Меню: Особистості - Б; Письменники; Журналісти 
 Версія для друку   На головну

Безорудько Віктор Григорович (16(3).02.1913 — 10.07.1985), український сатирик і гуморист, письменник, журналіст.

Ім’я Віктора Григоровича Безорудька, українського сатирика і гумориста, в 60 — 70-х роках було досить відоме і на Полтавщині, і в Україні. Він прийшов у літературу вже в немолоді роки і прийшов з журналістики, з редакції районної газети «Червона Лу-бенщина», якій віддав чверть століття, працюючи в ній як фейлетоніст, нарисовець, репортер. Тут же він зростав і як талановитий гуморист, фантаст і врешті романіст. Його твори користувалися в читачів неабияким авторитетом. Інша справа, що час змінює смаки і виносить присуд окремим творам, часом суворий.

В. Г. Безорудько народився у селі Хомутець на Миргородщині. 1923 року батьки стали мешканцями Лубен. Тут і минуло все життя письменника. Після закінчення семирічки юнак працював у ливарному цеху відомого заводу «Комунар». Звідси поїхав він до Харкова навчатися в поліграфічному інституті (1929 — 1931). 1933 року стає співробітником «Червоної Лубенщини», де й з’являються його перші художні твори, зокрема фейлетони, підписані псевдонімом Віктор Толстоєвський.

Аж у 1955 році оповідання В. Безорудька вийшли на шпальти обласної газети «Зоря Полтавщини» й одразу коло його читачів поширшало. Наступного року твори талановитого гумориста з Лубен з’явилися на сторінках київського «Перця» і московського «Крокодила». Так письменник підійшов до першої збірки оповідань «Онопрій Мінімум», яка вийшла 1957 року. Окрилений успіхом і вже як член Спілки письменників України (прийнятий 1958), Віктор Григорович ще з більшою серйозністю продовжує працю, розширюючи коло тем і вдосконалюючи майстерність. Одна за одною виходять його книги «Феномен» (1959), «Гуморески» (1961), «Перше побачення» (кіноповість, 1962), «Солом’яний капелюх» (1964), «Рятуйся, хто може!» (1964), «Три мушкетери з Сухих Млинців» (1965), пригодницький роман «Привид Чорного острова» (1975). 1966 року в журналі «Дніпро» В. Безорудько опублікував сатирично-фантастичний роман «Нейтрино залишається в серці» (окреме видання — 1968).
Гумористична творчість В. Безорудька присвячена відображенню життя людей того часу, в який жив письменник. Він показав своїх сучасників з їх добрими і негативними рисами, висміював певні побутові явища, які, з погляду письменника, вимагали, щоб їх викорінювали. Крім згаданих творів, можна назвати ще повісті «Ти мене любиш, Яшо?» (1972) і «Покажіть Тимошеві Венеру» (1983). Віддав письменник і обов’язкову за того часу данину офіційній ідеології щодо Заходу («Рятуйся, хто може!» та ін.). Ці твори сьогодні викликають прикрість.

За сценарієм «Перший хлопець» (опрацьованим спільно з письменником Петром Лубенським) 1963 року було знято однойменну кінокомедію на студії ім. Довженка.
Кращі твори В. Безорудька виходили в перекладі російською, білоруською, литовською, болгарською, сербохорватською мовами. За кордоном України був у письменника теж вдячний читач.

Віктор Безорудько брав участь у громадському і культурному житті свого міста, надавав допомогу початкуючим літераторам.

Помер на 73-му році життя в Лубнах.

http://www.pollitra.pi.net.ua

Посилання на сторінку/ссылка на страницу: