Меню: Довідник - П; 
 Версія для друку   На головну

Пошта. Ордером Румянцева-Задунайського від 31 травня 1765 р. пошта запроваджувалася на всій території Лівобережної України. Було відкрито 9 поштових трактів довжиною 2358 верст. На них діяло 72 станції, які обслуговували 15 поштмейстерів і 165 листонош. У їхньому розпорядженні було 300 коней, наділених від полків. Так, Переяславський полк поставляв 26 коней і виділяв 13 листонош, Полтавський - 8 і 4, Лубенський - 46 і 23, Миргородський - 8 і 4, Прилуцький - 40 і 20, Гадяцький - 28 і 14.

З 9 поштових трактів України по території Полтавської губерниї проходило 6 трактів: 1) Глухів - Полтава (через Ярославці, Мушину, Конотоп, Стародубівку, Хмелівку, Роміш, Липову Долину, Гадяч, Зіньків, Опішпю, Стасівці); 2) Полтава - Київ [через Стасівці, Онішню, Борок (тепер Бірки), Ковалівку, Миргород, Кибинці, Лубни, Черевки, Яблунів, Перервинці, Капустинці, Переяслав, Бориспіль, Княжища]; 3) Глухів - Переяслав (через Стасівці, Мушину, Конотоп, Голіопки, Єрошіву, Іваниці, Прилуки, Яблунів, Яготии); 4) Полтава - Чернігів (через Стасівці, Опішпю, Борок, Ковалівку, Миргород, Кибинці, Лубни, Біївці, Куріньку, Журавку, Прилуки, Монастирище, Ніжин, Мрин, Ольшівку); 5) Ромни - Лубни (через Глинськ, Лохвицю, Окопи).

Крім населених пунктів, які знаходилися на головних поштових трактах, листи розвозилися і в навколишні міста і села. Вказувався точно час відправлення і прибуття пошти до головних кінцевих пунктів. Пошта мала відправлятися два рази на тиждень у певні години. Швидкість пересування пошти, якщо зважити на бездоріжжя, була встановлена досить висока (у середньому 7 верст на годину). Так, відстань від Глухова до Полтави (292 версти) мала долатися за 39 годин. Підтримання поштових трактів у належному стані покладалося на місцеву владу.

У 1-й пол. 19 ст. на тер. Полтавської губернії були такі основні великі шляхи: через м. Полтаву пролягало 4 тракти: Харківський, Кобеляцький, Зіньківський, Кременчуцький, якими їздили постійно з казенною і купецькою поклажею, з середньою кількістю обозів і транспортів.

Через Кременчук пролягало 3 тракти: 1) Москва - Кременчук - Таврида - Миколаїв - Одеса - Херсон, 2) Кременчук - Петербург - Таврида, 3) Київський через Градизьк - Золотоношу (міжселищний, польовий, який з'єднувався у Кременчуцькому повіті з двома першими). По цих трактах проїздили і казенні і купецькі обози, транспорти, а по двох перших і різні військові команди. Київський тракт вів на заштатне м. Градизьк, через який пролягало 2 головних тракти: із Києва через Кременчук на Таврію, до Херсона, Одеси, Миколаєва, шлях, що виділявся з Київського тракту і вів з Градизька на Хорол. Цим шляхом особливо багато транспортів, обозів проходило з сіллю та рибою.

Через м. Золотоношу пролягав один головний тракт, який з'єднував Київ з Таврією.

Через Кобеляки пролягало 3 головні тракти: на Полтаву, на Кременчук, на Катеринослав (нині Дніпропетровськ), який вів до донських станиць і приморських берегів.

Через Костянтиноград (нині Красноград Харківської обл.) пролягало 4 головні тракти: з Полтави та Кобеляк на Харків і Катеринослав.

Через Миргород пролягало 5 трактів: на Лубни, Лохвицю, Зіньків, Полтаву, Хорол.

 Через Лубни 4-ма головними трактами відбувалися постійні проїзди з казенними і купецькими вантажами обозів і транспортів: на ГІирятин, Лохвицю, Миргород, Хорол.

Через Пирятин йшло 5 головних трактів: на Лубни, Золотоношу, Переяслав, Прилуки, Лохвицю.

Через Лохвицю теж пролягало 5 поштових трактів: Роменський, Гадяцький, Миргородський, Лубенський, Прилуцький.

Через Хорол йшло 3 головних тракти: Полтавський, Кременчуцький, Лубенський.

Через Переяслав пролягало 4 головних тракти: Стовбовий (з'єднував Москву з Тавридою, який від Золотоноші йшов через Переяслав); з Переяслава на Пирятин, з Переяслава на Лубни, з Переяслава на Київ (через м. Богуслав).

Через Прилуки йшло 5 головних трактів: Ніжинський, Пирятинський, Роменський, Переяславський на Київ, Конотопський.

Через Ромни проходило 4 головних тракти: на Чернігів - Ніжин, Прилуки, Гадяч, Лохвицю.

Через заштатне м. Глинськ пролягав один головний тракт - із Ромен па Лохвицю.

Відповідно до Положення про організацію зв'язку від 28 травня 1885 р. на Полтавщині були створені поштово-телеграфні контори, які входили до складу Катеринославського поштово-телеграфного округу. Ліквідовані у 1919 р.

Тепер в області діє розгалужена система поштових підприємств - поштамт у Полтаві (вул. Жовтнева № 33), 761 відділення зв'язку, міські і районні вузли зв'язку, відділення перевезення пошти.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 804-805