|
Каплиця
на вул. Зіньківській. Збудована у
1911—1914 рр. на честь зустрічі представників
Полтавської губернії з російським
імператором Миколою II під час урочистостей
у 1909 р. з нагоди 200-річчя Полтавської битви.
Проект — студента петербурзького
Інституту цивільних інженерів, члена
Українського архітектурного гуртка І. А.
Кальбуса, який одержав другу премію на
спеціальному конкурсі у 1911 р. (першу здобув
архітектор-художник С. П. Іванов, третю —
арх. О. І. Линник). Всього було подано 12
проектів, у тому числі В. К. Троценка, Д. М.
Дяченка, Ф. І. Шумова, К. В. Мощенка та ін. У
складі жюрі були: князь Н. Б. Щербатов (голова),
Ф. І. Мельников, інженер Н. М. Боярський,
архітектори В. В. Городецький, О. В. Кобелєв.
Каплиця мурована, стовпоподібна, квадратна
в плані (4.1 Х 4,1 м). У середині двосвітловий
простір перекрито замкнутим склепінням.
Зовні являє собою башту на
двоступінчастому гранітному стилобаті,
увінчану 4 фронтонами та наметовим дахом з
главкою. Цегляні стіни були обличковані
керамічною плиткою, прикрашені трикутними
полив'яними плитками, майоліковими
вставками, квітчастими композиціями типу «вазон»
біля наріжних кутів. На п'ятикутних
фронтонах знаходилися панно із зображенням
благословляючого Спасителя і двох схилених
на колінах янголів. Наметовий із заломом
дах було вкрито позолоченими мідними
аркушами. Увінчувала споруду шоломоподібна
главка з ажурним хрестом, барабан під нею
був помережаним підкарнизною лиштвою,
складеною з кольорових плиток подібно до
плахти у шаховому порядку. Рожевий колір
граніту, барвисті керамічні плитки і
майолікові орнаменти на стінах, мозаїчна
підлога, надфронтонні розписи та золочена
покрівля створювали яскравий образ споруди,
яка поєднала традиції народної архітектури
з ідеями українського архітектурного стилю,
а також мотивами північно-російської
архітектури. Реставрується.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
325-326
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Український архітектурний стиль
|