Романицький
Борис Васильович
(31.03.1891 - 24.08.1988) - український актор, режисер,
театральний діяч, історик театру.
Н. у с.
Чорнобай (тепер Черкаська обл.). Навчався в
духовному училищі в Лубнах, згодом - у
Полтавській духовній семінарії. В 1912
вступив до Київського комерційного ін-ту,
одночасно навчався у класі М. Старицької в
Музично-драматичній школі ім. М. Лисенка.
Виступав на сцені з 1913 у трупі П.
Саксаганського.
Після закінчення у 1915 Музично-драматичної
школи ім. М. Лисенка в Києві грав у
Товаристві українських акторів під
керівництвом І. Мар'яненка. У 1918 запрошений
до Державного народного театру під
керівництвом П. Саксаганського. Виступав у 30 ролях з
М. Заньковецькою. З 1922 один із
засновників і художній керівник (до 1948)
Українського театру ім. М. Заньковецької у
Львові. Поставив більше 50 вистав. Як режисер,
володів неперевершеним умінням швидко і
точно перетворювати масовки у видовищно
сильний і змістовно значущий сценічний
компонент. Вперше на українській сцені
створив образ Отелло. Зіграв 219 основних
ролей. Кращі з них: Чалий, Степан, Микола,
Гнат, Бондар ("Сава Чалий", "Мартин
Боруля", "Безталанна", "Бондарівна"
Карпенка-Карого), Шельменко ("Шельменко-денщик"
Г. Квітки-Основ'яненка), Возний ("Наталка
Полтавка" І.Котляревського), Голохвостий,
Хмельницький, Богун ("За двома зайцями",
"Богдан Хмельницький" М.Старицького),
Микола Задорожний ("Украдене щастя" І.Франка),
Карл Moop ("Розбійники" Ф.Шіллера) та ін.
Автор книги "Український театр в
минулому і тепер" та багатьох статей.
Лауреат Державної премії СРСР (1950) і
Державної премії України ім.Т.Шевченка (1974).
Народний артист СРСР (1944). Похований у
Львові на Личаківському кладовищі.
М.
Ерстенюк (Львів).
І.
З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії
України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
|