Меню: Особистості - М; Учасники Полтавської битви 
 Версія для друку   На головну

Меншиков Олександр Данилович [6(16).11.1673 - 12(23).11.1729] - російський державний і  військовий діяч, князь (1707), генералісімус (1727). Н. у Москві в родині придворного конюха. З 1686 - денщик Петра І, згодом - один з найблищих радників царя. В 1703 призначений губернатором Інгерманландії, пізніше - Санкт-Петербурзької губернії. Керував будівництвом Петербурга і Крондштадту, на спорудженні яких працювали тисячі українських селян і козаків (з них бл. 80 тис. загинуло). Під час Північної війни 1700-21 командував великими з'єднаннями московської армії. У листопаді 1708 М. зруйнував Батурин, з особливою жорстокістю винищивши його жителів за підтримку гетьмана І. Мазепи. В Полтавській битві 1709 М., командуючи лівим флангом московської армії, розбив корпус ген. Росса. Отримав величезні земельні володіння в Україні. Діяльність М. на українських землях супроводжувалась безжалісним визискуванням місцевого населення та закріпаченням козаків у його особистих володіннях. У 1709-13 командував московськими військами у Польщі, Курляндії, Померанії і Гольдштайні. В 1718-24 і 1726-27 - президент Воєнної колегії. Після смерті Петра І, при підтримці гвардії, 28.1.1725 посадив на трон Катерину І. Став одним з інінціаторів ліквідації Малоросійськоі колегії і обрання гетьманом Д. Апостола. За правління Петра II, М. було звинувачено в державній зраді, усунено від влади і заслано разом з сім'єю в Ранненбург, а в 1728 - у Березов (тепер Тюменська обл.).

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Вельямінов Степан Лукич

 Скоропадський Іван Ілліч