Меню: Партії і політичні об'єднання 
 Версія для друку   На головну

«Чорний переділ» - таємна революційна організація народників, що виникла в серпні 1879 внаслідок розколу “Землі і волі”. Засновниками “Ч.п.” були члени петербурзького гуртка Г. Плеханов, П. Аксельрод, И. Аптекман, Л. Дейч, В. Засулич, М. Попов. У 1879-82 гуртки і групи чорнопередільської орієнтації діяли у Києві, Харкові, Одесі, Ромнах, Ніжині, Полтаві, Миколаєві. Організація видавала у підпіллі журнал “Черный передел” (1880-81) та газету “Зерно” (1880-81 ). Чорнопередільці, в основному, залишилися на ідейній платформі “Землі і волі”, і лише окремі члени організації перейшли згодом на шлях індивідуального терору - основного засобу боротьби “Народної волі”. Вони заперечували необхідність політичної боротьби, засуджували терористичну тактику. На поч. 1880-х років у поглядах чорнопередільців стала помітною певна еволюція. Члени “Ч.п.” визнали існування капіталізму в Росії, усвідомили значення боротьби за політичні права, а свою пропагандистську діяльність проводили не лише серед селянства, але й серед робітників та демократичної інтелігенції. Пропагандистський шлях боротьби чорнопередільців поділяли українські письменники П. Грабовський та М. Коцюбинський. Серед відомих членів організації в Україні були також М. Попов, В. Бичков, І. Ливинський, С. Майєр, О. Преображенський та ін. Зазнавши переслідувань царської влади, окремі члени “Ч.п.” (Г. Плеханов, П. Аксельрод, В. Засулич, Л. Дейч) відмовилися від попередніх поглядів, емігрували за кордон, де у Женеві заснували марксистську групу “Визволення праці”, інші відійшли від революційної діяльності. На поч. 1882 діяльність “Ч.п.” як організації фактично припинилась, хоча в Україні окремі гуртки і групи чорнопередільців діяли до серед. 1880 років.

О. Мазур (Львів).

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: