Михайло Іванович Глінка

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

  Меню: Особистості - Г; Композитори 
 Версія для друку   На головну

Глінка Михайло Іванович (20 травня (1 червня) 1804 - 3 лютого (15 лютого) 1857, Берлін) - російський композитор, основоположник російської композиторської школи.

Народився у селі Новоспаське Смоленської губернії.

У 1830 подорожував до Італії, познайомився з багатьма музикантами, у тому числі з Белліні і Доніцетті. У 1833-1834 жив у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із З. Деном. Після повернення в Росію, Глінка взявся до роботи над першою своєю оперою «Життя за царя» (прем'єра в Петербурзі, 27 листопада 1836).

Партію Сусаніна виконував Осип Опанасович Петров. Партію сирітки, прийомного сина Сусаніна, співала ще зовсім молода артистка Анна Яківна Воробйова. Голос її був незвично красивий, сильний і гнучкий, всі вимоги композитора вона схоплювала на льоту.

Декоративне оздоблення залу для глядачів виконала художня артіль Василя Ширяєва.

Молодий Тарас Шевченко, ще нікому не відомий кріпак поміщика Енгельгарда і учень маляра Ширяєва, зробив підготовчі малюнки для орнаменту залу, що прикрашали плафон, під яким підвішувалася величезна кришталева люстра у золотій оправі - одна з головних деталей. За відмінно виконану роботу під час розпису залу він одержав право бути на спектаклі.

Глінка був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років). [На початку 19 ст. у Полтаві виступали кріпацькі оркестри та хорові капели. Діяли т. зв. «парубоцькі громади», репертуар яких складався з українських народних пісень. При Полтавському театрі було створено хор. Звідси часто запрошували до Петербурга хлопчиків-альтів та дискантів. З цією метою у 1838 р. до міста приїздив М. І. Глінка, який у той час був капельмейстером Придворної співацької капели. (Полтава. Історична довідка) - Т.Б.]

Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові та Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських у 1838 році працював над оперою "Руслан і Людмила", уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського. Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанка у Качанівці.

Прем'єра другої опери, “Руслан і Людмила” за поемою Пушкіна, відбулася в 1842 не дуже вдало, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора. На сороковому році життя Глінка відправився в тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи у Мадриді й Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри "Ніч у Мадриді" і "Арагонська хота"); в Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на якийсь час у Росію; останні роки його життя пройшли в невпинних мандрівках. Крім двох опер, Глінка склав багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів.

 Помер Глінка в Берліні 3 (15) лютого 1857.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Михайло_Іванович_Глінка

Портрет: http://glinka1804.narod.ru/

   

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 

 

 

 

Хостинг от uCoz