Меню: Особистості - М; Військові діячі 
Версія для друку   На головну

Май-Маєвський Володимир Зінов'євич/Зенонович — Май-Маевский Володимир Зиновьевич/Зенонович — (1867 — 30.10.1920, Севастополь) — військовий діяч, генерал-лейтенант Генштабу (1917 р.).

Закінчив 1-й Московський кадетський корпус, Миколаївське інженерне училище і Миколаївську академію Генштабу (1896 р.). Учасник Першої світової війни. Командував 44-м піхотним Камчатським полком, потім — 35-ю піхотною дивізією (1916 р.) і 1-м Гвардійським корпусом (1917 р.). Після більшовицького перевороту виїхав на Дон. Вступивши до лав Добрармії, в грудні 1917 р. очолив 3-ю піхотну дивізію, весною 1919 р. реорганізовану в Донецьку групу військ. З цією групою зайняв Донбас. У травні 1919 р. група Май-Маєвського перейменована в Добровольчу армію у складі Збройних Сил Півдня Росії, а він сам призначений командуючим армією і головночальствуючим шести губерній, зайнятих денікінцями (Харківської, Київської, Полтавської, Курської, Катеринославської, Чернігівської). Вирізнявся жорстокістю і непереборним потягом до спиртного. 27 листопада 1919 р. усунутий з посади за поразки на фронті, розклад тилу і пиятику й замінений Генералом П. Врангелем. «Генерал-алкоголік» помер під час евакуації від серцевого нападу.

Ад'ютант командуючого — капітан Павло Макаров згодом переказав вигадану історію про ніби організовану ним підпільну роботу в тилу білих. Ця історія пізніше лягла в основу сценарію популярного багатосерійного фільму «Ад'ютант його превосходительства». Насправді П. Макаров ніякої «підривної діяльності» не вів і жодних зв'язків із більшовицьким підпіллям чи розвідувальними структурами Червоної армії не мав.

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
  Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.108

Фото - http://hronos.km.ru/biograf/bio_m/mai_maevski.html

Командующий Добровольческой армией
 генерал Владимир Зенонович Май-Маевский
 (на переднем плане)

http://ru.wikipedia.org/wiki/Май-Маевский,_Владимир_Зенонович