|
Магістрат. Орган станового управління в
містах, що одержали магдебурзьке право.
Відав адміністративними, господарськими,
фінансовими, поліцейськими та судовими
справами. Магістрат складався з двох
колегій — ради, яка відала судовими (цивільними)
та адміністративними справами, лави (лавний
суд), яка відала судовими (кримінальними)
справами. У складі Магістрату були війт (очолював
Магістрат), його помічники (бурмистри, райці,
лавники). Число магістратських урядовців
було різним — воно залежало від ступеня
економічного розвитку міста і чисельності
населення. На Лівобережній Україні
Магістрати почали виникати в 1-й половині 17
ст. Після 1654 р. російський уряд підтвердив
права і привілеї, якими користувалися міста,
проте в полкових містах, де водночас
існувало два уряди — магістрат і полкова
канцелярія — права магістратів були
меншими. У 1782 р., у зв'язку з утворенням шести
гласних дум, у Магістратів залишилися
головним чином поліцейські і судові
функції. З цього часу він став називатися
городовим магістратом (Гадяцький,
Голтвянський, Золотоніський, Лубенський,
Миргородський, Пирятинський, Роменськнй) і
його склад обмежувався 2 бурмистрами і 4
ратманами. Остаточно магдебурзьке право
було скасоване у 1831 р., а Магістрати
ліквідовані у 1866 р. з проведенням судової
реформи.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
502-503
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Руденко Н. Я.
|