Гродський
суд
— становий суд у феодальній Польщі, Литві, а
також на загарбаних ними українських
землях. У воєводствах очолювався воєводою,
у повітах
— старостою, і тому його ще називали "старостинським"
судом. Розглядав кримінальні й цивільні
справи шляхти, а також інших верств
населення, якщо справи стосувалися шляхти,
виконував вироки вищих судів у
кримінальних справах.
На
українських землях у складі Росії
ліквідований у 1648 році. Знову почав діяти на
Лівобережній Україні з 1763 року у полкових
центрах - Гадячі, Лубнах, Миргороді,
Переяславлі, Полтаві, Прилуках та ін.
Складався з полковника (голова), полкового
судді, полкового писаря, із 2—3 чоловік
полкової старшини. Посади судді і писаря
були виборні і довічні. Засідав градський
суд протягом усього року, крім святкових
днів і судових канікул, які тривали з 1 липня
до 10 вересня. Якщо ж нагромаджувалося
багато справ, канікули скорочувалися.
підкорявся полковій канцелярії.
Апеляційною інстанцією був Генеральний
військовий суд. Ліквідовані у 1782 році.
Його функції передано повітовим судам,
нижнім розправам та міським магістратам.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
27
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Земський суд
|