Судово-адміністративна реформа 1889 - реакційний захід, здійснений у Росії царизмом з метою зміцнення існуючого режиму. Відповідно з Положенням про земських дільничних начальників від 12.7.1889 у кожній земській дільниці призначалися міністром внутрішніх справ за поданням губернатора земські начальники з осіб, які не менше трьох років були предводителями дворянства, мали вищу освіту або прослужили не менше трьох років на посадах, близьких до судових. С.-а.р. ліквідувала всюди, за винятком Петербурга, Москви і Одеси, систему мирової юстиції, передбачену судовою реформою 1864. Земські начальники виконували функції мирових суддів для селян з правом остаточного рішення у багатьох справах, могли штрафувати і заарештовувати, затверджували суддів, які розглядали незначні кримінальні й цивільні справи, здійснювали нагляд за органами сільського самоврядування (сільськими та волосними сходами, сільськими старостами і волосними старостами). Постанови земських начальників не підлягали оскарженню. Посаду земських начальників скасувала Лютнева революція 1917.

В. Кульчицький (Львів).