Яків Кіндратович Імшенецький

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

Меню: Особистості - І; Громадські діячі; Політичні діячі; Письменники; Статистики; Репресовані
Версія для друку   На головну

Імшенецький Яків Кіндратович — Имшенецкий Яков Кондратьевич — (21.03.1858, с. Баба Сосницького повіту Чернігівської губ. — 02.06.1938) — громадський і політичний діяч, статистик, публіцист.

Народився в сім'ї священика. У 1880 р. по закінченні 4-го класу Чернігівської духовної семінарії склав екстерном екзамени за гімназичний курс і вступив до Московського університету на медичний факультет. Але у квітні 1881 р. за участь у студентських заворушеннях був виключений. Навчання продовжив на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі. По закінченні студій (1885 р.) рік служив у Чернігівській казенній палаті, а у 1887 р. перейшов на службу до Полтавської губернської земської управи статистиком. Із 1893  р. служив податковим інспектором, а з 1902 р. — начальником відділу казенної палати. Брав активну участь у громадському житті як член-кореспондент Полтавського Товариства сільського господарства, член редакційних комітетів часопису «Хуторянин» і газети «Полтавщина», член комітету громадської бібліотеки. Видрукував окремими брошурами праці: «Хуторянин» и его читатели» (Полтава, 1900 р.), «К вопросу об основаниях оценки земель применительно к условиям Полтавской губернии» (Полтава, 1900 р.). Після утворення партії «народної свободи» увійшов до її полтавського осередку. За партійним списком був обраний депутатом І Державної Думи (1906 р.). Після її розпуску підписав Виборзьку відозву з протестом проти дій царського уряду. За це був засуджений до тримісячного ув'язнення з наступною поразкою в правах. У 1909 р. повернувся до Полтави. Очолив кадетську партійну організацію. Був обраний головою Товариства взаємного кредиту. В роки революції продовжував політичну діяльність. Після саморозпуску партії сприйняв нові реалії. Працював в радянських установах. У 1938 р. засуджений до розстрілу.

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я.
  Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор. 20

   

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 

 

 

 

Хостинг от uCoz