Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) – законодавчий, розпорядчий та контролюючий орган держ. влади УСРР.

Діяв 1917–37 між Всеукраїнськими з’їздами рад. Уперше цей орган під назвою ЦВК рад України проголошено й обрано на Першому Всеукраїнському з’їзді рад, який було нашвидкуруч скликано більшовиками у Харкові 24–25 (11–12) груд. 1917. Там же обрано і Народний секретаріат – рад. уряд України. Проте широкої діяльності розгорнути цим новим рад. органам не вдалося – більшовики не змогли довго втриматися при владі. Справжнє становлення ВУЦВК як вищого владного органу в рад. Україні припадає на 1919. Законодавче оформлення своєї діяльності з переліком повноважень ВУЦВК отримав у Конституції УСРР 1919. Відповідно до неї, члени й кандидати до ВУЦВК обиралися на Всеукр. з’їздах рад із числа делегатів з’їзду. ВУЦВК формально був підзвітний лише з’їздові. Кількість його членів визначалася Всеукр. з’їздом рад і не була постійною. Так, на I Всеукр. з’їзді рад до ВУЦВК обрано 41 чл., на III – 89 чл. і 22 кандидати, на V (відповідно) – 155 і 55, на VIII – 251 і 82, на IX – 315 і 110. ВУЦВК здійснював заг. кер-во усіма галузями держ., госп. та культ. буд-ва. Усі декрети та ін. законодавчі акти, що визначали заг. норми політ. й екон. життя УСРР або вносили зміни в практику діяльності владних органів республіки, обов’язково повинні були надходити на розгляд і затвердження ВУЦВК. Він мав право припиняти, скасовувати та змінювати акти всіх низових органів влади й управління, видавав заг. положення стосовно внутр. організації місц. органів рад. влади. ВУЦВК обирав Президію ВУЦВК і утворював уряд УСРР – РНК УСРР та визначав сферу їхньої діяльності. Проте 19 берез. 1919 ВУЦВК видав постанову, згідно з якою фактично передав частину своїх повноважень Раднаркомові, а тому саме Раднарком, а не ВУЦВК, був в Україні осн. органом, що здійснював законодавчу та виконавчу владу. Головою ВУЦВК (з 1935 – ЦВК УСРР) протягом 1919–38 був Г.Петровський.

Діяльність ВУЦВК відбувалася в сесійному режимі. В період між сесіями ВУЦВК найвищим органом держ. влади в УСРР була Президія ВУЦВК. Чергові сесії ВУЦВК скликалися Президією ВУЦВК не менше 3-х разів на рік; надзвичайні – або Президією ВУЦВК з власної ініціативи, або на подання Раднаркому УСРР, чи на вимогу не менше третини чл. ВУЦВК. Питання на розгляд порядку денного могли вносити Президія ВУЦВК, Раднарком УСРР, а також окремі чл. ВУЦВК.

Припинив свою діяльність 1938 з обранням на основі Конституції УРСР 1937 ВР УРСР 1-го скликання.

Літ.: Виноградарская С.П., Рогожин А.И. Всеукраинский Центральный исполнительный комитет Советов в первые годы Советской власти (1917–1920). Х., 1980; История государства и права Украинской ССР, т. 2. К., 1987.