Земські
управи
— органи місцевого самоврядування в
дореволюційній Росії. Утворилися у вересні
— жовтні 1865 р. на підставі «Положення про
земські, губернські і повітові установи»
від 1 січня 1864 р. Вони поділялися на
губернські і повітові. Їх обирали
відповідні земські збори на 3 роки в складі
голови і членів (до 6 осіб). На території
Полтавської губернії діяли Полтавська
губернська, Зіньківська, Золотоніська,
Кобеляцька, Костянтиноградська,
Кременчуцька, Лохвицька, Лубенська,
Переяславська, Пирятинська, Полтавська,
Роменська, Хорольська, Гадяцька,
Миргородська і Прилуцька повітові управи.
Будучи
виконавчими органами, земські управи
земських зборів відали господарськими і
культурно-освітніми питаннями, утриманням
громадських будинків, що належали земству.
Підпорядковувалися губернатору і ним
контролювалися. Ліквідовані у лютому 1918 р.
Тимчасово існували у 1918—1919 рр. Документи земських
управ за 1865—1919 частково зберігаються в
Архіві Полтавської області.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
290
|