Молодший син Б. Хмельницького. Волею батька намічений наступником, був обраний гетьманом України козацькою радою у Чигирині 27 серпня 1657 р. Змушений поступитися булавою І. Виговському, повернув гетьманство у вересні 1659 р. Тоді ж уклав із московським урядом нові Переяславські статті. Як союзник Москви виступив у війні з Польщею 1559— 1560 pp. Однак після поразки російсько-українського війська перейшов на бік короля, уклавши з Польщею Слободищенський трактат 1660 р. Коли за намовою Москви проти цього трактату виступили деякі лівобережні полки, опинився в центрі розрух на Україні. Виявившись неспроможним опанувати ситуацію, на поч. 1663 р. склав булаву й постригся у ченці під іменем Гедеона. В 1669 р. був звинувачений П. Тетерею у зраді й ув'язнений поляками у Марієнбурзькій фортеці. Після звільнення (1667 р.) поселився в Уманському монастирі. Там у 1670 р. (за іншими даними у 1673 р.) його захопили татари й відправили до Константинополя. Деякий час сидів у Єдичкульській в'язниці. Потім був архімандритом в одному з православних монастирів. За посередництвом Франції турецький уряд використав сина великого Богдана для закріплення свого панування на Правобережній Україні, В 1677 р. Ю. Хмельницький був наставлений турками «князем Малої Росії-України і вождем Війська Запорозького» з перебуванням у Немирові. В 1678—1679 рр, пробував поширити свою владу на Лівобережжя, однак зазнав невдачі. Після замирення Туреччини з Росією у 1681 р. позбавлений гетьманства. В 1685 р. був знову призначений «гетьманом України», але через півроку страчений турками за непослух в Кам'янці-Подільському.

Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини.
Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. 138