1947 року народження. Має вищу освіту з економіки, патентознавства, психології. Пройшов перепідготовку з культурології та релігієзнавства, закінчив Відкритий університет Ізраїлю з біблєїстики та історії єврейського народу, стажувався в Єврейському університеті (Єрусалим), Центрі юдаїки і єврейської цивілізації інституту країн Азії та Африки МДУ ім. Ломоносова, Інституті вивчення юдаїзма в СНД під кер. Штейнзальца, Інституті громадських і соціальних працівників ім. равіна В.Розенвальда та підвищував кваліфікацію в Дипломатичній академії, Інституті міжнародних відносин, Академії зовнішньої торгівлі (Москва), а також в учбових закладах США, Німеччини, Франції, Фінляндії.

Один із перших засновників на Полтавщині учбових закладів недержавної форми власності та Полтавського комерційного центру.

3а свою підприємницьку, благодійну та культурно-освітню діяльність нагороджувався відзнаками місцевого та республіканського рівня, був лауреатом конкурсу «Людина року - 94» в номінації «За зміцнення міжнародних ділових зв'язків». Академік Української академії наук національного прогресу (1997 р.), перебував членом-кореспондентом Міжнародної кадрової академії (вийшов із складу після антисемітських виступів керівництва академії).

Обіймав громадські посади: голови правління міського товариства єврейської культури (1997-2002 рр ), голови опікунської ради Полтавського благодійного єврейського центру «Хесед Нефеш» (1998-2003 pp.), голови правління єврейської общини Полтавської області (2001-2005 pp.), Почесний діяч єврейської Ради України. Нагороджений Вищою відзнакою Всеукраїнського єврейського конгресу (ВЄК).

Публікується в періодичних та наукових виданнях України, регулярний учасник-доповідач Міжнародних наукових конференцій (сфера наукових інтересів - юдаїка, економічна історія), пошукач відділу єврейської історії та культури Інституту політології та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України. Має більше 20 публікацій на єврейську тематику.

Мучник A.M. Євреї і Полтавщина. Історія... Імена... Долі...
 - Полтава: «Оріяна», 2005.