ћеню:  ооперац≥¤ 
 ¬ерс≥¤ дл¤ друку   Ќа головну

ѕромислова кооперац≥¤. ” с≥чн≥ 1922 р. була утворена на губернському з'њзд≥ представник≥в промарт≥лей у ѕолтав≥ —п≥лка кустарно-промислових кооператив≥в Ђ—оюз Ч  устарї. « цього часу промислова кооперац≥¤ починаЇ ≥снувати ¤к Їдина кооперативна система. Ѕула також створена  ременчуцька районна —п≥лка кустарно-промислових кооператив≥в Ђ–айсп≥лкаї. Ќа 1 с≥чн¤ 1922 р. в район≥ д≥¤льност≥ Ђ—оюзу Ч  устар¤ї (на територ≥њ ѕолтавськоњ губерн≥њ) було 34 промислов≥ кооперативи, котр≥ об'Їднували 451 кустар¤. Ќа 1 с≥чн¤ 1924 р. до складу Ђ—оюзу Ч  устар¤ї входив 91 кооператив (4421 член); на 1 жовтн¤ 1925 р. Ч 163 з к≥льк≥стю член≥в 7097. Ќа ѕолтавщин≥ ≥снували чотири головн≥ форми промислових кооператив≥в: продукц≥йн≥ арт≥л≥ Ч 121, кредитно-промислов≥ товариства Ч 22, продукц≥йно-складськ≥, сировинн≥ товариства Ч 12, трудов≥ арт≥л≥ Ч 8. ¬ироби промислових кооператив≥в знаходили збут не т≥льки на ринках ѕолтавщини ≥ —–—–, а й за кордоном (на Ѕалканах, “уреччин≥ й ≥н.). ƒл¤ роздр≥бноњ продаж≥ товар≥в Ђ—оюз Ч  устарї мав дв≥ крамниц≥. ” промислових кооперативах переважали м≥ськ≥ кустар≥ та рем≥сники (43,9 %), значною була частка ≥ незаможн≥х с≥льських кустар≥в (29,9 %), решта Ч середн¤ки, роб≥тники, ≥нш≥ верстви населенн¤. «разу ж п≥сл¤ в≥йни починаЇтьс¤ в≥дновленн¤ д≥¤льност≥ промислових арт≥лей та њх сп≥лок. ” 1944 р. ведутьс¤ роботи по в≥дновленню д≥¤льност≥ 6 арт≥лей шк≥рпромсп≥лки, 6 швейпромсп≥лки, по 4 облл≥сопромсп≥лки ≥ р≥знопромсп≥лки ≥ 2 Ч металог≥рнобудсп≥лки, зд≥йснюютьс¤ заходи по в≥дкриттю на територ≥њ област≥ 80 ф≥л≥ал≥в шк≥рпромсп≥лки, 60 Ч швейпромсп≥лки ≥ 18 Ч р≥знопромсп≥лки.

ѕолтавщина: ≈нциклопедичний дов≥дник
(«а ред. ј.¬.  удрицького.-  .: ”≈, 1992). —тор. 721

ѕосиланн¤ на стор≥нку/ссылка на страницу:

 Ђѕромислова кооперац≥¤ї - журнал

 ЂЎтурмовий промкооператорї - газета