Полтавський район

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

Меню: Адміністративно-територіальний поділ 
 Версія для друку   На головну

Полтавський район. Знаходиться у північно-східній частині області. Площа 1,3 тис. кв. км. Населення 70 тисяч чоловік (1991). У Полтавському районі 149 населених пунктів, підпорядкованих 24 сільським Радам. Межує з Диканським, Котелевським, Чутівським, Карлівським, Машівським, Новосанжарським, Решетилівським районами. Утворений З0 вересня 1925 р. Тоді центр Супрунівського району було перенесено із с. Супрунівки до м. Полтави, а Супрунівський район перейменований на Полтавський. На час Всесоюзного перепису 1926 р. до складу Полтавського району входило 20 сільських Рад. До 1930 р. Полтавський район був у складі Полтавського округу. У 1930 р. Полтава виділена в окрему адміністративно-господарчу одиницю, якій підпорядковувалося 29 сільрад. З лютого 1932 р. до вересня 1937 р. — у складі Харківської області, з 22 вересня 1937 р. — у складі Полтавської області. За даними Всесоюзного перепису 1939 р. Полтавській міськраді підпорядковувалося 28 сільрад: Абазівська, Буланівська, Василівська, Гожулянська, Головачанська, Грабинівська, Зінцівська, Калашниківська, Кіровська, Ковалівська, Кованьківська, Кротенківська, Круто-Березька (Крутобережанська), Мар'ївська, Мачуська, Мильчанська (Мильцівська), Минівська, Нижньомлинська, Никольська (Микільська), Парасковіївська, Розсошанська (Розсошинська), Руновщанська (Рунівщинська), Судіївська, Супрунівська, Тахтаулівська, Тростянецька, Черкасівська, Щербанівська. На цій території за переписом 1926 р. проживало 91 904 чол., а за переписом 1939 р. — 79948. 28 серпня 1939 р. з території Полтавської міської Ради Полтавський сільський район виділено в самостійну сільську зону. На 1 серпня 1941 р. у Полтавському районі проживало 80,1 тис. чоловік. Під час німецько-фашистської окупації (вересень 1941 — вересень 1943) із 173 населених пунктів, які на той час були на території району, уціліло лише 35. Страчено 453 ж., зруйновано 11 лікарень, 7 поліклінік, 64 школи, 43 клуби, 2 кінотеатри.

Полтавський район лежить у межах Придніпровської низовини. Корисні копалини: природний газ (Семенцівське газоконденсатне родовище), пісок, глина, торф. Річки: Ворскла з притоками Коломак і Свинківка. Грунти переважно чорноземні. Розташований у лісостеповій зоні. Ліси (дуби, ясен, берест, клен) займають 17,4 тис. га. У районі — Вільхівщанський заказник, а також заповідні об'єкти місцевого значення — Розсошанський заказник, пам'ятки природи: Козацькі дуби, криниця Петра І, Триби та пам'ятки садово-паркового мистецтва Куликівський парк та парк Кротенківського будинку відпочинку. Основний промисловий і культурний центр району — місто обласного підпорядкування Полтава.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992).
Стор. 772-774

 

Хостинг от uCoz