Меню: Особистості - С; Військові діячі; Репресовані 
 Версія для друку   На головну

Савченко Іван Григорович — Савченко Иван Григорьевич — (отаман Нагірний; р. н. невід, с. Вереміївка Золотоніського пов. — 20.12.1923, Полтава) — ватажок українського повстанства.

Родом із козаків-хліборобів. У 1917 р. — писар канцелярії військового коменданта Золотоноші. Делегат III Всеукраїського військового з'їзду. Працював у військовому міністерстві Центральної Ради. В січні 1919 р. — завідувач судовим відділом Золотоніської комендатури. Мобілізований до Червоної армії, приєднався до повстання Н. Григор'єва. Після поразки руху повернувся в рідне село. Восени 1919 р. підняв у повіті повстання проти білогвардійців. Із приходом більшовиків повернув зброю проти них. У лютому 1920 p., коли у Вереміївку прийшла Зимовим походом Армія УНР, разом з отаманом Келебердою підпрядкував свої загони Генералу Омеляновичу-Павленку. Після загибелі Келеберди очолив об'єднаний загін. Вів боротьбу до лютого 1923 p., дислокуючись на Дніпрових островах та лісах Холодного Яру. Затриманий під час облави, розстріляний в Полтавській тюрмі співробітником губсуду Байковим.

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
  Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.136

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: