¬≥ктор
–евегук
ѕолтавщина в роки другоњ св≥товоњ в≥йни
(1939-1945)
|
|
ћеню: ѕолтавщина
в роки другоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945); Ѕ≥бл≥отека |
|
(41)
–озд≥л
III. І
1. ќкупац≥йний режим. ѕо-р≥зному
зустр≥ли полтавц≥ прих≥д н≥мецьких в≥йськ
на р≥дну землю. „астина, Ч ¤к визволител≥в,
з рад≥стю ≥ над≥Їю, що вони принесуть
зв≥льненн¤ в≥д б≥льшовицького ¤рма,
дозвол¤ть збудувати ”крањнську державу ≥
повернуть втрачену за рад¤нських час≥в
власн≥сть. ќдин з таких спод≥ванц≥в, що
заховавс¤ п≥д псевдон≥мом "як≥в
¬ишиваний", на шпальтах "Ћохвицького
слова" нав≥ть надрукував на честь
√≥тлера оду, ¤ку так ≥ назвав "јдольфу
√≥тлеру". ќсь уривок з нењ: “об≥,
великий ¬изволитель, ¬
пошан≥ голову схилив [1]. ≤нш≥ Ч з
неприхованою ненавистю ≥ безсилою люттю до
фашист≥в, ¤к≥ нахабно вдерлис¤ в рад¤нську
”крањну ≥ зм≥нили звичний спос≥б житт¤ та
њх м≥сце в систем≥ комун≥стичного режиму.
¬се ж б≥льш≥сть полтавц≥в зустр≥ла прих≥д
нацист≥в ≥з страхом ≥ тривожним
оч≥куванн¤м, що принесе њм нова влада, до
¤коњ потр≥бно знову пристосовуватис¤, щоб
¤кось вижити ≥ зберегти своЇ житт¤.
ќднобока ≥ тенденц≥йна ≥нформац≥¤ про
перемоги н≥мецькоњ зброњ на фронтах другоњ
св≥товоњ в≥йни пригн≥чувала полтавц≥в,
посилювала в них в≥рус страху, безнад≥њ ≥
знев≥ри у можлив≥сть перемоги над ворогом. --------------- 1
–≥дне слово (Ћубни). Ч 1942. Ч 2 липн¤. Ќа
окупованих украњнських земл¤х фашисти
в≥дразу ж почали встановлювати "новий
пор¤док", ¤кий пол¤гав у витончен≥й
систем≥ експлуатац≥њ ≥ народовбивства.
«г≥дно плану "ќст", розрахованого на
тридц¤ть рок≥в, населенн¤ —–—– п≥дл¤гало
частковому винищенню, депортац≥њ за ”рал
або мало стати рабами “ретього рейху. ќсобливе
м≥сце в цьому план≥ в≥дводилос¤ ”крањн≥.
ѕ≥сл¤ перемоги над б≥льшовицькою –ос≥Їю
сюди мали бути переселен≥ дек≥лька
м≥льйон≥в н≥мецьких колон≥ст≥в. "”крањна
стане м≥сцем вт≥ленн¤ творчого духу
германц≥в", Ч за¤вл¤в ≈р≥х ох, ¤кого
√≥тлер призначив своњм нам≥сником на
б≥льш≥й частин≥ ”крањни. ѕро ставленн¤
окупант≥в до украњнського народу св≥дчить
таЇмний циркул¤р дл¤ н≥мецьких чиновник≥в
п≥д назвою "ѕро пол≥тику ≥ управл≥нн¤
людьми в ”крањн≥", в ¤кому (42)
говорилос¤: "ћи повинн≥ стати панами тут
на сход≥. Ћюди цього простору можуть т≥льки
коритис¤, тому в≥жки мають бути завжди
нат¤гнут≥. ƒобре кер≥вництво ≥ пост≥йний
нагл¤д, ось, що треба, щоб примусити
украњнц≥в працювати. ѕостають дв≥ р≥зко
в≥дм≥нн≥ одна в≥д одноњ верстви: перша Ч
верства правител≥в, Ч це ми, н≥мц≥, ≥ друга
Ч керован≥. ÷е Ч украњнц≥. ¬ерства
правител≥в плануЇ, орган≥зовуЇ, управл¤Ї ≥
наказуЇ. ерован≥ п≥дкор¤ютьс¤ ≥ працюють". ∆орсток≥сть,
зневага до украњнц≥в, ¤к до людей нижчого
гатунку, були основними рисами н≥мецького
управл≥нн¤. Ќ≥мецький солдат або чиновник
окупац≥йноњ адм≥н≥страц≥њ мав право
розстр≥лу без суду ≥ сл≥дства. ѕрот¤гом
всього пер≥оду окупац≥њ в м≥стах ≥ селах
ѕолтавщини д≥¤ла комендантська година, за
њњ порушенн¤ людей могли розстр≥л¤ти на
м≥сц≥. ѕор¤д
з репрес≥¤ми окупанти розгорнули
широкомасштабну ≥деолог≥чну обробку
населенн¤ з метою переконати його, що
н≥мецька арм≥¤ несе поневоленим народам
–ос≥њ визволенн¤ в≥д "б≥льшовицько-жид≥вського
¤рма". ѕрот¤гом короткого часу окупанти
поширили в ременчуц≥ 100 тис¤ч лист≥вок, 2150
наст≥нних плакат≥в, 3400 портрет≥в √≥тлера, 700
брошур, 80 нацистських прапор≥в та ≥н. [2]. --------------- 2
„айковський ј.—. Ќевидима в≥йна. Ч ., 1994. Ч —.42. ќкупац≥йн≥
газети, що виходили в кожному геб≥т≥, ≥
нав≥ть в окремих районах районах
ѕолтавщини, регул¤рно публ≥кували на своњх
стор≥нках матер≥али про злочини
б≥льшовизму: трагед≥ю голоду 1932-1933 рок≥в,
"червоний терор" тощо. ¬ обласному
часопис≥ "√олос ѕолтавщини" часто
виступав ≥з спогадами ѕавло ‘≥сун. ¬ добу
украњнськоњ революц≥њ 1917-1920 рок≥в в≥н
працював у систем≥ споживчоњ кооперац≥њ
ѕолтавщини, брав активну участь у культурно-просв≥тницьк≥й
робот≥ серед населенн¤, за що ≥ поплативс¤.
¬ 30-х роках ѕ. ‘≥суна репресували ≥ в≥н
пройшов увесь хрестний шл¤х украњнц¤-патр≥ота:
виснажлив≥ допити в заст≥нках Ќ ¬—,
перебуванн¤ в камер≥ смертник≥в, загибель
дочки ≥ дружини на засланн≥ в —иб≥р≥,
хвороби. Ќапередодн≥ в≥йни з Ќ≥меччиною ѕ.
‘≥сун повернувс¤ до ѕолтави ≥, коли
б≥льшовики т≥кали, т¤жко хворим перебував у
л≥карн≥. ≈нкаведисти думали, що в≥н сам
помре, тому ≥ не розстр≥л¤ли. Ќацисти
не визнавали за ”крањною будь-¤кого права
на власне державне управл≥нн¤. ѓњ територ≥¤
була розчленована (43) м≥ж –умун≥Їю,
”горщиною ≥ р≥зними н≥мецькими
окупац≥йними органами. ƒо весни 1942 року
ѕолтавщина безпосередньо
п≥дпор¤дковувалас¤ н≥мецькому в≥йськовому
командуванню, а пот≥м Ч рейхском≥сар≥ату
"”крањна" з центром у –≥вному, ¤кий
под≥л¤вс¤ на 6 генеральних округ≥в ("генеральбецирк≥в").
ѕолтавщина була включена до складу
ињвського генерального округу ≥ под≥лена
на 11 округ≥в ("крайзгеб≥т≥в"). ожний з
них перес≥чно охоплював територ≥ю чотирьох
район≥в. «бер≥гавс¤ також рад¤нський
адм≥н≥стративний под≥л на райони та
структура господарських орган≥в. ¬с≥
кер≥вн≥ посади в геб≥тах займали н≥мц≥,
головним чином з числа тих, що не п≥дл¤гали
моб≥л≥зац≥њ до вермахту. Ћише старостами
район≥в ≥ с≥л призначалис¤ ло¤льн≥ до
окупант≥в м≥сцев≥ жител≥ або фольксдойч≥ (н≥мц≥
за походженн¤м). адри
дл¤ окупац≥йноњ адм≥н≥страц≥њ п≥дбиралис¤,
¤к правило, з числа людей, ¤к≥ були
репресован≥ рад¤нською владою або зазнали
в≥д нењ тих чи ≥нших утиск≥в. —лужити н≥мц¤м
зголошувалис¤ також т≥, хто звик керувати
за рад¤нських час≥в або переймавс¤ жадобою
влади. Ќаприклад, учитель ≥з Ѕерез≥вки ≤ван
–оман зустр≥в н≥мецьку розв≥дку у вересн≥
1941 року ≥ за¤вив про свою готовн≥сть
допомогти окупантам. ¬≥н також орган≥зував
групу сел¤н по доставц≥ продовольства дл¤
н≥мецьких во¤к≥в на л≥н≥ю фронту. ¬д¤чний
командир н≥мецького танкового батальйону
нагородив ≤вана парою добрих коней. –оман
брав також участь в облавах на партизан≥в,
за це н≥мц≥ призначили його старостою села,
а згодом старостою ѕокрово-Ѕагачанського
району. «верх присадибноњ д≥л¤нки, н≥мц≥
надали йому гектар земл≥ ≥ нагородили
грамотою [3]. --------------- 3
–≥дне слово (Ћубни). Ч 1942. Ч 16 кв≥тн¤. ћаксима
÷ьомку ≥з села —вирид≥вки Ћохвицького
району розкуркулили в 1930 роц≥, забравши вс≥
господарськ≥ прим≥щенн¤ до колгоспу.
Ќапередодн≥ в≥йни в≥н працював виконавцем
у с≥льськ≥й рад≥. Ќ≥мц≥в, ¤к визволител≥в, ћ.
÷ьомка зустр≥в кв≥тами. ѕобачивши таку
в≥ддан≥сть, н≥мц≥ призначили його спочатку
л≥сником, а згодом Ч старостою села [4].
√≥дно оц≥нювали н≥мц≥ й ≥нших прислужник≥в.
ѕ≥д час перебуванн¤ у червн≥ 1943 року в
ѕолтав≥ ј. –озенберг ≥ ≈. ох особисто
вручили бургом≥стров≥ ременчука ќлегу
јлею орден "«а заслуги" 2-го ступен¤.
Ќагороди одержали ≥ де¤к≥ ≥нш≥ бургом≥стри
та старости район≥в. --------------- 4
Ћохвицьке слово. Ч 1942. Ч 4 травн¤. (44)
” числ≥ ≥нших верховод≥в “ретього рейху в
ѕолтав≥ побував ≥ √≥тлер. «а неперев≥реними
даними, перший його в≥зит в≥дбувс¤ 3 грудн¤
1941 року, а другий (≥ останн≥й) Ч 1 червн¤ 1942
року. ÷ього разу √≥тлер пров≥в нараду з
вищим командним складом вермахту, на ¤к≥й
були присутн≥ ейтель, …одль, фон Ѕок, фон
лейст, ѕаулюс та ≥н. ќбговорювалис¤ плани
л≥тнього наступу н≥мецьких в≥йськ на
стал≥нградському ≥ п≥вн≥чнокавказькому
напр¤мах. ѕ≥сл¤ наради √≥тлер в≥дв≥дав
’рестовоздвиженський ж≥ночий монастир,
¤кий щойно в≥дкривс¤. як згадують старожили,
п≥д час поњздки м≥стом на вулиц≥ √огол¤
√≥тлер вийшов з автомоб≥л¤ ≥ пригостив
д≥тей цукерками. Ќ≥мецький
окупац≥йний апарат спиравс¤ на густу
мережу каральних орган≥в: гестапо (таЇмну
пол≥ц≥ю), —ƒ (служба безпеки), польову
жандармер≥ю, в≥йськов≥ комендатури в
м≥стах ≥ на зал≥зниц¤х тощо. ¬ умовах
окупац≥њ формально ≥снувало ≥ м≥сцеве
самовр¤дуванн¤, компетенц≥¤ ¤кого була
обмежена суто господарськими справами ≥
п≥дтриманн¤м "нового пор¤дку" на
окупованих земл¤х ”крањни. —кладалось воно
з м≥ських ≥ с≥льських управ, бургом≥стр≥в у
м≥стах та старост район≥в ≥ с≥л. ћ≥сцеве
самовр¤дуванн¤ спиралос¤ на власний апарат
примусу Ч допом≥жну украњнську пол≥ц≥ю,
¤ка формувалас¤ перес≥чно з розрахунку
один пол≥цай на сто дорослих жител≥в. ”
кожному з район≥в ѕолтавщини нал≥чувалос¤
близько 500 пол≥цањв. ѕерсональний
склад украњнськоњ пол≥ц≥њ складавс¤ ≥з
невдоволених рад¤нською владою людей,
колишн≥х червоноарм≥йц≥в, ¤к≥ потрапили в
оточенн¤ ≥ залишилис¤ на окупован≥й
територ≥њ, та юнак≥в, ¤к≥ в такий спос≥б
уникали примусовоњ в≥дправки на роботи до
Ќ≥меччини. Ѕатьки начальника лубенськоњ
районноњ пол≥ц≥њ ¬.ћ. „епи до революц≥њ в
–ос≥њ в 1917 роц≥ мали в Ћаз≥рк≥вському
район≥ власний хут≥р ≥ до 100 гектар≥в земл≥,
а батько старшого пол≥ца¤ ≥з села «ар≥г ¬.
“ригуба в роки "великого перелому" був
розкуркулений. оли ж≥нки ≥з села ¬овчик
прийшли, плачучи, просити старшого пол≥ца¤
≤ващенка за своњх заарештованих чолов≥к≥в,
в≥н закричав на них: "ј ви тод≥ не плакали,
коли мого батька виган¤ли з власноњ хати?..
¬и будете не сльозами, а кров'ю плакати. ћи
двадц¤ть рок≥в плакали в≥д вас" [5]. --------------- 5
ƒјѕќ, ф.ѕ-105, оп.1, спр. 135, арк.28. «устр≥чалис¤
серед полтавц≥в ≥ крим≥нальн≥ злочинц≥ та
декласован≥ елементи. “ак, старший пол≥цай
≥з села Ѕ≥лики (45) обел¤цького
району ≤ван √ерасименко на службу з'¤вл¤вс¤
пост≥йно п'¤ним ≥, в≥дчуваючи свою
безкарн≥сть, знущавс¤ ≥ зневажав своњх
односельц≥в: “ет¤н≥ ѕанченко вибив
прикладом зуби, √анну ћоренко вигнав босу
серед зими на сн≥г. ¬ день вес≥лл¤ ћитрофана
ƒворухи в≥н ув≥рвавс¤ до його осел≥ ≥,
погрожуючи гвинт≥вкою, вигнав людей на
вулицю, а пот≥м, напившись самогону, заснув
посеред хати на дол≥вц≥ [6]. --------------- 6
ƒјѕќ, ф.–-2885, оп.1, спр.4, арк.7. —лужба
в пол≥ц≥њ приваблювала бажаючих також
можлив≥стю безконтрольною владою над
людьми ≥ непоганим матер≥альним
забезпеченн¤м. “ак, зг≥дно розпор¤дженн¤
ћиргородськоњ районноњ комендатури плата
за службу в 1941 роц≥ р¤довому пол≥цаю
становила 5 крб. у день, старшому групи Ч 9
крб., заступников≥ начальника районноњ
пол≥ц≥њ Ч 11 крб. ≥ начальнику районноњ
пол≥ц≥њ Ч 14 крб. ѕаливом ≥ продовольчим
пайком вони забезпечувалис¤ безкоштовно. «
1 лютого 1942 року ставки оплати пол≥ца¤м були
зб≥льшен≥: р¤довий став одержувати 10 крб.,
заступник начальника пол≥ц≥њ ≥ начальник Ч
по 15 крб. удень. ќдружен≥ пол≥цањ додатково
одержували на с≥м'ю: р¤дов≥ ≥ старш≥ груп Ч
по 10 крб., заступник начальника ≥ начальник
районноњ пол≥ц≥њ Ч по 15 крб. у день. якщо
пол≥цањ харчувались удома, то њм
виплачувалас¤ варт≥сть харчового пайка Ч
по 6 крб. у день, а ¤кщо користувалис¤
њдальнею, то з њх платн≥ вираховували за
об≥д Ч 3 крб., за сн≥данок ≥ вечерю Ч по
одному карбованцю [7]. --------------- 7
ƒјѕќ, ф.–-2885, оп.1, спр.9, арк. 17, 19. —еред
жител≥в ѕолтавщини зустр≥чалис¤ ≥
добров≥льн≥ пом≥чники пол≥ц≥њ, ¤к≥ з
власноњ ≥н≥ц≥ативи допомагали н≥мц¤м
п≥дтримувати "новий пор¤док" на
окупованих земл¤х. ћ. —околовський згадував:
¤кщо хтось т≥кав з-п≥д арешту, то н≥мецьк≥
конвоњри по ньому стр≥л¤ли, але не гналис¤,
мовл¤в, далеко не втече Ч своњ ж сп≥ймають ≥
видадуть. јвтор спогад≥в нав≥в приклад,
коли з ув'¤зненн¤ вт≥к партизан. ƒо краю
знесилений, в≥н опинивс¤ у садку в ¤когось
жител¤ ѕолтави ≥ попросив заховати його,
але господар, скориставшись тим, що вт≥кач
був безпорадний, зв'¤зав йому руки ≥ в≥дв≥в
до гестапо [8]. --------------- 8
—арма-—околовський ћ. „ервона плащаниц¤. Ч
ињв. Ч 1997. Ч є3Ч4, с.82. ”
1943 роц≥, коли в≥йськова потуга Ќ≥меччини
була зламана, а людськ≥ резерви –ейху
вичерпувалис¤, н≥мц≥ оголосили наб≥р
добровольц≥в у допом≥жн≥ в≥йська вермахту.
—еред "добровольц≥в" переважали
в≥йськовополонен≥ ≥ с≥льська молодь.
¬л≥тку 1943 року в ременчуц≥ вишк≥л
проходило б≥льше 500 "добровольц≥в".
–ад¤нське ≥ нац≥онал≥стичне п≥дп≥лл¤ (46)
вкор≥нило серед них свою агентуру, ≥ п≥сл¤
в≥дпов≥дноњ роз'¤снювальноњ роботи 150 "добровольц≥в"
повт≥кало з казарм [9]. --------------- 9
ƒјѕќ, ф.ѕ-105, оп.1, спр. 104, арк.33. –ад¤нськими
грошовими знаками населенн¤ окупованоњ
”крањни користувалос¤ б≥льше року. Ћише
восени 1942 року почали вводитис¤ так зван≥
"украњнськ≥ грош≥", або окупац≥йн≥
марки, ном≥налом 5, 10, 20, 50, 100 ≥ 500 карбованц≥в.
–ад¤нськ≥ монети ≥ банкноти ном≥налом в
один ≥ три карбованц≥ продовжували
знаходитис¤ в об≥гу. ќбм≥н рад¤нських
грошей на окупац≥йн≥ марки у
сп≥вв≥дношенн≥ один до одного розпочавс¤ 14
жовтн¤ ≥ тривав до 3 листопада 1942 року.
ќф≥ц≥йний обм≥нний курс дойчмарки по
в≥дношенню до окупац≥йноњ марки
встановлювавс¤ ¤к 1 до 10, що було ще одним
пограбуванн¤м населенн¤ ”крањни, коли
н≥мц≥ за безц≥нь могли скуповувати все
необх≥дне дл¤ себе, передус≥м
продовольство, ¤кщо вони, звичайно, не
забирали його даром. Ќа
окупованих теренах —–—–, ¤к ≥ в Ќ≥меччин≥,
н≥мц≥ ввели середньоЇвропейський час,
тобто перевели стр≥лки годинник≥в на дв≥
години назад. ¬они заборонили
користуватис¤ рад≥оприймачами, в кого вони
ще залишилис¤ п≥сл¤ того, ¤к рад¤нська
влада на початку в≥йни вилучила њх у
населенн¤, а також ввели обов'¤зкову
реЇстрац≥ю жител≥в м≥ст ≥ с≥л. ¬ к≥нц≥ 1941
року в ѕолтав≥ при реЇстрац≥њ було ви¤влено
89 310 жител≥в (проти близько 130 тис¤ч
напередодн≥ в≥йни), в тому числ≥ 31 тис¤ча
д≥тей в≥ком до 16 рок≥в, у ременчуц≥ Ч 31 573
чолов≥ки. «а
час окупац≥њ чисельн≥сть населенн¤ ѕолтави
зменшилас¤, головним чином через винищенн¤
н≥мц¤ми Їврењв та в≥дтоку жител≥в м≥ста на
село. —таном на 1 травн¤ 1942 року в м≥ст≥
мешкало 73 915 жител≥в, з ¤ких чолов≥ки
складали 28238 (38,7 в≥дсотк≥в), а ж≥нки Ч 45176 (61,3
в≥дсотка). «а нац≥ональним складом
украњнц≥в було 68683 (93,1 в≥дсотка), рос≥¤н Ч 3839
(5,3 в≥дсотка), ≥нших Ч 1193 (1,6 в≥дсотка) [10].
Ќаселенн¤ ременчука, навпаки, дещо
зб≥льшилос¤ за рахунок притоку с≥льського
населенн¤ на промислов≥ п≥дприЇмства м≥ста
≥ на 1 березн¤ 1943 року становило 32 794
чолов≥ки. —еред них украњнц≥в було 29914 (91,3
в≥дсотка), рос≥¤н Ч 2177 (6,6 в≥дсотка) [11]. --------------- 10
√олос ѕолтавщини (ѕолтава). Ч 1942. Ч 8 липн¤. 11
ƒн≥прова хвил¤ ( ременчук). Ч 1943. Ч 4 березн¤. як
не дивно, але в пер≥од н≥мецько-фашистськоњ
окупац≥њ народжуван≥сть полтавц≥в
перевищувала смертн≥сть. “ак, у
ѕолтавському район≥ прот¤гом 1942 року
народилос¤ 1459 д≥тей, а померло 724 жител≥.
ѕрот¤гом першого п≥вр≥чч¤ 1943 року (47)
народилос¤ 489, померло 318. ” рюков≥ за перш≥
п≥вроку 1942 року народилос¤ 316 д≥тей, в той
час ¤к до в≥йни за р≥к народжувалос¤
близько 400, хоча населенн¤ м≥ста зменшилос¤
з 22 тис¤ч до 15 тис¤ч [12]. ≤ це при тому, що
безповоротн≥ втрати населенн¤ в≥дбувалис¤
не лише внасл≥док природноњ смерт≥. Ћюди
гинули п≥д час ав≥анальот≥в, п≥дривалис¤ на
м≥нах, ¤кими так щедро була нашпигована
полтавська земл¤, та ≥н. --------------- 12
—амчук ”. Ќа б≥лому кон≥ // ƒзв≥н. Ч 1994. Ч є7.
Ч —.78. ”же
в перш≥ дн≥ окупац≥њ полтавц≥ в повн≥й м≥р≥
в≥дчули на соб≥ нацистський "новий
пор¤док": почалис¤ масов≥ арешти,
розстр≥ли н≥ в чому неповинних мирних
жител≥в. ” ¬еликих —орочинц¤х прот¤гом 14-17
вересн¤ н≥мц≥ пов≥сили, розстр≥л¤ли ≥
закатували 86 жител≥в села. 7 жовтн¤ 1941 року в
Ѕ≥льську ќп≥шн¤нського району були
заарештован≥ ≥ розстр≥л¤н≥ 5 юнак≥в в≥ком
в≥д 16 до 19 рок≥в. ќкупанти звинуватили њх у
зв'¤зках ≥з партизанами. Ќапередодн≥
рад¤нсько-н≥мецькоњ в≥йни в ѕолтав≥
мешкало близько 22 тис¤ч Їврењв. „астина з
них, особливо парт≥йна, рад¤нська ≥
господарська номенклатура, разом ≥з с≥м'¤ми
евакуювалис¤ на сх≥д, решта залишилас¤. ѓх
вс≥х н≥мц≥ розстр≥л¤ли в ¤ру м≥ж
ѕушкар≥вкою ≥ —упрун≥вкою, змусивши перед
цим вирити соб≥ могили Ч глибок≥ рови.
–озстр≥л¤ний був ≥ циганський таб≥р, ¤кий
сто¤в неподал≥к Ѕ≥лоњ гори поблизу дороги
ѕолтава-’арк≥в. ”
ременчуц≥, ¤к згадуЇ ¬≥тал≥й якимець,
одного разу восени 1941 року н≥мецьк≥
автоматники ≥ пол≥ц≥¤ оточили м≥ський
базар ≥ кожного, хто виходив з нього,
змушували вимовл¤ти слово "кукурудза".
”тих, хто вимовл¤в "кукугудза",
перев≥р¤ли документи Ч так вони ви¤вл¤ли
Їврењв. ѓх саджали у вантаж≥вки, вивозили за
м≥сто ≥ розстр≥лювали [13]. --------------- 13
≤нформац≥йний бюлетень ( ременчук). Ч 1999. Ч
24 вересн¤. 10 жовтн¤ 1941 року н≥мецький комендант Ћубен –амдорф ≥ бургом≥стр “одосенко наказали Ївре¤м м≥ста з≥братис¤ в «асулл≥, вз¤вши з собою теплий од¤г ≥ на три дн≥ харч≥в. ѕрот¤гом 16 жовтн¤ суц≥льним потоком ≥шло Їврейське населенн¤ до села. ∆ител≥в «асулл¤ н≥мц≥ загнали до хат ≥ наказали позав≥шувати в≥кна. ѕеред об≥дом почалас¤ розправа. ¬еликими групами розд¤гнутих Їврењв п≥дводили до виритих на окрањн≥ «асулл¤ траншей ≥ розстр≥лювали з кулемет≥в. ¬сього в такий спос≥б було знищено близько 5,5 тис¤ч чолов≥к≥в, ж≥нок ≥ д≥тей. ÷иганське населенн¤ розстр≥л¤ли прот¤гом зими 1942-1943 року [14]. --------------- 14
ƒјѕќ, ф.ѕ.-105, оп.1, спр.135, арк.34. (48)
«а час окупац≥њ на старому полтавському
цвинтар≥, у двор≥ середньоњ школи є 27 та у
√ришк≥вському л≥с≥ окупантами було
розстр≥л¤но б≥льше 6 тис¤ч чолов≥к. «нищен≥
були ≥ вс≥ хвор≥ полтавськоњ обласноњ
психл≥карн≥ Ч майже тис¤ча дорослих ≥ сто
д≥тей [15]. --------------- 15
ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.89. “ерор
окупант≥в проти украњнц≥в особливо
посиливс¤ п≥сл¤ передач≥ весною 1942 року
н≥мецьким в≥йськовим командуванн¤м
ѕолтавщини в управл≥нн¤ рейхском≥сар≥ату
"”крањна". 1 вересн¤ 1942 року до ѕолтави
було призначено нового н≥мецького
геб≥тском≥сара. ќдним з перших його
розпор¤джень був наказ розстр≥л¤ти вс≥х
заарештованих, ¤к≥ знаходилис¤ у
полтавських в'¤зниц¤х. ѓх розд¤гнули догола
≥ вантажними автомоб≥л¤ми вивезли до
глинища, розташованого за школою є 27, ≥, щоб
зал¤кати населенн¤ м≥ста, серед б≥лого дн¤
розстр≥л¤ли з кулемет≥в. ћ≥ж людьми ходили
чутки, що н≥мц≥ цього разу розстр≥л¤ли не
менше ¤к 600 чолов≥к [16]. --------------- 16
≤зарський ќ. ѕолтава. Ч ѕолтава, 1999. Ч —.202. Ќ≥хто
не був гарантований за своЇ житт¤, люди жили
в пост≥йному страхов≥ ≥ н≥хто не м≥г њх
захистити. ѕанувала повна свавол¤
окупант≥в. “¤жка дол¤ ”крањни в умовах
н≥мецько-фашистськоњ окупац≥њ знайшла
в≥дображенн¤ у написаному в 1943 роц≥ в≥рш≥
дев'¤тнадц¤тир≥чноњ учительки з √ад¤ча, ≥м'¤
¤коњ ≥ подальша дол¤, на жаль, залишилис¤
нев≥домими: —умн≥
обличч¤ у людей. --------------- 17
ƒјѕќ, ф.ѕ-105, оп.1, спр.157, арк.43. ¬
умовах н≥мецькоњ окупац≥њ не ≥снувало
нав≥ть видимост≥ публ≥чного суду.
ѕрактично н≥хто не м≥г бути впевненим за
своЇ житт¤ чи житт¤ своЇњ родини. Ћише п≥сл¤
поразки н≥мецьких в≥йськ п≥д ћосквою, коли
перед Ќ≥меччиною постала перспектива
зат¤жноњ в≥йни, а перемога вермахту почала
здаватис¤ проблематичною, на територ≥њ
рейхском≥сар≥ату "”крањна" почали
створюватис¤ так зван≥ "н≥мецьк≥ суди",
¤к≥ розгл¤дали цив≥льн≥ справи н≥мц≥в,
фольскдойче ≥ украњнц≥в, ¤кщо вони не
п≥дл¤гали в≥йськовим, пол≥цейським або
судам ——. ѕор¤д з "н≥мецькими"
продовжували д≥¤ти ≥ воЇнно-польов≥ суди.
ѕраво виносити р≥шенн¤ в крим≥нальних
справах належало також геб≥тським
ком≥сарам, а в окремих випадках Ч ≥
районним старостам [18]. "Ќ≥мецьк≥ суди"
запроваджувалис¤ в ”крањн≥ одночасно з
переходом окупованих територ≥й з
п≥дпор¤дкуванн¤ фронтового н≥мецького
командуванн¤ у в≥данн¤ цив≥льних
окупац≥йних властей. --------------- 18
√олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 26 червн¤. ѕерш≥
окупац≥йн≥ судов≥ установи на ѕолтавщин≥ з'¤вилис¤
ще до введенн¤ тут цив≥льного н≥мецького
управл≥нн¤. ”крањнський нотар≥ат почав
працювати у ѕолтав≥ з березн¤ 1942 року, а в
грудн≥ цього ж року розпочали роботу ≥
призначен≥ генерал-ком≥саром з иЇва
шл≥хтери ≥ шефени (миров≥ судд≥) у цив≥льних
≥ крим≥нальних справах. 1
липн¤ 1942 року в ѕолтав≥ було зареЇстроване
в геб≥тском≥сар≥ат≥ ≥ затверджене в
генерал-ком≥сар≥ат≥ в иЇв≥ бюро правничих
порадник≥в (юридичних консультант≥в). ѓм
надавалос¤ виключне право писати за¤ви ≥
скарги до судових установ, давати
консультац≥њ м≥сцевому населенню з
правничих питань та представл¤ти його
≥нтереси у приватних справах перед
н≥мецькими мировими судами. Ўл≥хтерам ≥
шефенам надавалос¤ право розгл¤дати
цив≥льн≥ справи за позовами полтавц≥в на
суму до 30 тис¤ч карбованц≥в, а також
крим≥нальн≥ справи з покаранн¤м до двох
м≥с¤ц≥в ув'¤зненн¤ та грошовим штрафом до 10
тис¤ч карбованц≥в. —удочинство
в "н≥мецьких судах" в≥дбувалос¤
публ≥чно, в раз≥ потреби викликалис¤ св≥дки
≥ експерти. ¬ирок у цив≥льних справах м≥г
бути оскарженим прот¤гом одного м≥с¤ц¤, а в
крим≥нальних справах Ч прот¤гом трьох дн≥в
у касац≥йних камерах, ¤к≥ ≥снували в
кожному геб≥т≥. јпел¤ц≥йна скарга (50)
подавалас¤ до канцел¤р≥њ геб≥тском≥сара.
¬≥н же особисто затверджував ≥ вироки у
крим≥нальних справах. ¬ ѕолтавському
геб≥т≥ судов≥ установи в≥дкрилис¤ лише
вл≥тку 1943 року в кожному з район≥в
ѕолтавському, Ќехворощанському,
Ќовосанжарському ≥ –ешетил≥вському [19].
ёридичну службу в геб≥т≥ очолював ¬≥ктор
ƒомбровський --------------- 19
√олос ѕолтавщини. Ч 1943. Ч 8 липн¤. ¬инесен≥
вироки у справах, що розгл¤далис¤ "н≥мецькими
судами", важко назвати правосудд¤м. “ак, 7
червн¤ 1943 року в ѕир¤тин≥ в≥дбулос¤ вињздне
зас≥данн¤ "н≥мецького суду" з иЇва. ≤з
трьох справ, що розгл¤далис¤, вирок дл¤ вс≥х
звинувачених був однаковий Ч по три роки ув'¤зненн¤,
але вчинен≥ ними злочини були р≥зними.
…осипа адуру, ≤вана ривобока та ≤вана
Ќедика судили за те, що вони крали бур¤ки з
плантац≥й державного маЇтку в сел≥
онон≥вц≥, ќлександра ћ'¤кого Ч що не здав
окупац≥йн≥й адм≥н≥страц≥њ рад≥оприймача, а
слюсар¤ зал≥зничного депо станц≥њ √реб≥нка
ћефод≥¤ ѕоповича Ч за вбивство ножем п≥д
час сварки свого товариша,
с≥мнадц¤тир≥чного роб≥тника ÷имбалюка. [20] --------------- 20
–≥дна нива (ѕир¤тин). Ч 1943. Ч, 12 червн¤. ќдночасно
з "н≥мецькими судами" в 1943 роц≥ почали
створюватис¤ ≥ украњнськ≥ судов≥ установи.
Ќ≥мц≥ встановили так≥ посадов≥ оклади дл¤
њх службовц≥в: судд¤ одержував ст≥льки ж, ¤к
≥ староста району Ч 950 крб , секретар суду
Ч480 крб , д≥ловод Ч 400 крб , судовий
виконавець Ч 340 крб [21]. --------------- 21
ƒјѕќ, ф.–-2434, oп. 1, спр.39, арк.44. —л≥д
мати на уваз≥, що окупац≥йн≥ судов≥
установи на ѕолтавщин≥ почали створюватис¤
напередодн≥ визволенн¤ њњ в≥д н≥мц≥в, а
тому ¤коњсь пом≥тноњ рол≥ в систем≥
окупац≥йноњ адм≥н≥страц≥њ в≥д≥грати не
встигли. як
≥ за рад¤нських час≥в, полтавц≥ в пер≥од
н≥мецько-фашистсько≥ окупац≥њ фактично
перебували на становищ≥ кр≥пак≥в: прот¤гом
всього пер≥оду окупац≥њ д≥¤ла
комендантська година, њм заборон¤лос¤
самов≥льно залишати м≥сц¤ пост≥йного
проживанн¤. 3 метою обл≥ку ≥ контролю в
к≥нц≥ 1941 року н≥мц≥ провели перепис
населенн¤. ’орольський геб≥тском≥сар в
одному ≥з своњх наказ≥в роз'¤снив, що
вињхати за меж≥ геб≥ту можна, лише д≥ставши
дозв≥л в≥д "шеф≥в" (старост) район≥в,
¤кий надававс¤ на п≥дстав≥ дов≥док в≥д
старост с≥л [22]. --------------- 22
Ќ≥мецьк≥ окупанти на ѕолтавщин≥ (1941-1943 pp.).
«б≥рник документ≥в. Ч ѕолтава, 1947. Ч —.18-20. «г≥дно
розпор¤дженн¤ «≥ньк≥всько≥ районноњ
управи, в≥д смерку ≥ до св≥танку жител¤м
м≥ста заборон¤лос¤ ходити по вулиц¤х.
Ќав≥ть удень кожний житель м≥ста повинен
був мати паспорт ≥ дов≥дку з м≥сц¤ роботи.
Ѕез цих документ≥в з≥ньк≥в-(51)чанам
загрожував розстр≥л на м≥сц≥. —ел¤ни, ¤к≥
прибували до «≥нькова, теж зобов'¤зувалис¤
мати з собою дов≥дку про особу ≥ дозв≥л в≥д
старости села ≥з зазначенн¤м, у ¤к≥й справ≥
≥ на ¤кий час сел¤нин прибув до м≥ста.
«алишатис¤ переночувати в «≥ньков≥ сел¤ни
могли лише з дозволу районноњ пол≥ц≥њ [24]. --------------- 24
∆итт¤ «≥ньк≥вщини. Ч 1941. Ч 18 грудн¤. Ќав≥ть
у м≥сц¤х пост≥йного проживанн¤ кожний крок
полтавц≥в знаходивс¤ п≥д контролем
окупац≥йноњ влади. ¬ лютому 1942 року голова
√радизько≥ районноњ управи ороњд ≥
начальник районноњ пол≥ц≥њ «акарлюка
видали сп≥льну постанову, зг≥дно ¤коњ
старости с≥льських управ зобов'¤зувалис¤
на кожн≥ п'¤ть хат вид≥лити в≥дпов≥дального,
¤кий би пост≥йно стежив за своњми "п≥доп≥чними"
≥ пов≥домл¤в с≥льських старост або старших
пол≥цањв про вс≥ п≥дозр≥л≥ д≥¤нн¤ чи
розмови своњх односельц≥в [25]. --------------- 25
ƒјѕќ, ф.–-2849, оп.1, спр.1, арк.9. —мертна
кара загрожувала вс≥м, хто читав або
поширював л≥тературу антифашистського
зм≥сту, в тому числ≥ скинут≥ з рад¤нських
л≥так≥в лист≥вки. ¬ розпор¤дженн≥
лубенського геб≥тском≥сара з цього приводу
говорилос¤: " арою смерт≥ буде покарано
вс≥х тих ос≥б, в ¤ких буде знайдено лист≥вки
або ≥нш≥ матер≥али ворожоњ пропаганди,
скинут≥ ворожими л≥таками, а також ≥ тих
ос≥б, що так≥ лист≥вки будуть роздавати або
њх зм≥ст будуть передавати словами чи
письмово" [26]. ¬и¤влен≥ лист≥вки належало
п≥дбирати ≥ негайно здавати до н≥мецько≥
жандармер≥њ. --------------- 26
ƒјѕќ, ф.–-2885, оп.1, спр.7, арк.42. ѕрот¤гом
усього пер≥оду окупац≥њ н≥мц≥ не почували
себе в безпец≥ нав≥ть тод≥, коли осередки
партизанськоњ боротьби на ѕолтавщин≥ вже
були л≥кв≥дован≥. “ому, щоб убезпечити
житт¤ своњх во¤к≥в, окупац≥йна влада часто
вдавалас¤ до таких варварських метод≥в, ¤к
вз¤тт¤ ≥ розстр≥ли заручник≥в з числа
мирного населенн¤. «окрема, в лютому 1943 року
на ћиргородщин≥ було вз¤то 300 заручник≥в,
¤к≥ своњм житт¤м мали гарантувати "безпечн≥сть
в≥йськових частин ≥ збереженн¤ загального
пор¤дку". ћиргородський геб≥тском≥сар
попереджав, що вз¤т≥ заручники будуть час
в≥д часу м≥н¤тис¤ [27]. --------------- 27
Ќ≥мецьк≥ окупанти на ѕолтавщин≥... с.45. Ќ≥мецьк≥
окупанти встановили жорсткий контроль ≥
над господарським житт¤м полтавц≥в.
–озпочати нове буд≥вництво чи перебудувати
житлов≥ або господарськ≥ прим≥щенн¤ жител≥
Ћубенщини могли лише з дозволу
геб≥тском≥сара, заплативши при цьому
спец≥альний адм≥н≥стративний податок [28]. --------------- 28
ƒјѕќ, ф.–-2561, оп.1, спр.40, арк.23. ѕоразка
н≥мецьких в≥йськ п≥д ћосквою взимку 1941 року
означала крах спод≥вань г≥тлер≥вц≥в на "блискавичну
в≥йну" ѕерша
група остарбайтер≥в (500 юнак≥в ≥ 500 д≥вчат) з
ѕолтави вињхала 13 травн¤ 1942 року. ѓх проводи
в≥дбувалис¤ з великою помпою Ч в
присутност≥ н≥мецького командуванн¤ ≥
посадовц≥в з украњнськоњ допом≥жноњ
адм≥н≥страц≥њ. ¬ ременчуц≥ н≥мц≥
влаштували в н≥ч на 20 травн¤ 1942 року облаву
на молодь, в результат≥ ¤коњ вдалос¤
зловити 450 юнак≥в ≥ д≥вчат в≥ком в≥д 15 до 25
рок≥в. —початку њх пом≥стили до в'¤зниц≥, а
пот≥м завантажили у вагони ≥ п≥д охороною
н≥мецьких солдат≥в в≥дправили до Ќ≥меччини. ќф≥ц≥йно
с≥м'¤м остарбайтер≥в через б≥рж≥ прац≥
надавалас¤ грошова допомога в розм≥р≥ 130
крб. на м≥с¤ць, але одержували њњ т≥, хто
знаходивс¤ на утриманн≥ вињхавшого (д≥ти,
стар≥ батьки тощо). якщо до Ќ≥меччини з
родини було забрано дек≥лька ос≥б, то
грошова допомога надавалас¤ лише на одного.
«г≥дно розродженн¤ ѕолтавського
геб≥тском≥сара в≥д 2 листопада 1942 року, с≥м'њ
остарбайтер≥в мали забезпечуватис¤
продуктами харчуванн¤ за твердими ц≥нами
≥з склад≥в районних споживчих товариств,
але при умов≥, що вони будуть сумл≥нно
працювати на с≥льськогосподарських
роботах. ” противному раз≥ допомога
припин¤лас¤ [29]. --------------- 29
ƒјѕќ, ф.–-2342, оп.1, спр.1, арк.4. ћоб≥л≥зац≥¤
украњнськоњ молод≥ на каторжн≥ роботи до
Ќ≥меччини нагадувала полюванн¤ на людей.
„асто пол≥цањ влаштовували облави в
базарн≥ дн≥ ≥ хапали вс≥х, хто потрапл¤в п≥д
руку. ¬≥д вивезенн¤ до Ќ≥меччини
зв≥льн¤лас¤ лише (53) молодь вражена
т¤жкими хворобами, роб≥тники п≥дприЇмств,
що працювали на в≥йну, службовц≥ допом≥жноњ
украњнськоњ адм≥н≥страц≥њ ≥ пол≥ц≥њ та
де¤к≥ ≥нш≥ категор≥њ. «а два роки окупац≥њ з
ѕолтави на рабську працю до Ќ≥меччини було
в≥дправлено близько 8 тис¤ч молод≥.
Ќачальник ж≥ночого в≥дд≥лу м≥ськоњ б≥рж≥
прац≥ Ўелест в≥дправл¤ла нав≥ть хворих, ¤к≥
мали дов≥дки про зв≥льненн¤. « поверненн¤м
рад¤нськоњ влади вона була засуджена
в≥йськовим трибуналом до 10 рок≥в тюремного
ув'¤зненн¤. ќкупанти
жорстоко карали родини юнак≥в ≥ д≥вчат, ¤к≥
п≥д р≥зними приводами намагались ухилитис¤
в≥д вињзду до Ќ≥меччини. –озпор¤дженн¤м в≥д
4 лютого 1943 року Ћохвицький геб≥тском≥сар
–ейнгарт наказав оштрафувати кожного
жител¤ с≥л Ѕондар≥в, Ћуговик≥в ≥ ’орсик≥в
по тис¤ч≥ карбованц≥в, Ѕ≥лоус≥вки,
Ѕогодар≥вки ≥ √≥льц≥в Ч по 500 крб., ур≥ньки
≥ озл≥вки по 200 крб. р≥м того, у родин, чињ
д≥ти без поважних причин не вињхали до
Ќ≥меччини, розпор¤дивс¤ забрати велику
рогату худобу або свиней [30]. --------------- 30
Ќ≥мецьк≥ окупанти на ѕолтавщин≥... с.55. Ќ≥мц≥
використовували остарбайтер≥в на
найт¤жчих неквал≥ф≥кованих роботах у
промисловост≥ ≥ с≥льському господарств≥,
часто без вих≥дних. –обочий день у них не
був регламентованим. ѕрикладом може
служити розпор¤док дн¤ д≥вчини з ћалоњ
охн≥вки ременчуцького району Ќад≥њ
оваленко, ¤кий з пропагандистською метою
був опубл≥кований на шпальтах газети "ƒн≥прова
хвил¤" ≥ мав переконати украњнську
молодь у принадах житт¤ ≥ роботи в
Ќ≥меччин≥. ѕрацювала
вона в ¤когось н≥мецького бауера (фермера)
поблизу Ћ≥нбурга. –обочий день Ќад≥њ
починавс¤ о 6-й годин≥ ранку. ѕ≥сл¤ доњнн¤
кор≥в вона працювала в пол≥, о 10 годин≥
сн≥дала ≥ знову йшла в поле; о 12 годин≥
об≥дала, прибирала на кухн≥ ≥ працювала на
город≥; о 13 полуднувала ≥ до 19 години знову
працювала в пол≥. ѕот≥м вечер¤ла, мила посуд,
доњла кор≥в ≥ о 22 годин≥ л¤гала спати [31].
Ќав≥ть ц¤, вм≥щена з пропагандистською
метою розпов≥дь про житт¤ украњнськоњ
д≥вчини на чужин≥ св≥дчить, що в Ќ≥меччин≥
вона не мала в≥льного часу ≥ жодноњ хвилини
в≥дпочинку, кр≥м сну. --------------- 31
ƒн≥прова хвил¤ ( ременчук) Ч 1942. Ч 26 серпн¤. “¤жка
п≥днев≥льна прац¤, повна безправн≥сть,
в≥дчутт¤ меншовартост≥ ≥ туга за
Ѕатьк≥вщиною були пост≥йними супутниками
остарбайтер≥в. ќсь що писала з Ќ≥меччини
украњнська д≥вчина ћар≥¤ Ўевел≥нда,
уродженка села ¬≥льшана Ћубенського району,
до своњх батьк≥в: (54)
«гадай мене, мо¤ ненько, --------------- 31
ƒн≥прова хвил¤ ( ременчук) Ч 1942. Ч 26 серпн¤. ќкупувавши
”крањну, н≥мецьк≥ загарбники намагалис¤
використати людей ¤к дарову робочу силу,
силою голоду змушуючи њх працювати дл¤
потреб “ретього рейху. ћасова насильницька
в≥дправка украњнськоњ молод≥ до Ќ≥меччини,
а також нам≥ри окупант≥в налагодити
господарське житт¤ на окупованих
територ≥¤х змушували њх вдаватис¤ до
позаеконом≥чного примусу до прац≥.
ѕостановою рейхсм≥н≥стра окупованих
сх≥дних областей ј. –озенберга в≥д 19 грудн¤
1941 року вводилас¤ обов'¤зкова трудова
повинн≥сть дл¤ молод≥ 1922-1925 рок≥в
народженн¤, поширена згодом на все
працездатне населенн¤, починаючи з 14 рок≥в. –озпор¤дженн¤м
рейхском≥сара ≈. оха в≥д 4 березн¤ 1942 року
вс≥ переходи украњнц≥в з одн≥Їњ роботи на
≥ншу обмежувалис¤ ≥ дозвол¤лис¤ лише за
погодженн¤м з м≥сцевими б≥ржами прац≥.
„ерез них зд≥йснювавс¤ ≥ прийом на роботу.
«в≥льнен≥ з ¤кихось причин з роботи вже на
другий день мусили ставати на обл≥к до
б≥рж≥ прац≥. ќстанн≥, по сут≥,
перетворювалис¤ на ринки раб≥в, ¤к≥
постачали робочу силу дл¤ потреб “ретього
рейху. ѕорушникам нацистських закон≥в про
працю загрожувала необмежена сума штрафу,
примусова прац¤ або ув'¤зненн¤ до одного
року [32]. --------------- 32
√олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 21 жовтн¤. “¤жк≥
матер≥альн≥ умови житт¤ ≥ соц≥альна
незахищен≥сть людей змушували њх вдаватис¤
до р≥зноман≥тних способ≥в, щоб вижити.
ќсобливо важко доводилос¤ жител¤м м≥ст. Ќа
стих≥йних ринках процв≥тала м≥нова
торг≥вл¤ ≥ спекул¤ц≥¤. ¬с≥ торгували вс≥м.
ўоб ¤кось прохарчуватис¤ ≥ вижити, люди
продавали останнЇ. —проби н≥мц≥в ≥
окупац≥йних орган≥в самовр¤дуванн¤
заборонити стих≥йн≥ ринки ≥ припинити
спекул¤ц≥ю бажаних результат≥в не давали. (55)
Ќ≥мецьк≥ окупац≥йн≥ власт≥ дбали лише
про забезпеченн¤ “ретього рейху шл¤хом
пограбуванн¤ ”крањни та ≥нших поневолених
крањн ≥ народ≥в. « ц≥Їю метою вони створили
розгалужену мережу загот≥вельних пункт≥в,
так званих ÷ентрал≥ закупу ≥ збуту. ¬л≥тку
1943 року таких пункт≥в в ”крањн≥
нал≥чувалос¤ 13 тис¤ч ≥ працювало в них 125
н≥мц≥в-управл≥нц≥в ≥ б≥льше 26 тис¤ч
украњнських роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.
≤снувала ч≥тка система оплати за здан≥
с≥льськогосподарськ≥ продукти ≥ сировину,
але н≥мц≥ платили не повноц≥нними грошима (дойчмарками)
≥ нав≥ть не окупац≥йними марками, а њх
сурогатом Ч так званими "пунктами".
ѕачка махорки оц≥нювалас¤ в 120 "пункт≥в",
к≥лограм тютюну Ч 300, лопата ≥ л≥тр гасу Ч
по 50, шматок мила Ч 60 ≥ т.д. [33]. --------------- 33
–≥дна нива (ѕир¤тин), Ч 1943. Ч 17 серпн¤. «акупкою
продукт≥в дл¤ Ќ≥меччини займалис¤ ≥
загот≥вельн≥ контори споживчоњ кооперац≥њ.
ўоб змусити населенн¤ продавати продукти
харчуванн¤ саме цим орган≥зац≥¤м за
низькими ц≥нами, н≥мецьк≥ окупац≥йн≥
власт≥ спочатку встановили тверд≥ ц≥ни на
них, порушенн¤ ¤ких каралос¤ штрафом в≥д 200
до 1000 крб., а згодом взагал≥ заборонили
продавати на базарах т≥ з них, ¤к≥ мали
надходити шл¤хом планових поставок до
Ќ≥меччини: м'¤со, молоко, масло, ¤йц¤, сир,
ол≥ю та ≥н. Ќа п≥дстав≥ розпор¤дженн¤
рейхском≥сара ”крањни ≈. оха в≥д 8 травн¤
1942 року заборон¤вс¤ самов≥льний заб≥й
худоби. ѕорушники каралис¤ штрафом у
розм≥р≥ до 2 тис¤ч карбованц≥в. р≥м того, в
них конф≥сковувалас¤ вс¤ на¤вна худоба ≥
земельний над≥л [34]. ” к≥нц≥ 1942 року на
ѕолтавщин≥ був введений податок ≥ на птицю
Ч 6 кг живоњ ваги з кожного двору. Ќаприклад,
жител≥ руто-Ѕалк≥вськоњ с≥льськоњ управи
Ќовосанжарського району до 1 с≥чн¤ 1943 року
мали здати 2334 кг птиц≥ [35]. --------------- 34
ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.39, арк.34. 35
ƒјѕќ, ф.–-2338, оп.1, спр.4, арк.84. ”же
з жовтн¤ 1941 року окупанти запровадили обов'¤зков≥
поставки молока ≥ ¤Їць дл¤ потреб “ретього
рейху. ¬с≥ власники кор≥в зобов'¤зувалис¤
до к≥нц¤ року здати на сепараторн≥ пункти
по 50 л≥тр≥в молока за ц≥ною 70 коп≥йок за
л≥тр ≥ 20 штук ¤Їць з кожного господарства за
ц≥ною 3,8 крб. за дес¤ток. «годом плани обов'¤зкових
поставок коригувалис¤ у б≥к зб≥льшенн¤. ¬
к≥нц≥ 1942 року населенн¤ вже мало здавати по
10 штук ¤Їць з кожноњ курки-несучки. Ќаказом
полтавського геб≥тском≥сара Ѕрененка
норми здач≥ молока на 1943 р≥к
встановлювалис¤ в розм≥р≥ 750 л≥тр≥в (56)
на корову. ¬ раз≥ невиконанн¤ завдань
власники кор≥в штрафувалис¤, а корови
конф≥сковувалис¤ в рахунок обов'¤зкових м'¤сопоставок
дл¤ Ќ≥меччини [36]. ¬л≥тку 1943 року була
заборонена ≥ в≥льна торг≥вл¤ фруктами, ¤к≥
мали надходити через систему заготконтор
райспоживсп≥лок дл¤ н≥мецькоњ арм≥њ. ѕ≥д
приводом боротьби ≥з спекул¤ц≥Їю н≥мц≥
пер≥одично з допомогою пол≥ц≥њ
влаштовували облави ≥ проводили
конф≥скац≥њ вс≥х продукт≥в на базарах. --------------- 36
ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.38, арк.2. р≥м
обов'¤зкових поставок ≥ непередбачуваних
побор≥в з боку окупац≥йноњ влади, населенн¤
ѕолтавщини сплачувало ≥ р≥зноман≥тн≥
податки та збори, ¤к≥ накладалис¤ ¤к в
централ≥зованому пор¤дку в межах всього
рейхском≥сар≥ату "”крањна", так ≥
окремими геб≥тском≥сарами та "шефами"
≥ старостами район≥в. ¬≥дразу ж п≥сл¤
вступу н≥мц≥в на терени «≥ньк≥вщини
сел¤нськ≥ господарства району були
обкладен≥ одноразовим податком на загальну
суму 228056 крб. –озм≥р податку коливавс¤ в≥д
100 до 450 крб. ≥ залежав в≥д на¤вност≥ корови,
розм≥ру присадибноњ д≥л¤нки ≥ к≥лькост≥
працездатних в окремих господарствах.
–озм≥ри податку знижувалис¤ при на¤вност≥
в с≥м'њ 2-3 ≥ б≥льше непрацездатних.
Ќаселенн¤ мало сплатити податок до 25 грудн¤
1941 року, але його виконанн¤ через крайню
б≥дн≥сть ≥, можливо, саботаж зат¤гнулос¤ аж
до березн¤ 1943 року [38]. --------------- 38
√олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 19 лютого. «г≥дно
постанови ѕолтавськоњ м≥ськоњ управи, не
сплачен≥ жител¤ми м≥ста рад¤нськ≥ податки
списувалис¤, але вводивс¤ податок на
нерухоме майно в розм≥р≥ 1,5 в≥дсотка в≥д
його оц≥ночноњ вартост≥. Ќаказом н≥мецьких
окупац≥йних властей ≥з с≥чн¤ 1942 року в
ѕолтав≥ вводивс¤ Їдиний прибутковий
податок у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в зароб≥тку або
прибутку. Ќеоподаткований м≥н≥мум становив
200 крб. [39]. --------------- 39
ƒјѕќ, ф.–-2343, оп.1, спр.253, арк.43. «
1942 року на ѕолтавщин≥ були введен≥
с≥льськогосподарський, шл¤ховий та
страховий податки, а також податки на
культурне ≥ житлове буд≥вництво, на собак,
велосипеди та ≥н. «г≥дно постанови
Ќовосанжарськоњ районноњ управи, податок
на культурне ≥ житлове буд≥вництво
встановлювавс¤ у таких розм≥рах:
господарства, що мали лише хату ≥
присадибну д≥л¤нку, сплачували 40 крб. на р≥к,
т≥, що мали др≥бну худобу, Ч 80 крб., велику
рогату худобу Ч 150 крб., ¤кщо мали ≥ др≥бну ≥
велику рогату худобу Ч 240 крб., а
господарства, ¤к≥ кр≥м всього вище
перерахованого мали ще ≥ коней, Ч платили 350
(57) крб. ¬≥д сплати податк≥в
зв≥льн¤лис¤ непрацездатн≥, ≥нвал≥ди першоњ
≥ другоњ групи та сел¤ни, ¤к≥ не мали
власного господарства [40]. --------------- 40
ƒјѕќ, ф.–-2883, оп.1, спр.1, арк.42. Ќаск≥льки
великим був контингент платник≥в податк≥в,
можна судити на приклад≥ ¬еликих
—орочинець. “ут ≥з 1579 господарств села
оподаткуванню п≥дл¤гало 1370. ¬≥д сплати
податку на культурн≥ потреби було
зв≥льнено 166 одиноких л≥тн≥х людей, 17
≥нвал≥д≥в, 276 непрацездатних ≥ 26 "малом≥цних"
господарств. Ќеплатникам податку
загрожував штраф у сум≥ 200 крб. або
примусов≥ роботи прот¤гом двох тижн≥в [41]. --------------- 41
ƒјѕќ, ф.–-2577, оп.1, спр.26, арк.11. –озпор¤дженн¤м
рейхском≥сара ”крањни ≈. оха в≥д 21 жовтн¤
1941 року на п≥дконтрольн≥й йому територ≥њ
вводивс¤ податок на собак Ч 150 крб. на р≥к за
одну. якщо хтось хот≥в тримати б≥льше собак,
то мусив платити вже по 300 крб. за кожну
наступну. —обаки, чињ хаз¤њни сплатили
податок, вважалис¤ зареЇстрованими ≥ мали
носити на нашийниках в≥дпов≥дн≥ значки.
ЌезареЇстрован≥ собаки п≥дл¤гали знищенню,
а њх власники штрафувалис¤. —плачували
податок ≥ власники велосипед≥в, п≥сл¤ чого
вони одержували реЇстрац≥йний номер. ¬
м≥ру того, ¤к н≥мецьк≥ в≥йська зазнавали
все б≥льше поразок на фронтах другоњ
св≥товоњ в≥йни, к≥льк≥сть податк≥в
зб≥льшувалас¤. ¬ 1943 роц≥ на ѕолтавщин≥ був
уведений шл¤ховий податок, ¤кий сплачували
вс≥ с≥льськ≥ мешканц≥: чолов≥ки в≥д 14 до 60
рок≥в ≥ ж≥нки в≥д 15 до 55 рок≥в. ¬≥д сплати
цього податку зв≥льн¤лис¤ лише ≥нвал≥ди та
кругл≥ сироти. ќподатковувалис¤ практично
вс≥ сфери господарськоњ д≥¤льност≥
полтавц≥в. ≤нод≥ доходило до курйоз≥в. “ак,
розпор¤дженн¤м с≥льськогосподарського
коменданта Ќовосанжарського району в≥д 28
листопада 1942 року громадськ≥ двори та
≥ндив≥дуальн≥ власники коней ≥ великоњ
рогатоњ худоби мали забезпечити регул¤рне
обр≥занн¤ хвост≥в ≥ грив у тварин та њх
здачу дл¤ потреб “ретього рейху.
¬становлювалас¤ ≥ р≥чна норма здач≥: 300 грам
волосс¤ з кожного кон¤ ≥ 80 грам з голови
великоњ рогатоњ худоби [42]. --------------- 42
ƒјѕќ, ф.–2342, оп.1, спр.8, арк.4. «а
будь-¤ку провину представники окупац≥йноњ
влади нещадно карали полтавц≥в. Ўтрафи з
приводу ≥ без приводу накладалис¤ ¤к у
грошов≥й форм≥, так ≥ в форм≥ примусових
роб≥т. « представник≥в допом≥жноњ
украњнськоњ адм≥н≥страц≥њ право накладати
штрафи надавалос¤ старостам с≥л ≥ район≥в
Ч до 200 крб. або примусовими роботами до
двох тижн≥в. Ўтрафи накладалис¤ за випас
кор≥в у придорожн≥й смуз≥, за недогл¤д
тварин на паст≥внику, самов≥льне залишенн¤
роботи, (58) образу с≥льського
старости та ≥н. 28 серпн¤ 1943 року за в≥дмову
в≥д виконанн¤ гужовоњ повинност≥ (не вийшли
ремонтувати грунтов≥ дороги) 16 жител≥в
Ќовосанжарського району були покаран≥
дес¤тьма дн¤ми примусових роб≥т кожний.
ћешканц¤ села рута Ѕалка √ригор≥¤ ƒеркача
староста села оштрафував на 100 крб. за те, що
в≥н п≥сл¤ дощу прогнав по проф≥льован≥й
дороз≥ свою худобу: кон¤, корову ≥ телицю [43]. --------------- 43
ƒјѕќ, ф.–-2343, оп.1, спр.42, арк.19. "Ўеф"
ћиргородськоњ пол≥ц≥њ Ўтабель розробив
спец≥альну шкалу покарань: за несвоЇчасне
прибиранн¤ вулиц≥ ≥ вульгарн≥ слова при
люд¤х Ч 25 крб., др≥бне хул≥ганство ≥ др≥бну
крад≥жку Ч 50 крб., невих≥д на роботу Ч 60 крб.
≥ т.д. Ќаказом н≥мецького
с≥льськогосподарського коменданта
Ќовосанжарського району Ќонеманна в≥д 15
кв≥тн¤ 1942 p. вс≥ водойми району (р≥ки ≥
ставки) мали бути здан≥ в оренду приватним
особам. —амов≥льне лов≥нн¤ риби в них
вважалос¤ браконьЇрством ≥ на винних
накладавс¤ штраф у сум≥ 500 крб. та
конф≥сковувалис¤ знар¤дд¤ лову [44]. --------------- 44
ƒјѕќ, ф.–-2434, оп.1, спр.39, арк.21. ¬с¤
система окупац≥йноњ влади трималас¤ на
страхов≥ ≥ насильств≥, в≥д ¤ких н≥хто не був
застрахований, нав≥ть представники
допом≥жноњ украњнськоњ адм≥н≥страц≥њ. “ак,
у с≥чн≥ 1943 року ’орольський геб≥тском≥сар
оштрафував на 1500 крб. старосту села
Ўершн≥вки ‘едора арпенка за те, що в≥н
допустив самогоновар≥нн¤ на
п≥дконтрольн≥й йому територ≥њ [45]. --------------- 45
—амчук ”. Ќа б≥лому кон≥ // ƒзв≥н. Ч 1994, є7, Ч
—.83. “аким
чином, п≥д час н≥мецько-фашистськоњ
окупац≥њ полтавц≥ жили в умовах пост≥йного
страху ≥ терору. Ќезважаючи на те, що
великих боњв на теренах ѕолтавщини не було,
господарство област≥ було вщерть
поруйноване, адже п≥д час посп≥шного
в≥дступу рад¤нськ≥ в≥йська намагалис¤
вивезти або знищити за собою все, що в
майбутньому могло бути використане ворогом.
÷¤ руйнац≥¤ ще б≥льше посилилас¤ п≥д час
окупац≥њ. ¬идатний украњнський письменник
”лас —амчук, перебуваючи вл≥тку 1942 року на
ѕолтавщин≥, писав: " ременчук вигл¤дав,
¤к г≥ркий, старий п'¤ниц¤, ¤кий тижн¤ми не
голивс¤ ≥ вал¤вс¤ десь поп≥д парканами.
ќсобливо моторошно вигл¤дав старий, з
колонами, без в≥кон ≥ дверей, об≥драний
собор" [46]. --------------- 46
ƒн≥прова хвил¤. Ч 1942. Ч 24 жовтн¤. ѕриблизно
такий же вигл¤д мала ≥ ѕолтава. "¬≥йна, за
вин¤тком њњ станц≥њ, Ч писав ”. —амчук, Ч до
цього часу обминала ѕолтаву, але њњ вигл¤д
кричав криком занедбанн¤ й упадку.
«давалос¤, що в≥дколи вигнали зв≥дс≥ль
минулий ре-(59)жим (маЇтьс¤ на уваз≥
царський Ч ¬.–.), житт¤ тут зупинилос¤,
н≥чого не будувалос¤ нового, а все, що було,
призначалос¤ на спорохн≥нн¤". ÷ентр
м≥ста нагадував м≥сто привид≥в, оск≥льки
б≥льш≥сть його будинк≥в з вибитими в≥кнами
сто¤ла пусткою. ѕроте пор≥внюючи з ≥ншими
украњнськими м≥стами, на думку ”. —амчука,
ѕолтава була найменше пошкоджена в≥йною,
але найб≥льше поруйнована б≥льшовизмом.
ѕисьменника найб≥льше вразило те, що за
двадц¤ть рок≥в б≥льшовицькоњ диктатури
ѕолтава втратила своЇ нац≥ональне обличч¤,
а њњ жител≥ в значн≥й м≥р≥ були
зрусиф≥кованими. "≤дучи ≥ розгл¤даючи
уважно, Ч писав ”. —амчук, Ч мен≥ приходила
думка, що при добрих, людських упоминах, при
розумному лог≥чному п≥дход≥ це в кожному
раз≥ одне з найкращих м≥ст ™вропи. Ќа
жаль, н≥¤ка, а тим паче большевицька –ос≥¤,
не могла ≥ не хот≥ла ан≥ людських упомин,
ан≥ лог≥чного поступованн¤. “ому на цьому
хорошому, кучер¤вому, хвил¤стому, зеленому
м≥сц≥ сто¤ть купи об≥драних халабуд, ¤к≥ в
сум≥ дають слово "ѕолтава" [47]. --------------- 47
√олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 20 вересн¤. Ќезважаючи
на розруху ≥ страх перед окупантами,
господарське житт¤ ѕолтавщини поступово
налагоджувалос¤, оск≥льки населенн¤ б≥льше
покладалос¤ на власн≥ сили, н≥ж на мил≥сть
окупант≥в. ¬≥дкривалис¤ приватн≥ магазини
≥ майстерн≥, ¤к≥ надавали м≥н≥мум послуг
населенню, а њх власникам Ч зароб≥ток. ”
березн≥ 1943 року в ременчуц≥ працювало 95
приватних п≥дприЇмств, у тому числ≥ 18
кравецьких майстерень, 14 шевських, 6
слюсарних, 10 годинникових, 8 перукарень, 2
њдальн≥ та ≥н. ременчуцьке товариство на
па¤х (акц≥онерне) "Ќад≥¤" мало ол≥йницю,
завод безалкогольних напоњв, млин,
крупорушку, дв≥ пекарн≥, њдальню ≥
орендувало 161 гектар овочевого пол¤ ≥ саду.
” ѕолтав≥ працювало 30 продуктових ≥
ком≥с≥йних промтоварних магазин≥в.
≤ндив≥дуальною трудовою д≥¤льн≥стю
займалос¤ 514 кустар≥в ≥ рем≥сник≥в [48]. --------------- 48
ƒн≥прова хвил¤ ( ременчук). Ч 1942. Ч 1 с≥чн¤. ѓдальн¤
на вулиц≥ Ўевченка, 29 в≥дкрилас¤ майже
в≥дразу п≥сл¤ вступу н≥мц≥в до ѕолтави. ѓњ
хаз¤њн ƒмитро ѕавлович ¬'¤зовський був уже
л≥тньою людиною. ¬ революц≥њ 1917 року
б≥льшовики забрали в нього паровий млин, а
самого з родиною вислали до ћиколањвськоњ
област≥. ѕочинав ƒ.ѕ. ¬'¤зовський з того, що
позичив у сус≥да 18 к≥лограм≥в картопл≥, а
через два м≥с¤ц≥ його њдальн¤ вже готувала
по дв≥ст≥ об≥д≥в на день. Ќа роз≥ вулиць
ѕершотравневоњ ≥ Ўевченка в≥н почав
в≥дбудо-(60)вувати будинок з метою
в≥дкрити там ресторан, њдальню ≥ готель [49]. --------------- 49
√олос ѕолтавщини. Ч 1943. Ч 17 червн¤. ”
√ад¤ч≥ ≥снувало 8 приватних крамниць, 4
њдальн≥ ≥ буфети. ќкупац≥йна н≥мецька влада
не заважала в≥дновленню приватноњ
власност≥ ≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
хоча ≥ не гарантувала ѓх ≥снуванн¤. ”же
в жовтн≥ 1941 року у в≥ддален≥ райони област≥
з ѕолтави були послан≥ ≥нструктори
облспоживсп≥лки. ¬они мали завданн¤
ви¤вити ≥ вз¤ти на обл≥к товари в крамниц¤х
≥ на складах райспоживсп≥лок, ¤к≥ ще
залишалис¤ п≥сл¤ в≥дступу рад¤нських
в≥йськ ≥ не були розграбован≥ населенн¤м, а
також в≥дновити систему споживчоњ
кооперац≥њ на м≥сц¤х. Ўишацька
райспоживсп≥лка (голова Ч ј. Ћук'¤ненко)
розпочала роботу у жовтн≥ 1941 року. ” зв'¤зку
з тим, що товар≥в у њњ магазинах залишилос¤
лише на 13 тис¤ч карбованц≥в, правл≥нн¤
райспоживсп≥лки швидко налагодило
торг≥вельн≥ зв'¤зки з п≥дприЇмствами
ѕолтавщини та ≥нших рег≥он≥в ”крањни: з
–омен ≥ Ћубен шишацьк≥ кооператори
одержували махорку ≥ кошики, з ’аркова ≥
ƒн≥пропетровська Ч металев≥ вироби тощо. ƒо
к≥нц¤ 1941 року торг≥вельна ≥ загот≥вельна
мережа споживчоњ кооперац≥њ ѕолтавщини
була повн≥стю в≥дновлена. ѕолтавська
обласна сп≥лка споживчих товариств
вважалас¤ одн≥Їю з найб≥льших в ”крањн≥.
—таном на л≥то 1943 року вона об'Їднувала 44
районних, двоЇ м≥ських (у ѕолтав≥ ≥
ременчуц≥) та 557 с≥льських споживчих
товариств, мала 1094 крамниц≥, 13 п≥дприЇмств
по переробц≥ с≥льськогосподарськоњ
сировини ≥ три сушарн≥. р≥м того, в систем≥
облспоживсп≥лки були 31 пекарн¤, 38 њдалень, 8
завод≥в по виробництву безалкогольних
напоњв, 6 чинбарень, 2 миловарних, 3 гончарних,
3 св≥чкових заводи, 3 бл¤харських ≥ одна
слюсарна майстерн¤. “ранспорт
облспоживсп≥лки складав 65 вантажних
автомоб≥л≥в ≥ 647 коней. ќблспоживсп≥лку
очолювало правл≥нн¤ у склад≥ ’оменка,
ѕушкар¤, ѕопадюка ≥ ¬ойкова, але, ¤к ≥ всюди,
над ними сто¤ли н≥мецьк≥ "шефи":
в≥йськовий Ч ћайнеке ≥ цив≥льний Ч
ћар≥Їнфельд. «акуплен≥ в населенн¤
продукти ≥ сировина поставл¤лис¤ до
Ќ≥меччини. ¬ систем≥ облспоживсп≥лки
працювало 7180 чолов≥к, а район њњ
торг≥вельноњ ≥ загот≥вельноњ д≥¤льност≥
охоплював 338639 господарств ѕолтавщини з
населенн¤м майже у 2 м≥льйони чолов≥к. (61)
ƒо торг≥вельноњ мереж≥ споживчоњ
кооперац≥њ ѕолтавщини товари надходили з
власних п≥дприЇмств (прот¤гом 1942 року вони
виробили продукц≥њ на 26 м≥льйон≥в
карбованц≥в), м≥сцевоњ промисловост≥, а
також п≥дприЇмств ’аркова, иЇва,
ƒн≥пропетровська та ≥нших м≥ст ”крањни ≥
частково з Ќ≥меччини та њњ сател≥т≥в.
ѕрот¤гом 1942 року облспоживсп≥лка одержала
з Ќ≥меччини 700 тонн цукру, 200 тис¤ч пачок
махорки, 18 тис¤ч л≥тр≥в гор≥лки, 500 тис¤ч
коробок с≥рник≥в та ≥н. «агальний
торг≥вельний об≥г полтавськоњ
облспоживсп≥лки становив у 1942 роц≥ 138 млн.
крб., а чистий прибуток склав 27 млн.крб. [50]. --------------- 50
√олос ѕолтавщини. Ч 1942. Ч 20 вересн¤. ¬≥дновила
≥ дещо нав≥ть розширила свою виробничу
д≥¤льн≥сть ≥ промислова кооперац≥¤ област≥.
Ќаказом бургом≥стра ѕолтави ‘.
Ѕорк≥вського з 1 листопада 1941 року в њњ
в≥данн¤ були передан≥ рукавична ≥ швейна
фабрики, ливарно-механ≥чний ≥
металоштампувальний заводи в ѕолтав≥, а
також ћалобудищанський цегельний завод та
де¤к≥ ≥нш≥ п≥дприЇмства м≥сцевоњ
промисловост≥. ѕеред
в≥дступом рад¤нськ≥ в≥йська зруйнували
керам≥чний завод в ќп≥шн≥, а док≥нчили
руйнац≥ю м≥сцев≥ жител≥: роз≥брали
верстати ≥ повиймали шибки з в≥кон. Ќ≥мц≥
призначили директором заводу
√ладеревського, ¤кий прот¤гом короткого
часу зум≥в в≥дремонтувати ≥ запустити
виробництво. „ерез систему споживчоњ
кооперац≥њ продукц≥¤ заводу продавалас¤ ¤к
на м≥сцевих ринках, так ≥ вивозилас¤ за меж≥
ѕолтавщини. 10
листопада 1941 року у √радизьку на баз≥
колишнього техн≥куму по п≥дготовц≥
бухгалтер≥в дл¤ с≥льського господарства
в≥дкривс¤ кооперативний техн≥кум з
трир≥чним строком навчанн¤, ¤кий готував
фах≥вц≥в дл¤ системи споживчоњ кооперац≥њ
област≥. ‘актично
все забезпеченн¤ населенн¤ ѕолтавщини
предметами ≥ товарами першоњ необх≥дност≥
зд≥йснювалос¤ через систему споживчоњ
кооперац≥њ, але њх не вистачало ≥ йшли вони,
головним чином, в обм≥н на здану населенн¤м
сировину ≥ продукти с≥льського
господарства. “ому на чисельних базарах ≥
"барахолках" процв≥тала м≥нова
торг≥вл¤, спекул¤ц≥¤ ≥ натуральний обм≥н
товарами. ѕродаж
населенню хл≥ба та ≥нших продукт≥в
харчуванн¤ за картковою системою
розпочавс¤ в ѕолтав≥ з листопада 1941 року,
але њх було недостатньо дл¤ п≥дтриманн¤
нормальноњ життЇ-(62)д≥¤льност≥
людей: 300-500 грам≥в хл≥ба дл¤ дорослих ≥ 200
грам≥в дл¤ д≥тей ≥ непрацюючих. «важаючи
на те, що н≥мц≥ не вживали пшона, весь
з≥браний в ”крањн≥ урожай проса залишавс¤
дл¤ внутр≥шнього вжитку. “ому хл≥б, ¤кий
полтавц≥ одержували за картковою системою,
був ≥з дом≥шками пшона. …ого не можна було
р≥зати ножем Ч в≥н розвалювавс¤ на шматки. ¬ажливою
п≥дмогою дл¤ працюючих полтавц≥в стала
мережа закритих њдалень на промислових
п≥дприЇмствах ≥ в установах м≥ста. ¬л≥тку
1942 року в ѕолтав≥ працювало 38 њдалень, де
харчувалос¤ 18 тис¤ч жител≥в. Ѕлизько 5 тис¤ч
≥нвал≥д≥в ≥ найб≥льш знедолених верств
м≥ського населенн¤ пост≥йно чи пер≥одично
одержували матер≥альну допомогу, розм≥ри
¤коњ не забезпечували нав≥ть прожиткового
м≥н≥муму, але не давали люд¤м померти
голодною смертю [51]. ћатер≥альна
допомога, хоч ≥ нерегул¤рно, надавалас¤
також де¤ким категор≥¤м с≥льського
населенн¤, ¤ке не працювало в громадських
дворах. “ак, у травн≥ 1943 року Ќовосанжарська
районна управа видала њм по 6,6 кг борошна на
кожного члена с≥м'њ. ѕо 4,9 кг борошна
одержали також утриманц≥, ≥нвал≥ди,
пенс≥онери, евакуйован≥ тощо [52]. «начною
п≥дмогою дл¤ с≥мейного бюджету м≥ських
жител≥в стали городи, ¤к≥ окупац≥йна влада
надавала вс≥м бажаючим, зн≥маючи тим самим
≥з себе в≥дпов≥дальн≥сть за њх матер≥альне
забезпеченн¤. ” ѕолтав≥ городи в прим≥ськ≥й
зон≥ мали панад 17 тис¤ч жител≥в. ¬ √ад¤ч≥
огородами над≥л¤лис¤ роб≥тники ≥ службовц≥
з розрахунку 0,1 га на дорослого ≥ 0,05 на кожну
дитину, але не б≥льше 0,5 га на с≥м'ю. –обота на клаптиках земл≥ займала весь в≥льний час полтавц≥в, а з≥браний на них м≥зерний урожай давав њм змогу вижити у т¤жк≥ часи воЇнного лихол≥тт¤. ќтже, полтавц≥ в умовах н≥мецько-фашистськоњ окупац≥њ жили б≥дно, голодно, але н≥ голоду, н≥ еп≥дем≥й не було.
|
