|
Німецька колонія
— місцевість у
Київському р-ні Полтави. Колишнє передмістя.
Згідно з царським указом від 20 червня (2
липня) 1808 р. для прискорення розвитку в
Росії сукноробства із Богемії, Моравії,
Ельзаса, Саксонії та інших західно-європейських
земель були запрошені ремісники. У 1809 р. в
Полтаві поселились 54 родини (249 чол.). Для їх
розташування на околиці міста збудували
близько 50 хат. Так виникла німецька слобода,
або колонія. Вона була розташована в районі
вулиць Фабрикантської (тепер Балакіна) та
Колонійської (тепер Сковороди) і прилеглих
провулків. У 1810—1867 рр. Німецька колонія
мала самоврядування. Очолював його приказ,
який складався з шульца (старости), двох
бейзитцерів (засідателів) та писаря. Уклад
життя колонії наближався до цехового. Діти
колоністів після домашнього навчання
ставали підмайстрами. Звання майстра
надавалося приказом з участю 12 майстрів.
Приказ зобов'язаний був піклуватися про
вдів і сиріт. У 1810 р. на території Німецької
колонії (тепер Театральний провулок) на
кошти міста споруджено приміщення першого
стаціонарного театру у Полтаві. У 1814 р. в
колонії почала діяти сукновальня Кіршстена.
У 1859 — 64 двори, 1098 жителів, у т. ч. 354 жителів
— німецької національності, з яких 180
займались виробленням сукна. Діяла
православна церква. Наприкінці 19 — на
початку 20 ст. територія Німецької колонії
увійшла до складу Полтави. Вихідцем з
німецьких колоністів був полтавський
залізничник більшовик В. І. Шефер. Його
дочка Т. В. Шефер (Шеффер) — український
композитор і музикознавець. На його
квартирі по вул. Тригубівській № 26 (тепер
вул. Карла Лібкнехта) в 1914 р. проживали брати
С. В. та В. В. Косіори.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
588
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Полтава. Історична довідка
|