|
Українська
соціал-демократична спілка
- політична партія,
що виникла в кін. 1904 у підросійській Україні
внаслідок розколу Революційної
української партії. Оформилася 12.1.1905 як
складова частина Російської соціал-демократичної
робітничої партії (РСДРП) з автономними
правами. Розкол РУП стався внаслідок
розбіжностей у поглядах на національне
питання та відношення до РСДРП. Спілка
виступала проти політичної автономії
України і національно-культурницької праці
РУП, членам якої Спілка закидала “буржуазний
радикалізм”, “націоналізм” і постулат “самостійної
України”. Спілка, прагнучи до створення
пролетарської партії усієї Росії, тісно
співпрацювала з діячами РСДРП (маневруючи
між меншовиками і більшовиками) та з Бундом.
Спираючись на інтернаціональні кадри,
головним чином єврейського походження, та
звертаючись до пролетаріату, здебільшого
несвідомого, Спілка спочатку мала кращу
організацію і більший вплив на селянські
маси, ніж РУП-УСДРП. Серед членів Спілки,
крім національно свідомих українців, були
також діячі, які ставилися нейтрально (П. Тучапський)
або навіть вороже до українського
національного руху (І. Кириєнко), як також
росіяни і євреї. Серед провідних діячів С.
були М. Меленевський, О. Скоропис-Йолтуховський,
П. Канівець, Г. Довженко, П. Крат, В. Мазуренко, П.
Тучапський,
а з неукраїнців: Ю. Ларін, А. Ріш, А. Подольський,
С. Соколов, С. Завадський, В. Перекрестов та ін.
Під час революції 1905-07 в Росії Спілка
поширила свої впливи серед сільського
робітництва в Україні, керувала
селянськими і робітничими страйками та
вела боротьбу з Українською соціал-демократичною
робітничою партією, схиляючи на свій бік
колишні гуртки РУП. Найбільший успіх Спілка
мала під час виборів до Il i lll Державної Думи,
коли здобула значне число депутатських
мандатів. Органом Спілки був щомісячник “Правда”
(1905). Спілка видала також низку
пропагандистських брошур українською та
російською мовами.
З перемогою реакції в Російській імперії
у 1907 серед членів Спілки почалися арешти;
ряд керівних членів організації засуджено
до заслання (А. Ріш, Р. Рабінович, Й. Сорокер, Г. Ткаченко
та ін.). У 1908 Спілка перенесла свій центр за
кордон, створивши “групи сприяння” у
Львові, Відні, Парижі, Женеві, Цюріху; зв'язковим
органом Спілки у 1908-12 був новозаснований
журнал “Правда”, що виходив спершу у
Львові, а згодом - у Відні. У передвоєнний
період, внаслідок поступок партійного
керівництва центристсько-російським
тенденціям РСДРП та зростання національної
свідомості українського селянства, Спілка
все більше втрачала свої впливи у
Наддніпрянській Україні. Частина
національно свідомих членів організації
поступово переходила до українських
національних партій, і в 1913 Спілка
припинила свою діяльність.
А. Жуковський (Сарсепь, Франція).
І.
З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії
України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
|