Умовні скорочення:

арх. — архітектор

вул. — вулиця

інж. — інженер

мем. — меморіальний

пл. — площа

пр. — проспект

ск, — скульптор

худ. — художник

Балакіна вул., № 10. Будинок, в якому навчався А. С. Макаренко, Мем. дошка — 1989 р.

Володарського вул., № 6. Будинок, в якому в 1917 — 1918 pp. жив і працював радянський вчений, академік В. І. Вернадський. Мем. дошка — 1988 р.

Виборзька вул. Могила хірурга М. В. Скліфосовського — 1904 p., пам'ятник — 1975 р.

Гоголя вул. Пам'ятник письменнику М. В. Гоголю, ск. Л. Позен, 1934 р. Скульптура бронзова, постамент залізобетонний, фігурний. Виготовлений і подарований місту в 1915 р. Висота пам'ятника 6 м.

Гоголя вул. № 22. Будинок колишнього Просвітительського дому ім. М. В. Гоголя, де проходили урочистості, присвячені відкриттю пам'ятника І. П. Котляревському в яких брали участь Леся Українка, М. М. Коцюбинський, М. П. Старицький, Панас Мирний, В. С. Стефаник, В. І. Самійленко, Олена Пчілка, 1903 р. Мем. дошка — 1974 р.

Дзержинського вул. Місце відпочинку Петра І після Полтавської битви, пам'ятник 1849 р., арх. А. Брюллов. Після перемоги над шведами Петро І зупинявся в домі коменданта фортеці О. С Келіна. В 1817 р. на місці будинку був споруджений обеліск, а в честь 140-річчя Полтавської битви його замінено на бронзову чотиригранну піраміду на гранітному постаменті, на вершині якої — щит, меч, шолом і лаври полководця, а на фасаді постаменту — горельєф герба, відпочиваючий лев — символ сили і спокою після бою.

Зигіна пл. Пам'ятник генерал-лейтенанту О. І. Зигіну, 1957 р., ск. Л. Кербель, В. Цигаль. Загинув у 1943 р. при визволенні Полтавщини від фашистських загарбників. Бронзова статуя на циліндричному залізобетонному постаменті. У середній частині постаменту — бронзовий фриз з барельєфами, які відображають епізоди Великої Вітчизняної війни. Біля підніжжя — бронзовий лавровий вінок з пам'ятним написом. Висота пам'ятника 7,65 м.

Короленка вул., № 1. Садиба-будинок, в якому жив письменник В. Г. Короленко (1903 — 1921). Мем. дошка - 1946 р.

Котляревського вул. На розі вул. Леніна: пам'ятник письменнику І. П. Котляревському, 1903 p., ск. Л. Позен, арх. О. Ширшов.

Бронзовий бюст на високому, складної форми, постаменті, в нижній частині якого, в нішах — горельєфні зображення на теми творів письменника, персонажів п'єс і українського пейзажу. У верхній частині — у бронзі відлиті дати 1798 — 1898 — сторіччя «Енеїди», текст з «Наталки Полтавки» та слова Т. Г. Шевченка. Споруджений у 1903 р. за ініціативою і на кошти прогресивної громадськості України. Висота пам'ятника 5,7 м.

На розі вул. Пушкіна: пам'ятник «Нескореним полтавцям», 1967 р., ск. Л. Жуковський, К. Посполітак, Д. Сова, арх. В. Пасічний.

Гранітний бюст керівника комсомольсько-молодіжної підпільної групи «Нескорена полтавка» Героя Радянського Союзу Лялі Убийвовк, встановлений на постамент із блоків сірого граніту, на якому висічені прізвища шести (264) учасників підпільної групи, які загинули у фашистському гестапо. Висота пам'ятника 6,3 м.

Красна пл., № 3. Садиба письменника І. П. Котляревського — комплекс (хата, комора, сарай, колодязь), арх. В. Тертичний, інж. А. Малиновська, 1969 р.

Пам'ятний знак на честь 200-річчя з дня народження І. П. Котляревського, 1968 р., арх. Л. Вайнгорт.

Пам'ятник І. П. Котляревському, 1971 р., ск. Г. Кальченко.

Комплекс відновлений за малюнком Т. Г. Шевченка, який приїздив до Полтави в 1845 p., і за планом садиби, що зберігся в архівах. У реставрованому одноповерховому чотирискатному дерев'яному будинку залишились деталі старого будинку, спорудженого в 1705 р. Поруч з садибою знаходиться пам'ятний знак на честь 200-річчя з дня народження письменника, овальної форми, висота 1,5 м.

Пам'ятний знак на честь 800-річчя заснування Полтави, 1974 р.

Ротонда дружби народів, 1954 р.

Дзвіниця Успенського собору, 1774 — 1802 pp. (пам'ятка архітектури.) Поселення і городище VII — V ст. до н. е. — VIII — XIII н. е. (пам'ятка археології).

Куйбишева вул., № 4. Мем. дошка в пам'ять перебування в Полтаві Т. Г. Шевченка в 1845 p., 1957 p.

Приміщення колишньої гімназії, в якій навчалися видатні діячі науки, культури: М. В. Остроградський (1809 — 1816), Л. І. Глібов (1835 — 1842), М. П. Старицький (1847 — 1854), М. Д. Пильчиков (1864 — 1871), Г. П. Руднєв (1910 — 1918). (пам'ятка історії та архітектури).

Куйбишева вул., № 3. Місце будинку школи, в якій навчалися Герой Радянського Союзу М. М. Стадничук (1921 — 1928), український поет Е. Кривенко. Мем. дошки — 1985 p., 1990 р.

Комсомольська вул., № 14. Будинок, в якому народився і жив Ю. В. Кондратюк (О. Г. Шаргей) — учений, теоретик космічних польотів (1897 — 1915). Мем. дошка — 1987 р.

Крутий Берег. Братська могила воїнів і пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 pp. Поховано воїнів 28. Скульптура залізобетонна, прізвища земляків — 108 — на мармуровій дошці, 1953 р.

Леваневського вул., № 17. Будинок, де жив Герой Радянського Союзу С. О. Леваневський (1930 — 1934). Мем. дошка — 1991 р.

Леніна пл. Пам'ятний знак воїнам частин і з'єднань, які звільнили м. Полтаву від німецько-фашистських загарбників. Стела гранітна, висота 2,55 м. 1967 р.

Леніна пл., № 2. Приміщення колишнього губернського земства, нині краєзнавчого музею, заснованого вченим-ґрунтознавцем академіком В. В. Докучаєвим. 1903 — 1908 pp., арх. В. Кричевський, О. Ширшов, худ. С Васильківський, Н. Самокиш.

Один із кращих зразків неоукраїнського стилю в архітектурі початку XX ст. Двоповерхове, цегляне, оздоблене керамічними і майоліковими плитами, покрівля з різнокольорової глазурованої черепиці, цоколь облицьований гранітом. На фасаді керамічні герби міст Полтавщини. Музею приміщення передано в 1920 р. Ініціатором створення краєзнавчого музею в 1891 р. був В. В. Докучаев, який в 1888 — 1892 pp. керував науковою експедицією по дослідженню грунтів Полтавщини. Передав музею 4168 зразків грунтів, 500 — гірських порід, 862 — гербарію. Музей спочатку розміщувався в 3-х кімнатах флігеля на території земства, згодом, у 1908 р., — на третьому поверсі земства. У 1901 р. у музеї побували В. Докучаєв, В. Вернадський.

(265) Леніна пл. Пам'ятник В. І. Леніну, 1960 p., ск. Л. Кербель, арх. О. Душкін, Л. Вайнгорт.

Петровський парк. Могила борців за Радянську владу, 1919 р. Плита гранітна — 1945 р.

Леніна вул., № 20/8. Будинок, в якому жив диригент і композитор Г. П. Гладкий (1870 — 1894). Мем. дошка — 1971 р.

К. Лібкнехта вул. Могила письменника Панаса Мирного, 1920 р., перепохований у 1937 p., пам'ятник — 1949 p., ск. В. Хома, арх. Д. Гольдінов. Збудований до 100-річчя з дня народження Панаса Мирного. Обеліск із сірого граніту з барельєфом і написом. Висота пам'ятника 2,5 м.

К. Лібкнехта вул., № 66, Приміщення школи, в якій навчався Герой Радянського Союзу О. В. Кошовий, 1933 р. Мем. дошка — 1981 р.

Р. Люксембург, парк. Братська могила жертв фашизму 1941 — 1943 pp., Пам'ятник гранітний, 1970 р., ск. А. Чернецький, арх. І. Фомін, П. Гуміч, Л. Вайнгорт.

Мясоєдова вул., № 27/29. Будинок, в якому жив художник Г. Г. Мясоедов (залишки садиби), 1889 — 1911 pp. Мем. дошка — 1974 р.

У цьому будинку в гравіметричній обсерваторії працював учений-астроном О. Я. Орлов (1926 — 1951). Мем. дошка — 1984 р.

Могила художника Г. Г. Мясоєдова, 1911 p., пам'ятник — 1912 р.

Жовтнева вул. Ансамбль Круглої площі, арх. М. Амвросимов.

Монумент Слави, 1805 — 1811 pp., арх. Тома де Томон, М. Амвросимов, ск. Ф. Щедрін.

Жовтнева вул., № 31. Дворянське зібрання (нині кінотеатр), 1810 р., арх. М. Амвросимов.

Жовтнева вул., № 35. Поштамт (нині школа мистецтв), арх, Е. Соколов,

Жовтнева вул., № 36. Присутствені місця (нині міськрада), 1810 p., арх. А. Захаров. У 1871 — 1917 pp. тут працював письменник Панас Мирний, в 1922 р. виступали на зборах Г.І. Петровський, М. І. Калінін, у 1924 р. — В. Коларов.

Жовтнева вул., № 37. Будинок генерал-губернатора (нині обласна рада профспілок), 1810 р., арх. А. Захаров. Тут у службових справах бували революціонери-декабристи П. Г. Пестель, М. П. Бестужев-Рюмін, С. Г. Волконський, М. Л. Лорер, М. С. Лунін, С. І. Муравйов-Апостол, М. М. Муравйов та ін. У канцелярії генерал-губернатора Н. Г. Рєпніна з 1818 по 1821 р. служив ад'ютантом М. І. Муравйов-Апостол, директором канцелярії був М. М. Новиков. У період революційних подій тут проходили різноманітні збори, у 1917 — засідання Полтавського комітету РСДРП(б).

Жовтнева вул., № 38. Будинок віце-губернатора (нині житловий), 1810 р., арх. А. Захаров. Мем. дошка — 1958 р.

Жовтнева вул., № 40. Старогубернаторський будинок (нині трест Укрнафтогазрозвідка), 1810 р., арх. А. Захаров.

Жовтнева вул., № 42. Приміщення колишнього кадетського корпусу, в якому навчалися М. А. Ярошенко, Б. П. Жаданівський, В. Л. Ельшевич, А. Г. Пащенко, М. Ф. Ватутін та ін., 1840 р., арх. М. Бонч-Бруєвич. Мем. дошка на честь М. Ф. Ватутіна — 1968 р.

Будівництво ансамблю Круглої площі завершено до 100-річчя Полтавської битви. Розмір площі — 10 га. Стала центром міста. Від неї розходиться 8 вулиць. У центральній частині — монумент Слави, який увічнює перемогу над шведами 1709 р. Це тріумфальна колона на ступїнчатому гранітному постаменті, увінчана позолоченою скульптурою орла з вінком Слави (266) в дзьобі і стрілами в кігтях, оздоблена бронзовими рельєфними зображеннями воєнних трофеїв. Будинки розташовані по центру площі за типовим проектом зодчого А. Д. Захарова.

Жовтнева вул., № 42. Пам'ятник Герою Радянського Союзу генералу М. Ф. Ватутіну, 1971 р., ск. М. Китаулін і М. Авраменко (територія технічного університету).

Остроградського вул., № 2 — будинок колишнього дворянського пансіону, чоловічої гімназії, учительського інституту (нині педінститут), де навчалися і працювали: Ю. В. Кондратюк, 1910 — 1916 pp. (мем. дошка — 1982 p.); A. С. Макаренко, 1914 — 1917 pp. (мем. дошка — 1966 p., реконструйована 1983 р.); композитор В. М. Верховинець, 1922 — 1932 pp. (мем. дошка — 1966 p., реконструйована 1983 р.); педагог, Герой Соціалістичної Праці B. О. Сухомлинський, 1934 — 1938 pp. (мем. дошка — 1982 p.).

Панаса Мирного вул., № 56. Будинок-садиба, в якій жив письменник Панас Мирний (1903 — 1920). Мем. дошка — 1949 р.

Пам'ятник Панасу Мирному, 1952 p., ск. А. Олійник, М. Вронський, В. Крачмер.

Першотравневнй пр. Пам'ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці О. С Келіну, 1909 р., ск. А. Обер, арх. Більдерлінг. Споруджений на місці, де 21 — 22 червня 1709 р. шведи вели жорстокі атаки на кріпосну стіну і Мазурівські ворота. На гранітному постаменті у формі куба встановлено чотиригранний обеліск, у підніжжі якого — бронзова рельєфна фігура лева, готового до нападу на ворога, — символ мужності і стійкості захисників фортеці. У верхній частині обеліска — старовинний герб Полтави. Висота пам'ятника 8,8 м.

Першотравневнй пр., № 18. Будинок, в якому жив письменник В. В. Капніст, 1805 р.

Першотравневнй пр., № 22. Школа садівництва (нині міська інфекційна лікарня), 1820 p., у 1943 — 1944 pp. розміщувався військовий госпіталь № 1445ЕГ. Мем. дошка — 1991 р.

Петровський парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку, 1926 р., ск. І. Кавалерідзе. Являє собою постамент у вигляді нагромадження геометричних об'ємів, увінчаний могутньою фігурою Кобзаря, який сидить у задумі. Пам'ятник виконаний з бетону. На постаменті напис — слова з «Заповіту». Висота 5 м.

Парк «Перемога». Могила письменника В. Г. Короленка, 1921 р., перепохований у 1936 р. Пам'ятник 1962 p., ск. Н. Крандієвська, арх. В. Пасічний, Л. Вайнгорт. Вертикально поставлена гранітна глиба з бронзовим барельєфом письменника, під ним — автограф В. Г. Короленка. Висота 2,5 м.

Пушкіна вул., № 18/24. Будинок губернської бібліотеки, книжкового складу, музею, де була явочна квартира по збереженню газети «Іскра» і нелегальної літератури (нині облдержархів), 1902 р. Мем. дошка — 1974 р.

Пушкіна вул., № 20. Приміщення школи, в якій навчалися Герой Радянського Союзу Ляля Убийвовк (1927 — 1937), Герой Соціалістичної Праці В. М. Челомей (1922 — 1926). Мем. дошки — 1959 p., 1991 р.

Пушкіна вул., № 30. Приміщення музичного училища (нині Палац дитячої та юнацької творчості), в якому відбувалися засідання Рад робітничих і солдатських депутатів на підтримку революції 1917, 1918, 1919 pp.; тут працювали першим директором музичного училища диригент і засновник Полтавського симфонічного оркестру Д. В. Ахшарумов (1916 - 1917), В. М. Попадич (1925 -1929), педагог О. Г. Єрофеєв, хормейстер оперного театру О. В. Свешников, виступав І. С Козловський (початок 20-х років). Будинок збудовано в 1914 — 1916 pp., арх. Т. Я. Гордасевич (за ін. ві-(267)домостями В. Весселі), пам'ятка історії та архітектури.

Пушкіна вул., № 83а. Будинок індустріально-технічної школи, в якій навчався вчений Ю. О. Победоносцев (1922 — 1924). Мем. дошка — 1981 р.

Сковороди вул., № 1/3. Приміщення колишньої духовної семінарії, в якому навчалися ліванський письменник М. Нуайме (1906 — 1911), у Віленському юнкерському училищі М. О. Щорс, (1916), розміщувався уряд України (1918) (нині сільськогосподарський інститут). Мем. дошка — 1967 р.

Сковороди вул., № 7. Будинок, в якому жив і працював М. В. Остроградський (1861 — 1862). Мем. дошка - 1985 р.

Місце розстрілу і братська могила жертв фашизму 1941 — 1943 pp., пам'ятник — 1989 р.

Фрунзе вул. Парк ім. Котляревського. Могила письменника І. П. Котляревського, 1838 p., пам'ятник — 1898 р., ск. Л. Позен, худ. В. Волков. Чотиригранний обеліск на гранітному фігурному цоколі. На граніті бронзовий барельєф письменника, декорований лавровими гілками і стрічкою. Під ним — рядки з вірша Т. Г. Шевченка. Висота 4,5 м.

Меморіальний комплекс Солдатської Слави 1941 — 1945 pp., пам'ятник — 1969 р., ск. Е. Кунцевич, І. Мезенцев, арх. Г. Кислий, Л. Вайнгорт: братські могили воїнів і партизан (19), братська могила жертв фашизму, могили воїнів (17), могили підпільників С. Ф. Кондратенка, Г. Ф. Яценка, командуючого армією О. І. Зигіна, кореспондентів газети «Правда», «Известия» А. Кузнецова, П. Лідова, С. Струнникова, Героя Радянського Союзу М. П. Кучеренка, командира партизанського загону Ф. Е. Поліщука.

Тригранний 22-метрової висоти гранітний обеліск нагадує багнет гвинтівки, поруч 6-метрова фігура воїна, біля підніжжя якої Вічний вогонь. Справа, вздовж алеї і півколом за пам'ятником розміщені могили воїнів, гранітні плити з прізвищами полеглих.

Шведська могила вул., № 86. Будинок дослідної станції, де працював М. І. Вавілов, 1910 р. Мем. дошка — 1977 р.

Будинок НДІ свинарства, де працював учений О. Ф. Бондаренко (1930 — 1933). Мем. дошка — 1976 р.

Заповідник «Поле Полтавської битви» — комплекс пам'ятників.

Братська могила російських воїнів, 1709 p., пам'ятник 1894 р., арх. Н. Никонов, А. Баринов.

Другий укріплений табір російської армії, 1709 р.

Пам'ятник шведським воїнам від російських воїнів, 1909 р.

Пам'ятник шведським воїнам від шведів, 1909 р.

Пам'ятний знак на місці командного пункту Петра І, 1973 р.

Пам'ятник Петру І. 1915 p., реконструйований 1950 р., ск. А. Адамсон, арх. Д. Вероцький.

10 обелісків на місці російських редутів 1709 p., пам'ятник 1909 р.

У 1709 р. на цьому місці відбувся бій між російською і шведською арміями. Тут розміщені музей історії Полтавської битви, перед фасадом якого стоїть пам'ятник Петру І. На місці переправи російських військ встановлено обеліск. На місці редутів — 10 обелісків. Один з редутів реставровано.

Сампсоніївська церква, XIX ст.

Шевченка вул., № 23. Будинок благодійних лікувальних закладів (нині обласна лікарня), де працювали письменник І. П. Котляревський, (1827 — 1835), мем. дошка — 1963 p., лікар М. П. Коробкін (1883), який здійснив вперше операцію на легенях. Мем. дошка — 1988 р.

Пам'ятник хірургу М. В. Скліфосовському, 1979 р., ск. А. Чернецький.

Шевченка вул., № 25. Пам'ятник медикам, які загинули у Великій Вітчизняній війні, 1977 р., ск. В. Соколов, арх. В. Губар.