|
Катерининська
провінція —
адміністративно-територіальна одиниця в
складі Новоросійської губернії. Створена у
1764 р. в складі Української лінії, Донецького
пікінерського полку [Нехворощанської,
Маяцької, Китайгородської, Орільської (Орельської)
і Царичанської сотень колишнього
Полтавського полку], Дніпровського
пікінерського полку [Білицької,
Келебердянської, Кишенської (Кишеньківської),
Кобеляцької, Новосанжарської,
Переволочанської, Сокільської,
Старосанжарської сотень Полтавського
полку, Власівської і Кременчуцької сотень
Миргородського полку] та слобід графа К. Г.
Розумовського — Варварівки, Карлівки і
Федорівки. У Катерининській провінції у
1769—1770 рр. сталося повстання Пікінерів. У 1776
р. частину Катерининської провінції
віднесено до складу Азовської губернії,
зокрема, Білівську (Бельовську) фортецю (тепер
м. Красноград Харківської області) і 22
слободи однодвірців. Донецький
пікінерський полк [Білівська, Козловська,
Рязька (тепер с. Ряське Машівського р-ну),
Нехворощанська, Маяцька, Китайгородська,
Царичанська, Орлицька (Орельська),
Парасковіївська і Петрівська роти],
державні слободи Нові і Малі Водолаги. З 1776
р. в складі Єлизаветградської провінції
Новоросійської губернії існував
Катерининський (з 1781р. — Ольвіопольський)
повіт. У 1778 р. з колишньої Катерининської
провінції (без Донецького пікінерського
полку) створено Наталинський повіт у складі
Азовської губернії. З 1780 р. Наталинський
повіт знову став називатися Катерининською
провінцією. У 1782 р. Катерининська провінція
перетворена на Костянтинівський повіт (з 1783
р. — Костянтиноградський повіт
Катеринославського намісництва).
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
332-333
|