|
Новоросійська губернія
—
адміністративно-територіальна одиниця,
утворена у 1764 р. як військовий округ для
оборони України від турецько-татарської
агресії. До її складу входили: на
Правобережжі — Нова Сербія і на
Лівобережжі — Слов'яно-Сербія, Українська
лінія, Кременчуцька і Власівська сотні
Миргородського, з 1765 р. — Білицька,
Келебердянська, Китайгородська,
Кишеньківська, Кобеляцька, Маяцька (Маячківська),
Нехворощанська, Новосанжарська, Орельська,
Переволочанська, Сокільська,
Старосанжарська і Царичанська сотні
Полтавського полку. У 1775 р. до
Новоросійської губернії відійшли містечка
Омельник і Потоки Миргородського полку та 5
сотень Полтавського полку: Полтава з її
трьома сотнями, Будища (Великі Будища) і
Решетилівка з прилеглою до них територією.
Адміністративним центром Новоросійської
губернії було м. Кременчук. У 1773 р. населення
— близько 463 тис. чоловік. Воно складалося з
українського селянства, козаків,
російських селян, молдаван, сербів, греків,
чорногорців, угорців та інших військових
поселенців, які входили до гусарських і
пікінерських полків. Більшість населених
пунктів Новоросійської губернії мала
військові залоги. Тяжке становище
пікінерів викликало у 1769—1770 рр. повстання
Дніпровського і Донецького пікінерських
полків. Основні галузі господарства
Новоросійської губернії — землеробство і
тваринництво. Набули поширення садівництво
та виноградарство. У Новоросійській
губернії діяли й значні на той час
підприємства: цукровий завод біля
Кременчука, гуральня, цегельня і шкіряний
завод у м. Новомиргороді, соляні варниці в
Бахмуті. У 1775 р. до Новоросійської губернії
було приєднано частину володінь
ліквідованої Нової Січі, а Бахмутський
повіт Новоросійської губернії включено до
складу новоствореної Азовської губернії. Після
1775 р. Новоросійська губернія ділилася на 12
повітів, з яких три було на лівому березі
Дніпра (Кременчуцький, Новосанжарський,
Полтавський) і 9 на Правобережжі, у т. ч.
Крюківський. До складу Новоросійської губернії
входила Полтавська провінція. Цей поділ зберігався до 1783 р.,
коли Новоросійська губернія була
ліквідована, а її територія ввійшла до
складу Катеринославського намісництва.
Полтавщина:
Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В.
Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор.
597-598
Посилання
на сторінку/ссылка на страницу:
Полтава. Історична довідка
|