Омелянович-Павленко Михайло Володимирович

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

  Меню: Особистості - О; Військові діячі 
 Версія для друку   На головну

Омелянович-Павленко Михайло (8.12.1878 - 29.5.1952) - визначний український діяч, генерал-полковник Армії УНР. Брат І. Омеляновича-Павленка.

Н. у Тифлісі (тепер Тбілісі, Грузія). В 1904-1905 брав участь у російсько-японській війні. В 1910 закінчив академію Генерального штабу. В роки Першої світової війни 1914-18 командував гвардійським полком, очолював штаб корпусу. В період Української Центральної Ради О.-П. - командир бригади у Катеринославі, в квітні-листопаді 1918 - командир 3-ої Стрілецької дивізії у Полтаві. В грудні 1918 - червні 1919 О.-П.- начальний командант Української Галицької Армії. Після повернення в Армію Української Народної Республіки - командир Запорізького Корпусу. В 1919-20 О.-П. командував Армією УНР під час Першого Зимового походу і в ході польсько-радянської війни 1920. До 1945 жив у еміграції в Чехо-Словаччині, очолював Союз Українських Ветеранських Організацій. В післявоєнний час переїхав спочатку до Німеччини, пізніше до Франції. В 1945-48 виконував обов'язки міністра військових справ в екзильному уряді УНР. Помер і похований у Парижі. Автор праць “Українсько-польська війна 1918-1919 рр.” (1929), “Зимовий похід” (1934) і спогадів “На Україні” (1930, 1935).

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.
http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm

Фото: Русская армия в Великой войне

 

Омельянович-Павленко Михаил Владимирович (08.12.1878 29.05.1952).

Из дворян. Сын генерала. Уроженец Тифлиса. Сибирский кадетский корпус (1898), Павловское военное училище (1900). Окончил Офицерскую стр. школу. Офицер Лейб-Гвардии Волынского полка. Участник русско-японской войны 1904-1905. В 1912 изменил фамилию на Омельянович-Павленко (до того было просто Павленко). Капитан (26.08.1912). Во время мировой войны командовал л-гв. Гренадерским полком, был начальником штаба корпуса. Полковник. Награжден орденом Св. Георгия 4-й ст. (ВП 18.07.1916). В 1918 в гетманской армии; командир 11-й дивизии. Уволен 20.11.1918. Затем в армии УНР. Командир бригады и 3-й стрелковой дивизии. В 12.1918 - 07.1919 командовал Украинской Галицкой армией. Затем командир Запорожского корпуса. В 12.1919-12.1920 командовал Армией УНР. Генерал-полковник армии УНР. Эмигрант. До 1945 жил в Чехословакии, возглавлял Союз Украинских ветеранских организаций. Затем жил в Германии и Франции. В 1945-1948 министр военных дел правительства УНР в изгнании. Соч.: «Українсько-польська війна 1918-1919 рр.», «Зимовий похід». Неточности: В справочнике Волкова С.В. Офицеры российской гвардии указано отчество Емельянович. В справочнике "Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия" значится под фамилией Амельянович-Павленко

Источники: 

Волков С.В. Офицеры российской гвардии. М. 2002

"Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия. Биобиблиографический справочник" РГВИА, М., 2004.

Русская армия в Великой войне

   

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Український генеральний військовий штаб

 

 

 

Хостинг от uCoz