Меню: Меморіали; Некрополі
 Версія для друку   На головну

Меморіальний комплекс Солдатської Слави. Знаходиться на території парку ім. І. П. Котляревського, на місці Старого міського кладовища (район вул. Фрунзе). У 1941—1943 рр., під час німецько-фашистської окупації, на території кладовища і концтабору, що знаходився неподалік, було закатовано понад 3,5 тис. радянських громадян — мирних жителів, військовополонених, партизанів та підпільників. У 1969 р. тут відкрито меморіальний комплекс Солдатської Слави. Сюди були перенесені останки радянських воїнів-визволителів, полеглих у боях за Полтаву. У центрі меморіалу — тригранний облицьований сірим гранітом обеліск — трилон (висота 22 м) у формі солдатського штика з написом: «Слава героїв безсмертна». Біля підніжжя палає Вічний вогонь, запалений двічі Героєм Радянського Союзу генерал-полковником О. І. Родімцевим від факелу, доставленого з могили Невідомого Солдата у Києві. Біля обеліска — 6-метрова гранітна постать воїна з щитом. Поруч з Вічним вогнем розташовані могили, в яких поховані секретарі Полтавського підпільного обкому КП(б)У С. Ф. Кондратенко і Г. Ф. Яценко, генерал-лейтенант О. І. Зигін, військові кореспонденти П. О. Лідов, С. М. Струнников, О. О. Кузнецов, Герой Радянського Союзу полковник М. П. Кучеренко та інші. Праворуч алеї, що веде до Вічного вогню,— 4 групових та 21 поодинока могила з встановленими на них гранітними плитами (1,2 х 0,8 м); з тильної сторони обеліска — 17 братських могил, в яких поховані останки 394 радянських воїнів, полеглих у 1941 та 1943 р. На могилах — гранітні плити (1,7 х 1,4 м) з викарбуваними на них прізвищами загиблих воїнів, партизанів, підпільників, жертв фашизму. Автори — скульптор Е. М. Кунцевич, архітектори І. В. Мезенцев, Г. М. Кислий та Л. С. Вайнгорт.