|
Генеральне
слідство про маєтності
- розмежування
маєтностей між їхніми власниками на
Лівобережній Україні у 1729-1730 рр. з метою
узаконення передачі в спадщину тимчасових
володінь та збільшення прибутків у казну. Влітку
1729 р. в усі полки Лівобережної України, у т. ч.
в Київський, Переяславський, Прилуцький,
Гадяцький, Лубенський,
Миргородський і Полтавський, прибули
канцеляристи, які, переїжджаючи з села в
село, з'ясовували,
коли було засновано село, кому воно
належало, збирали документи, що
підтверджували право на володіння тощо.
Зібраний матеріал систематизувався і
перевірявся в полках і вносився до книг. Так
виникли полкові книги Генерального
слідства про маєтності. Їх звезли в Глухів,
де в січні 1731 р. вони були розглянуті
полковою і генеральною старшиною. Всі
маєтності були розподілені на шість
розрядів: старшинські;
одержані за заслуги по грамотах та
універсалах; ратушні; вільні; сумнівні;
монастирські. На підставі цього поділу
книги переписали і скріпили підписами. Один
примірник відіслали в Колегію іноземних
справ (тепер зберігається в Центральному
державному архіві давніх актів Росії, мікрокопія - у Центральному державному
історичному архіві України у Києві).
Оповіді старожилів і особливо документи,
вміщені в кінці книг (універсали,
пожалування тощо), важливе джерело для
вивчення багатьох питань в історії України
кінця 17 - 1-ї половини. 18 ст., зокрема для вияснення
шляхів зростання феодального
землеволодіння після визвольної війни
українського народу під керівництвом Б.
Хмельницького і стану на 1730 р. Крім того, в
документальних матеріалах Генерального
слідства про маєтності знайшли відбиття
питання заселення краю, наявність у
старшини млинів, будинків
та інших промислів, про закріпачення
селянства, про
класову боротьбу, становище міст і міського
населення.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
167-168
|