Меню: Особистості - П; Правителі 
 Версія для друку   На головну

Петро ІІ [12(23).10.1715 - 18(29).1.1730] - російський імператор (1727-30). Син царевича Олексія Петровича і принцеси Софії Шарлоти Бланкенбурзької-Вольфенбюттельської, внук Петра І.

У перші місяці правління П. II влада фактично знаходилась в руках князя О. Меншикова та Верховної Таємної Ради. Ускладнення зовнішньополітичного становища Російської імперії за П. II (загострення відносин з Туреччиною), намагання у з'язку з цим царського уряду залучити на свою сторону козацьку старшину, а також особисті економічні інтереси О. Меншикова (володів величезними маєтками у Стародубському і Ніженському полки та провадив широкі торгово-промислові операції), спонукали Таємну Верховну Раду скасувати всі податки у Гетьманщині (крім передбачених Березневими статтями 1654), ліквідувати Малоросійську колегію та дозволити обрати нового гетьмана - Д. Апостола, передати ведення справ Гетьманщини з Сенату до Колегії закордонних справ, заборонити росіянам купувати землі в Україні тощо. В 1728 уряд П. ІІ створив у Глухові кодифікаційну комісію для складання кодексу діючих в Україні законів (див. «Права, за якими судяться малоросійський народ»). Після усунення від влади О. Меншикова, П. II оголосив себе противником реформ Петра І, переніс царський двір у Москву. Під час підготовки до коронації помер від віспи. З його смертю по чоловічій лінії закінчився рід Романових.

М. Ерстенюк (Львів).