Меню: Релігія; Релігійні споруди; Пам'ятки Полтавської битви
 Версія для друку   На головну

Спаська церква. У 1704 р. поблизу Курилівської брами Полтавської фортеці згоріла Преображенська церква. У 1706 р. настоятель І. Світайло за допомогою І. Іскри спорудив на її місці невелику тимчасову Спаську церкву, а з матеріалу розібраного Здвиженського собору Полтавського Хрестоздвиженського монастиря планував спорудити нову Преображенську. Невдовзі І. Світайла, який проходив у справі страчених В. Кочубея та І. Іскри, було заслано на Соловки, звідки він повернувся у 1710 р. За цей час Спаська церква набула меморіального значення. За переказами, після Полтавської битви тут відбувся молебень, на якому був присутній Петро І, на площі біля церкви у 1709 р. поховали загиблих захисників фортеці. Поруч з Спаською церквою спорудили нову Преображенську. В 1811 р. останню розібрали, а начиння перенесли до Спаської церкви. У 1837 р. Полтаву відвідав Олександр II. На гроші, які він пожертвував на збереження пам'ятки, та ті, що було зібрано шляхом підписки, у 1845 за проектом харківського архітектора А. Тона над дерев'яною церквою звели мурований футляр у вигляді однобанної церкви. У 1847 р. перед західним входом спорудили муровану двох'ярусну дзвіницю. У 1890 р. територію обведено огорожею з мурованими стовпчиками і кованими гратками. У Спаській церкві зберігалися старовинні книжки, зокрема, євангелія 1644 р. і 1698 р. друку; «Анфологіон...» львівського видання 1651 р. та ін. Серед ікон було сім, написаних у 1676 р. іконописцем Герасимом Німим.

У 30-х рр. 20 ст. Спаська церква закрита, розібрана дзвіниця. Відновила діяльність у 1945 р. Спаська церква розташована на вул. Жовтневій № 10.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 886-887

 Дивись: Рудинський М. Я. Архітектурне обличчя Полтави

 Вайнгорт Л.С. "Записки провинциального архитектора"