Меню: Особистості - К; Письменники; Літературознавці; Репресовані; Навчалися у Полтаві 
 Версія для друку   На головну

Костенко Анатолій Ілліч народився і 7 серпня 1908 року в с. Балаклія на Полтавщині в сім'ї селянина-бідняка. Закінчив Полтавський інститут народної освіти (1931) та аспірантуру (1934) при Науково-дослідному інституті ім. Т. Г. Шевченка (Київська філія). Кандидат філологічних наук. Автор книжок «Шевченків журнал» (1935), «Поети комсомолу» (1936).

Арештований 12 червня 1937 року в Києві.

В обвинувальному висновку, складеному слідчим Левіним, зазначено, що Костенко А. І. «є з 1934 року учасником антирадянської націоналістичної організації, в яку був завербований Шабліовським (засуджений)». Інкримінувалося також те, що «в своїй науково-дослідній роботі Костенки обмішав питання вивчення радянської літератури і орієнтував критику на стару літературу».

«Трійкою» при Київському управлінні НКВС УРСР 14 листопада 1937 року А. Костенкові був оголошений вирок: 10 років виправно-іродових таборів. Відбував покарання в концтаборах, на Колимі.

5 травня 1951 року Особливою нарадою при МДБ СРСР «за приналежність до контрреволюційної націоналістичної організації» приречений на безстрокове поселеним, яке відбував на Дальбуді.

Починаючи з 1938 року, неодноразово звертався з клопотанням про перегляд своєї справи в найвищі інстанції СРСР, в тому числі до Хрущова і Сталіна, не визнавав себе винним і вимагав призначити нове розслідування. Але все безрезультатно.

В заяві на ім'я Голови Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1953 року А. Костенко пояснював, що слідство над ним велося незаконними метода-ми (слідчий Ленін тижнями позбавляв його сну та їжі, застосовував тортури, вдавався я до шантажу і провокацій).
Ухвалою Військового трибуналу КВО 18 листопада 1955 року вирок стосовно А.Костенка скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину.

Після реабілітації А. Костенко оселився в Києві і повернувся до активної творчої праці. Відтоді він опублікував книги: «Мемуарные материалы как источник изучения биографии Шевченко» (1958), «Співачка досвітніх вогнів (1963), «Шевченко в мемуарах» (1965), «Леся Українка» (художня біографія, 1971, повторне видання в 1985), «Леся Украинка» (в серії «ЖЗЛ», 1971), «Оживуть степи. Тарас Шевченко за Каспієм» (у співавторстві з Є. Умірбаєвим, 1977, 1984). «Андрій Малишко» (біографічна повість, 1981,1988), «За морями, за горами» (1984), «Лічу в неволі дні і ночі» (1987).

http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog.htm

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: