Учительські семінарії
— навчальні
заклади для підготовки вчителів. Мали 4-річний
курс навчання. До них приймалися юнаки не
молодше 16 років всіх станів і віросповідань
після складення вступних іспитів за
програмою двокласних початкових училищ.
Предмети викладання: закон божий, російська
і церковнослов'янська мови, арифметика,
геометрія, російська і загальна історія та
географія, природознавство, малювання,
чистописання, основи педагогіки,
гімнастика, співи, музика, педагогічні
практичні заняття, ручна праця.
Практикувалися позакласні заняття з
педагогіки, російської літератури, історії,
природознавства, фізики, музики і співів.
Викладачами працювали випускники
університетів, учительських інститутів і
гімназій. Утримувалися на держані кошти.
На Полтавщині були відкриті
Великосорочинська (1904), Лубенська (1911),
Прилуцька (1915) і Полтавська (1916) семінарії.
Великосорочинська семінарія відкрита за
ініціативою педагога Д. Ф. Ніколайчика, який
став її директором. До 100-річчя від дня
народження М. В. Гоголя їй було присвоєно ім'я
письменника. При семінарії діяло двокласне
зразкове початкове училище для 63 хлопчиків.
У Великосорочинській семінарії навчався 121
учень, у т. ч. діти селян, козаків, міщан і
цехових, почесних громадян і купців,
духовенства, дворян. Організовувалися
додаткові заняття з зоології, ботаніки, городництва,
бджільництва, землемірства. Створено
педагогічний музей. Містилася у власному
приміщенні. На утримання державою
виділялося 32 тис. крб., губернським земством
— 3 тис. крб.; діяло Товариство допомоги
вихованцям семінарії, гуртожиток на 65 чол.,
організовувалися курси для вчителів
початкових шкіл, для учнів проводилися
екскурсії до Полтави, Смоленська, Бородіно,
Москви, Києва, Петербурга. Лубенська
семінарія почала діяти з двокласним
зразковим училищем для 48 учнів. У ній
навчалося 116 учнів, у т. ч. діти селян,
козаків, міщан і цехових, почесних громадян,
купців і дворян. Були організовані
додаткові заняття з бджільництва.
Містилася у найманому приміщенні. На її
утримання держава виділяла 33 тис. крб.
Прилуцька семінарія була розрахована на 51
учня, серед них діти селян, козаків, міщан і
цехових. Містилася у найманому приміщенні.
На утримання держава виділяла 34,8 тис. крб.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
931-932
|