну автономію. Питання про федеративний зв'язок з республіками колишньої Російської держави залишав на розгляд Українських Установчих Зборів. Універсал був офіційно проголошений в останній редакції на засіданні Малої Ради вночі 12(25).1.1918. Опублікований українською, російською, польською і єврейською мовами в газетах та афішах. Положення IV У не були повністю зреалізовані внаслідок повалення влади УЦР і встановлення в Україні режиму гетьмана П. Скоропадського (29.4.1918). Після антигетьманського повстання в листопаді-грудні 1918, наслідком якого стало відновлення УНР, Директорія УНР замість Універсалів практикувала оголошення Декларацій. Тексти Універсалів, подані у працях В. Винниченка, Д. Дорошенка, Іс. Мазепи, П. Христюка, К.Костіва та в ряді ін. видань, є вільно відредаговані й не завжди відповідають оригіналу.

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Шахрай Василь Матвійович