Срітенська церква

19 декабря 2010 года исполнилось 170 лет со дня основания Петровского Полтавского кадетского корпуса.

Все выпускники в новой версии сайта.

 

Меню: Релігія; Релігійні споруди; Втрачені пам'ятки
 Версія для друку   На головну

Стрітенська церква

Срітенська церква.

Реконструкція 1998 р. Макет

Срітенська церква. З кінця 17 ст. відома Стрітенська кладовищенська церква «на предградии обретающаяся», яка стояла на розі головної міської вулиці та еспланади Полтавської фортеці, перетвореної на торгову площу (тепер ріг вул. Жовтневої та Комсомольської). Була дерев'яною триверхою, двопрестольною. У 1781 р. розвалилася «по причине ветхости».

Петровська площа і Стрітенська церква
Стрітенська церква (91691 b)

У 1782 - 1787 споруджено муровану потиньковану кубічну п'ятибанну теплу Стрітенську церкву у формах пізнього бароко. За зразок правила полтавська Воскресенська церква. Пам'ятки схожі архітектурними формами й декором, тому слушним видається припущення М. Рудинського про те, що їх будував один майстер. Церква трипрестольна, з приділами Іоанна Богослова і св. Стефана. Мала округлені зовнішні кути. Всередині 4 потужних пілони за допомогою системи підпружних арок несли центральну і 4 бічні світлові бані. Рамена просторового хреста мали циліндричні склепіння, яким відповідали півкруглі фронтони на фасадах. Порівняно з прототипом обсяги храму менш розчленовані, він трохи менший і присадкуватий, а декорація фасадів та форми бань цілком тотожні. У 1853 р. з заходу до храму прибудовано мурований двоповерховий притвор і триярусну чотиригранну дзвіницю з восьмигранним куполом і шпилем. Завдяки цьому і активному силуету верхів пам'ятка була одною з важливих архітектурних домінант міста. Зруйнована у 1937-1938 рр. На її місці у 1955-1957 рр. споруджено будинок міської Ради, який тепер займають державні установи.

 Реконструкція виконана спеціальною проектно-дослідницькою
 майстернею "Храм" архітектурного факультету Полтавського
 державного технічного університету ім. Ю.Кондратюка

Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992).
Стор. 888

   

Посилання на сторінку/ссылка на страницу:

 Олександрівське реальне училище

 Полтавські кладовища

 Вейсбах Йоґанн-Бернґард фон

 Феофіл (Булдовський Федір Іванович)

 

 

Хостинг от uCoz