|
«Записки»
Історично-філологічного відділу ВУАН
—
видання Всеукраїнської Академії наук (до 1921
р. — Української Академії наук); виходили у
1919—1931 рр. (вийшло 26 книг), з них — 6, 11, 17 — «Праці
історичної секції». У «Записках», зокрема,
друкувалися наукові повідомлення,
документи та ін. матеріали, пов'язані з
Полтавщиною: Я. Айзенштока («Студії над
текстами І. Котляревського»), О. Андріяшева («Нарис
колонізації Переяслівської землі до поч. 16
в.»), М. Бужинського («З історії Полтавського
магістрату за перші роки його існування.
1752—1767»), О. Грушевського («Перші
гетьманські земельні універсали»), П.
Зайцева («Байки Левка Боровиковського»), І.
Капустянського («Рукописи Гоголя в
Полтавському музеї»), П. Клименка («Л.
Окиншевич. Генеральна старшина на
Лівобережній Україні 17—18 вв.», «Місто і
територія на Вкраїні за Гетьманщини. 1654—1767
рр.»), Г. Коваленка («Г. І. Маркевич,
полтавський видавець і друкар»), К.
Козубенка («Слідство про хутори в сотнях
Яготинській та Березанській 1730 р.»), П.
Кудрявцева («До пояснення "Енеїди"
Котляревського»), К. Лазаревської («Матеріали
до історії цехів Лівобережної України 17—19
вв.»), М. Марковського («Як утворився роман „Хіба
ревуть воли як ясла повні?" П. Мирного та І.
Білика»), «,,Енеїда" Івана Петровича
Котляревського»; «„Наталка Полтавка" І.
П. Котляревського за рукописом 1820 рр.»), П.
Нечипоренка («Про „порції" та „рації"
на Гетьманщині 1725—1750 рр.»); В.
Станіславського («Листи П. Мирного до М. П.
Старицького»), А. О. Степовича («З перших
років „земских собраний" на Лівобережжі»),
М. Ткаченка («Нариси з історії селян на
Лівобережній Україні в 17—18 вв.»), П.
Федоренка («З історії монастирського
господарства на Лівобережжі 17—18 ст.»), П. П.
Филиповича («Переклад Котляревського із
Сапфо»), С. М. Шамрая («Козаки м. Полтави в 1767
р. за Румянцівським описом», «Кобижча в 18 в.»)
та ін.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
281-282
|