Полтавський козак, згодом січовий писар. У час найбільшого успіху П. Дорошенка (об'єднання під своєю владою України), висунутий Запорожжям як кандидат у гетьмани. Здобув підтримку Криму, склавши угоду, яка визнавала зверхність хана над Україною. Маючи підтримку татар і трьох лівобережних полків, розпочав боротьбу з П. Дорошенком. Унаслідок авантюри П. Суховія, при одночасному наступові польських військ на Правобережжі, П. Дорошенко змушений був покинути Лівобережну Україну. П. Суховій з татарами наприкінці 1668 р. переправився на правий берег Дніпра і напав на П. Дорошенка, але під Ольхівцем був розгромлений спільними силами гетьманських військ і запорожців І. Сірка. Влітку 1669 р. повторив похід. Цього разу на захист свого союзника виступив турецький султан, котрий наказав ханові відступитись від П. Суховія. Він утратив булаву, а його козаки проголосили в липні гетьманом уманського полковника М. Ханенка, якого підтримувала Польща. Після перемоги П. Дорошенка над М. Ханенком під Стеблевом (жовтень 1669 р.) П. Суховієнко подався до Криму. Подальша доля невідома.