¬≥ктор
–евегук
ѕолтавщина в роки другоњ св≥товоњ в≥йни
(1939-1945)
|
|
ћеню: ѕолтавщина
в роки другоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945); Ѕ≥бл≥отека |
||||||||||||||||||||
|
(242)
–озд≥л VI. ѕ≥сл¤
вигнанн¤ н≥мц≥в ѕолтавщина ¤вл¤ла собою
суц≥льну руњну, адже молох в≥йни прокотивс¤
по н≥й дв≥ч≥: в≥дступаючи в 1941 роц≥,
рад¤нськ≥ в≥йська намагалис¤ знищити або
вивезти за собою все, що могло становити
¤кусь ц≥нн≥сть дл¤ н≥мц≥в, а в 1943 роц≥ те ж
саме робили г≥тлер≥вськ≥ в≥йська. ѕри
в≥дступ≥ вони повн≥стю спалили 557 ≥
частково 1175 населених пункт≥в, 108115, або 30
в≥дсотк≥в, сел¤нських хат, 30 тис¤ч
колгоспних буд≥вель, 864 школи, 122 л≥карн≥, 39
машинно-тракторних станц≥й, 14 радгосп≥в ≥ т.д.
Ѕез даху над головою залишилос¤ 108 тис¤ч
с≥мей полтавц≥в. ќсобливо велик≥
руйнуванн¤ були в ƒиканському район≥, де
н≥мц≥ спалили 80 в≥дсотк≥в двор≥в,
Ўишацькому Ч 90, „ут≥вському Ч 94,
√лобинському Ч 79. ” ременчуц≥ житловий
фонд на момент зв≥льненн¤ в≥д н≥мц≥в
складав не б≥льше 10-15 в≥дсотк≥в довоЇнного.
ѕ≥дчас в≥йни було знищено близько 80
в≥дсотк≥в промислового потенц≥алу
ѕолтавщини [1]. --------------- 1 ƒјѕќ, ф.–-4085, оп.1, спр.2, арк. 19. «а
час окупац≥њ н≥мц≥ вивезли з област≥ 392900
гол≥в великоњ рогатоњ худоби, 1113000 свиней,
109906 коней, 241000 овець. ¬≥дступаючи з
ѕолтавщини, окупанти забрали з громадських
двор≥в ≥ державних маЇтк≥в 12838 тис¤ч пуд≥в
хл≥ба та знищили на корню, в снопах ≥
скирдах Ч ще 12736 тис¤ч пуд≥в. ”
к≥нц≥ 1943 року органи рад¤нськоњ влади
провели в колгоспах, радгоспах та
≥ндив≥дуальних господарствах обл≥к худоби,
¤кий ви¤вив жахлив≥ втрати, завдан≥ в≥йною.
ѕор≥внюючи з 1941 роком, погол≥в'¤ великоњ
рогатоњ худоби становило лише 59,3 в≥дсотка
(365435 гол≥в), коней Ч 33,2 (93498 гол≥в), овець Ч 23
(58513 гол≥в), свиней Ч 15,2 (100645 гол≥в). «а час
в≥йни зб≥льшилос¤ лише погол≥в'¤ к≥з Ч на
13,6 в≥дсотка (66268 гол≥в). ¬дв≥ч≥ зменшилас¤ ≥
врожайн≥сть основних
с≥льськогосподарських культур. ”
арл≥вському, обел¤цькому, ’орольському,
—емен≥вському ≥ ƒиканському районах вона
становила не б≥льше 7-8 цнт з гектара проти 20
цнт в довоЇнний пер≥од [2]. Ќа час приходу
„ервоноњ арм≥њ в колгоспах ѕолтавщини
залишилос¤ менше 50 тис¤ч робочих коней ≥ 2
тис¤ч≥ старих трактор≥в, б≥льш≥сть ¤ких
потребувала кап≥тального ремонту. --------------- 2 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.74. (243)
« над≥Їю ≥ тривожним оч≥куванн¤м зустр≥ли
полтавц≥ поверненн¤ рад¤нськоњ влади.
¬≥дчувши на соб≥ вс≥ принади н≥мецького "нового
пор¤дку", б≥льш≥сть њх в≥тала прих≥д
„ервоноњ арм≥њ. ѕроте рад≥сть визволенн¤
в≥д н≥мц≥в затьмарювало передчутт¤ "помсти
б≥льшовик≥в" за те, що украњнц≥ не з своЇњ
вини перебували п≥д н≥мецькою окупац≥Їю. Ќа
це вказувала ≥ нацистська пропаганда
напередодн≥ приходу „ервоноњ арм≥њ. ўоб
вижити, полтавц≥ в умовах окупац≥њ змушен≥
були працювати на н≥мц≥в: хто на
промислових п≥дприЇмствах, хто в
громадських дворах, хто в царин≥ культури,
осв≥ти тощо. ƒва роки полтавц≥ п≥ддавалис¤
масован≥й антирад¤нськ≥й пропаганд≥, в
ход≥ ¤коњ оприлюднювалис¤ чисельн≥ злочини
б≥льшовицького режиму, про ¤к≥ ран≥ше
нав≥ть говорити заборон¤лос¤, ≥ це не могло
не позначитис¤ на њх сусп≥льн≥й св≥домост≥
≥ пол≥тичних переконанн¤х. р≥м того,
власн≥ прорахунки, в результат≥ ¤ких
”крањна опинилас¤ п≥д ворожою окупац≥Їю,
б≥льшовицький режим намагавс¤ перекласти
на украњнц≥в. “ому побоюванн¤ полтавц≥в
були не безп≥дставними. Ќе
кращим чином поводили себе ≥
червоноарм≥йц≥ на зв≥льнен≥й в≥д ворога
територ≥њ. ¬ наказ≥ в≥йськам —тепового
фронту в≥д 6 листопада 1943 року вказувалос¤,
що в≥йськовослужбовц≥ на правах переможц≥в
в≥дбирають у населенн¤ продукти-харчуванн¤,
птицю, рогату худобу, коней ≥ домашн≥ реч≥.
“ак≥ њх д≥њ дискредитують „ервону арм≥ю в
очах зв≥льненого в≥д н≥мецьких загарбник≥в
населенн¤ [3]. --------------- 3 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.2, спр.126, арк.10. «
поверненн¤м рад¤нськоњ влади парал≥зуюча
атмосфера страху, п≥дозр≥лост≥ ≥ взаЇмного
в≥дчуженн¤ м≥ж людьми, ¤ка панувала в
умовах н≥мецькоњ окупац≥њ, залишилас¤. ¬
таких умовах проходила в≥дбудова
поруйнованого в≥йною народного
господарства. ¬с≥ завданн¤ вважались
першочерговими ≥ нев≥дкладними:
розм≥нуванн¤ зв≥льненоњ територ≥њ,
в≥дбудова мост≥в ≥ зал≥зниць, промислових
п≥дприЇмств ≥ колгосп≥в, збиранн¤ залишк≥в
врожаю ≥ оранка на з¤б. атастроф≥чно не
вистачало техн≥ки, робочоњ худоби ≥ робочих
рук. “≥ нечисельн≥ чолов≥ки, ¤к≥ вц≥л≥ли
п≥сл¤ окупац≥њ ≥ не були вивезен≥ до
Ќ≥меччини, в≥дразу ж були моб≥л≥зован≥
польовими в≥йськоматами до „ервоноњ арм≥њ
≥ кинут≥ на фронт без належного вишколу, а
часто ≥ без зброњ з тим, щоб "искупить
вину" перед рад¤нською владою за те, що
вони не з своЇњ вол≥ опинилис¤ (244) на
окупован≥й н≥мц¤ми територ≥њ. «начна
частина з них загинула при форсуванн≥
ƒн≥пра. ” в≥йськових зведенн¤х про них
говорилос¤ коротко: "тело утонуло в реке",
а њх р≥дн≥ одержували похоронки з
пов≥домленн¤ми "пропав безв≥сти". «важаючи
на це, молодь вс≥л¤ко ухил¤лас¤ в≥д
моб≥л≥зац≥њ на фронт. як св≥дчив начальник
обласного управл≥нн¤ Ќ ¬— п≥дполковник ‘.Ќ.
Ќ≥змайлов, лише п≥д час одн≥Їњ з перев≥рок
на ѕолтавщин≥ було ви¤влено б≥льше 10 тис¤ч
дезертир≥в [4]. ¬се ж до лав „ервоноњ арм≥њ в
1943 роц≥ було моб≥л≥зовано 46800 чолов≥к, у 1944
роц≥ Ч 62925 ≥ в 1945 роц≥ Ч 14300. Ћише незначна
частина висококласних фах≥вц≥в окремих
профес≥й могла уникнути в≥дправки на фронт,
одержавши "бронь" дл¤ роботи на
п≥дприЇмствах в≥йськового значенн¤, але ≥
тут трапл¤лис¤ чисельн≥ зловживанн¤. ”
лютому 1944 року в ременчуц≥ було ви¤влено 262
незаконно "заброньованих", у ћиргород≥
Ч 27, серед них Ч перукар≥, ком≥рники, кравц≥
тощо. „ервоноарм≥йц≥в, ¤к≥ в 1941 роц≥
опинилис¤ на окупован≥й територ≥њ ≥ зум≥ли
легал≥зуватис¤ на правах приймак≥в чи
нем≥сцевих жител≥в, а також колишн≥х
в≥йськовополонених ≥ "бронювати"
заборон¤лос¤, незалежно в≥д њх фаховоњ
п≥дготовки. “ому весь т¤гар роб≥т по
в≥дбудов≥ поруйнованого народного
господарства ѕолтавщини л≥г на плеч≥ ж≥нок,
п≥дл≥тк≥в ≥ старик≥в. --------------- 4 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.256, арк. 16 зв. ¬же
через тиждень п≥сл¤ вступу рад¤нських
в≥йськ до ѕолтави тут був створений
обласний ком≥тет "по обслуговуванню
хворих та поранених б≥йц≥в ≥ командир≥в
„ервоноњ арм≥њ", ¤кий очолював секретар
обкому ѕ(б)” ≤. ћазепа. ѕершочерговим
завданн¤м ком≥тету стало розм≥щенн¤ ≥
облаштуванн¤ передислокованих на
ѕолтавщину дес¤ти евакогосп≥тал≥в ≥з
—ередньоњ јз≥њ, ≤вановськоњ ≥ „ел¤б≥нськоњ
областей. ѓх розм≥шували в прим≥щенн¤х шк≥л,
санатор≥њв, будинк≥в культури, техн≥кум≥в
тощо. ¬ с≥чн≥ 1944 року в ћиргород≥ було
розташовано 4 евакогосп≥тал≥ на 2,4 тис¤ч≥
л≥жок, у Ћубнах Ч на 2 тис¤ч≥ л≥жок, √ад¤ч≥ Ч
на 1150 л≥жок, арл≥вц≥ Ч на 1400 л≥жок. Ќа
к≥нець в≥йни на ѕолтавщин≥ розм≥щувалос¤
вже 18 евакогосп≥тал≥в [5], але з другоњ
половини 1945 року у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м
в≥йни њх поступово почали розформовувати. --------------- 5 ƒјѕќ, ф.–-4085, оп.1, спр.10, арк. 16-18. ѕершочерговим
кроком тотал≥тарного режиму на зв≥льнен≥й
в≥д н≥мц≥в територ≥њ стало в≥дновленн¤
парт≥йно-командноњ системи ≥ всеохоплюючоњ
влади компарт≥йноњ (245) номенклатури,
приналежн≥сть до ¤коњ визначалас¤ не лише
на¤вн≥стю парт≥йного квитка в кишен≥, але й
певною посадою в ≥Їрарх≥чн≥й систем≥ влади.
ѕершим секретарем ѕолтавського обкому ѕ(б)”
було призначено ¬.—. ћаркова. —таном
на 1 вересн¤ 1944 року в област≥ нал≥чувалос¤
7853 комун≥сти, в тому числ≥ 5577 член≥в ≥ 2276
кандидат≥в у члени ¬ ѕ(б). јбсолютна
б≥льш≥сть ≥з них займала кер≥вн≥ посади в
чисельних бюрократичних установах ≥
орган≥зац≥¤х, в тому числ≥ в рад¤нських Ч
1785, господарських Ч 2412, в промисловост≥ Ч
831, в с≥льському господарств≥ Ч 653 ≥ на
транспорт≥ Ч 779 [6]. --------------- 6 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.256, арк.9 зв. „ленство
в ¬ ѕ(б) було св≥дченн¤м причетност≥ людини
до певноњ пан≥вноњ верстви рад¤нського
сусп≥льства, в≥дкривало шл¤х до кар'Їри ≥
було запорукою усп≥ху в житт≥. ” зв'¤зку з
цим, багато тих комун≥ст≥в, ¤к≥ п≥шли на
реЇстрац≥ю до н≥мц≥в ≥ в≥дмовилис¤ в≥д
свого комун≥стичного минулого, з
поверненн¤м рад¤нськоњ влади намагалис¤
будь-¤ким чином повернути своЇ членство в
¬ ѕ(б). ≤з 4931 комун≥ста, ¤к≥ залишилис¤ на
окупован≥й територ≥њ, таких ви¤вилос¤ 2540.
«а браком "над≥йних ≥ перев≥рених кадр≥в"
частин≥ з них, нав≥ть тим, хто в≥дкрито
сп≥вроб≥тничав з окупантами, повернули
парт≥йн≥ квитки. “ак, „орнобањвський райком
ѕ(б)” в≥дновив у парт≥њ ћарв≥чева, ¤кий п≥д
час окупац≥њ пи¤чив з пол≥ца¤ми, сп≥вав
антирад¤нськ≥ част≥вки ≥ одержував в≥д
н≥мц≥в прем≥њ. ¬ парт≥њ була поновлена ≥ ћ.
уликова, до в≥йни Ч секретар ќржицького
райкому комсомолу, ¤ка "гул¤ла" з
пол≥ца¤ми ≥ н≥мц¤ми, п≥дносила на р≥зного
роду урочистост¤х њм кв≥ти тощо. „астина
колаборац≥он≥ст≥в, ¤к≥ не встигли втекти з
н≥мц¤ми, переховувалис¤ по л≥сах ≥ глухих
хуторах, прихопивши з собою зброю. Ќа
нелегальному становищ≥ перебували ≥
дезертири. Ќа¤вн≥сть такого контингенту
людей, ¤к≥ знаходилис¤ в розшуку, а також
великоњ к≥лькост≥ зброњ, що залишилас¤ в
м≥сц¤х боњв, створювали крим≥ногенну
ситуац≥ю в м≥стах ≥ селах ѕолтавщини.
«устр≥чалис¤ випадки вбивства дезертирами
представник≥в рад¤нськоњ влади. ¬ ѕокрово-Ѕагачанському
район≥ вони вбили голову с≥льськоњ ради, в
„ут≥вському Ч пожежного ≥нспектора
райв≥дд≥лу Ќ ¬— √ончаренка, на станц≥њ
Ѕ≥лики Ч депутата обласноњ ≥ районноњ рад
”л¤ну ∆итник та ≥н. (246)
Ќа територ≥њ
√ребл¤нськоњ с≥льськоњ ради обел¤цького
району в 1944 роц≥ д≥¤ла бандитська група в
склад≥ шести с≥мнадц¤тир≥чних юнак≥в, ¤ка
тероризувала населенн¤, чин¤чи стр≥л¤нину
в н≥чний час, займалас¤ крад≥жками ≥
грабунками. Ќа час арешту група мала 3
гвинт≥вки, 4 обр≥зи ≥ 5 гранат. ƒо к≥нц¤ цього
ж року м≥л≥ц≥¤ не могла сп≥ймати начальника
ќп≥шненськоњ районноњ пол≥ц≥њ, ¤кий
переховувавс¤ у приворскл¤нських л≥сах.
¬сього прот¤гом 1944 року органами
внутр≥шн≥х справ област≥ було л≥кв≥довано
39 озброЇних крим≥нальних утрупувань,
заарештовано 107 бандит≥в та 110 граб≥жник≥в-одинак≥в
[7]. --------------- 7 ƒјѕќ, ф.п-12, оп.1. спр.272, арк.115. ќсновним
завданн¤м рад¤нських правоохоронних ≥
каральних орган≥в стало очищенн¤ територ≥њ
област≥ в≥д ворожоњ агентури ≥ вс≥х тих, хто
в часи окупац≥њ сп≥вроб≥тничав з н≥мц¤ми ≥
не встиг втекти з ними або був залишений дл¤
диверс≥йноњ ≥ шпигунськоњ роботи. ¬ цьому
вони знаходили п≥дтримку серед полтавц≥в,
¤к≥ пережили окупац≥ю ≥ натерп≥лис¤ в≥д
н≥мц≥в ≥ пол≥цањв. ѕрот¤гом перших чотирьох
м≥с¤ц≥в п≥сл¤ поверненн¤ рад¤нськоњ влади
до орган≥в держбезпеки област≥ над≥йшло 506
за¤в про прихованих зрадник≥в ≥ п≥дозр≥лих
ос≥б. ѕроте доноси писали ≥ колаборанти з
метою реаб≥л≥тувати себе перед рад¤нською
владою. ÷е було в рад¤нських традиц≥¤х: на
цьому тримавс¤ комун≥стичний режим. «а цей
же час, за даними начальника обласного
управл≥нн¤ Ќ ¬— ‘.Ќ. Ќе≥змайлова, було
заарештовано 2732 колаборанти, в тому числ≥
зрадник≥в Ч 231, шпигун≥в ≥ диверсант≥в Ч 45,
сп≥вроб≥тник≥в гестапо Ч 4, старост Ч 338;
тих, хто при н≥мц¤х займав кер≥вн≥ посади в
окупац≥йн≥й адм≥н≥страц≥њ Ч127, ≥нших "нерад¤нських
елемент≥в" Ч 1043 [8]. Ѕ≥льш≥сть ≥з
затриманих була засуджена в≥йськово-польовими
судами до р≥зних строк≥в ув'¤зненн¤, а дехто
Ч скараний прилюдно смертю в тих населених
пунктах, де вони чинили злочини. “ак, у
грудн≥ 1943 року в ≥ндрат≥вц≥ серед села
були пов≥шен≥ пол≥цањ ћ. Ўепель ≥ ‘.
ћиколаЇнко. Ќа початку 1944 року в район≥
обел¤к м≥л≥ц≥¤ затримала 5 н≥мецьких
парашутист≥в, ¤к≥ мали чинити диверс≥њ на
зал≥зниц≥ ѕолтава- ременчук. --------------- 8 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.60. ќдним
з першочергових завдань в≥йськового
командуванн¤ ≥ орган≥в рад¤нськоњ влади
стало ви¤вленн¤ ≥ знешкодженн¤ зв≥льнених
терен≥в ѕолтавщини в≥д насл≥дк≥в воЇнних
д≥й Ч залишеноњ на пол¤х битв зброњ, м≥нних
пол≥в ≥ оборонних (246) споруд. « ц≥Їю
метою в кожному район≥ област≥ прот¤гом 10-20
листопада 1943 року були влаштован≥
короткотерм≥нов≥ курси по п≥дготовц≥
м≥нер≥в. ѓх слухачами стали м≥сцев≥ жител≥,
¤ких набирали з розрахунку 1-2 особи на
колгосп та один курсант на тис¤чу м≥ських
жител≥в. ¬икладачами на курсах працювали
також м≥сцев≥ люди, ¤ких готували в
спец≥альних школах у ѕолтав≥ (60 чолов≥к),
Ћубнах (55 чолов≥к) та ѕир¤тин≥ (35 чолов≥к). «
настанн¤м весни 1944 року потр≥бно було
привести м≥ста ≥ села ѕолтавщини в належний
сан≥тарний стан. ƒл¤ цього у в≥дпов≥дност≥
з постановою обкому ѕ(б)” та облвиконкому
були створен≥ спец≥альн≥ сан≥тарн≥ команди,
¤к≥ мали очистити населен≥ пункти в≥д
труп≥в, см≥тт¤ ≥ нечистот та в≥дбудувати
громадськ≥ туалети. –озташован≥ серед
населених пункт≥в н≥мецьк≥ в≥йськов≥
кладовища п≥дл¤гали л≥кв≥дац≥њ. “рупи
ворожих солдат≥в та оф≥цер≥в належало
закопувати подал≥ в≥д населених пункт≥в ≥
дор≥г [9]. --------------- 9 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.10, арк.90. ”
в≥дпов≥дност≥ з постановою ÷ ѕ(б)” та
–аднаркому ”–—– "ѕро хл≥бозаготовки ≥
хл≥бозакупки по ”–—–" в≥д 21 листопада 1943
року план здач≥ хл≥ба у фонд „ервоноњ арм≥њ
дл¤ ѕолтавщини до к≥нц¤ поточного року був
встановлений у розм≥р≥ 8 млн. пуд≥в Ч
найб≥льший серед л≥вобережних областей
”крањни. јле п≥сл¤ в≥дв≥дин ѕолтави "високим
начальством" (ћ. ’рущовим, ј. ћ≥ко¤ном ≥
орн≥йцем) плани хл≥боздач≥ були набагато
зб≥льшен≥. « жовтн¤ 1943 року обов'¤зков≥
норми здач≥ м'¤са, молока, картопл≥ ≥ овоч≥в
були встановлен≥ ≥ дл¤ ≥ндив≥дуальних
господарств колгоспник≥в, с≥льськоњ
≥нтел≥генц≥њ та одноос≥бник≥в. ¬они
становили 15 кг м'¤са з господарства, 50
л≥тр≥в молока з корови та по 5 центнер≥в
картопл≥ ≥ 18 центнер≥в овоч≥в з гектара
орноњ земл≥. ƒл¤ одноос≥бник≥в норми
поставок зб≥льшувалис¤ на 30 в≥дсотк≥в [10]. --------------- 10 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.199, арк.3-5. ƒо
збиранн¤ решток врожаю, ¤кий не встигли
знищити або вивезти н≥мц≥, було залучене
все населенн¤ област≥, робоча худоба ≥
корови колгоспник≥в. ўоб вивезти хл≥б з
лан≥в ѕолтавщини, управл≥нн¤ тилу „ервоноњ
арм≥њ вид≥лило 600 автомоб≥л≥в. «г≥дно
р≥шенн¤ ¬≥йськовоњ ради ¬оронезького
фронту в≥д 5 жовтн¤ 1943 року, в≥йськов≥
частини зобов'¤зувалис¤ надавати допомогу
колгоспам ≥ радгоспам з тим, щоб завершити
зб≥р врожаю до настанн¤ холод≥в, а в≥дбите у
противника награбоване майно (коней, худобу,
с≥льськогосподарський (248) реманент
тощо) передавати в розпор¤дженн¤ м≥сцевих
орган≥в рад¤нськоњ влади. ” свою чергу
командуючий —тепового фронту ≤. онЇв 7
листопада 1943 року наказав дл¤ наданн¤
допомоги в завершенн≥ збиранн¤ врожаю
вид≥лити ≥з в≥йськ фронту 5500 чолов≥к
р¤дового складу ≥ 220 оф≥цер≥в [11]. --------------- 11 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.2, спр.126, арк. 15. ƒо
настанн¤ ст≥йкоњ зими колгоспники област≥
ц≥ною неймов≥рних зусиль встигли з≥брати ≥
обмолотити зернов≥ на площ≥ 341277 га,
кукурудзи Ч 71160 га, картопл≥ Ч 64000 га,
цукрового бур¤ка Ч 23927 га ≥ сон¤шника Ч 131194
га. ”же прот¤гом перших чотирьох м≥с¤ц≥в
п≥сл¤ поверненн¤ рад¤нськоњ влади у фонд
„ервоноњ арм≥њ ѕолтавщина здала 1852133 цнт
хл≥ба, 215423 цнт сон¤шника ≥ 694767 цнт картопл≥.
р≥м того, ≥з своњх лишк≥в, ¤к це називалос¤
в оф≥ц≥йних парт≥йних документах, колгоспи
≥ колгоспники продали держав≥ 1522770 цнт
хл≥ба, 245480 цнт сон¤шника ≥ 1541250 цнт картопл≥ [12]. --------------- 12 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.226 зв. ƒл¤
поповненн¤ колгоспних ферм до к≥нц¤ 1943 року
вдалос¤ законтрактувати в ≥ндив≥дуальних
господарствах колгоспник≥в 65477 гол≥в тел¤т,
2236 ¤гн¤т, 1089 порос¤т ≥ 68269 штук птиц≥.
ќф≥ц≥йно контрактац≥¤ в≥дбувалас¤
добров≥льно, а насправд≥ Ч добров≥льно-примусово.
¬жит≥ заходи дозволили в≥дновити
тваринницьк≥ ферми в багатьох колгоспах
област≥, що видно з такоњ таблиц≥:[13] --------------- 13 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.31.
ѕаралельно
≥з збиранн¤м врожаю проводилас¤ ≥ оранка на
з¤б. ќск≥льки робочих рук ≥
с≥льськогосподарськоњ техн≥ки
катастроф≥чно не вистачало, до оранки
залучалис¤ корови колгоспник≥в. —п≥льною
постановою обкому ѕ(б)” ≥ облвиконкому в≥д
16 жовтн¤ 1943 року встановлювалис¤ так≥
сезонн≥ норми вироб≥тку дл¤ худоби: дл¤
кон¤ Ч 6 га, вола Ч 5 га ≥ корови Ч 2 га.
„астину роб≥т колгоспники, головним чином
ж≥нки ≥ п≥дл≥тки, виконували вручну. ƒо
настанн¤ зимових холод≥в планувалос¤
виорати 373 тис¤ч≥ гектар≥в. ” д≥йсност≥ ж
виорали ≥ пос≥¤ли 519 тис¤ч гектар≥в [14]. --------------- 14 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.199, арк.42. Ќезважаючи
на те, що воЇнн≥ д≥њ в 1944 роц≥ перем≥стилис¤
на правий берег ƒн≥пра, в≥йна на ѕолтавщин≥
в≥дчувалас¤ (249) на кожному кроц≥, ≥
не лише "похоронками", ¤к≥ полтавц≥
щодн¤ одержували з фронту, але й в≥длунн¤м
недавн≥х боњв та напруженою обстановкою
в≥йськового часу. ¬ н≥ч з 21 на 22 червн¤ 1944
року полтавц≥ стали св≥дками черговоњ
траг≥чноњ стор≥нки рад¤нсько-н≥мецькоњ
в≥йни: погрому н≥мц¤ми американськоњ бази
особливого призначенн¤ ≥ початком к≥нц¤
операц≥њ "‘рент≥к" ("скажена").
—уть њњ пол¤гала в тому, що американськ≥й
ав≥ац≥њ, дл¤ зд≥йсненн¤ "човникових"
операц≥й проти Ќ≥меччини та њњ союзник≥в у
ѕолтав≥, ћиргород≥ ≥ ѕир¤тин≥ були надан≥
аеродроми, ¤к≥ вони активно
використовували. ≤де¤
"човникових" операц≥й американськоњ
ав≥ац≥њ виникла ще в к≥нц≥ 1941 року, ¤к
конкретний ви¤в сп≥вроб≥тництва крањн
антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ, але
реал≥зована була лише в 1944 роц≥. ¬иб≥р м≥сц¤
базуванн¤ американських л≥так≥в був не
випадковим. ѕолтава входила у своЇр≥дний
р≥вноб≥чний трикутник: в≥дстань м≥ж м≥стом
≥ аеродромами в јнгл≥њ та ≤тал≥њ була майже
однаковою, а це давало змогу зд≥йснювати
рейди без дозаправки пальним приблизно на
одну в≥дстань польоту. ѕерш≥
американськ≥ спец≥ал≥сти по
обслуговуванню бази в к≥лькост≥ 46 ос≥б
прибули до ѕолтави у кв≥тн≥ 1944 року. ѓх
розм≥стили в житловому будинку на
територ≥њ ав≥ам≥стечка, але невдовз≥
ви¤вилос¤, що в≥н був зам≥нований н≥мц¤ми ≥
не вибухнув лише тому, що миш≥ ≥ щури
пошкодили дроти. ѕрот¤гом короткого часу
американськ≥ во¤ки з допомогою рад¤нськоњ
аеродромноњ обслуги продовжили на 300 метр≥в
зл≥тно-посадкову смугу ≥ спорудили ще одну,
доставили пальне, боЇприпаси ≥ харч≥.
¬одночас створювалас¤ протипов≥тр¤на
оборона: рили траншењ дл¤ укритт¤ особового
складу, установлювали зен≥тн≥ гармати. «
пов≥тр¤ базу мала прикривати рад¤нська 310
винищувальна див≥з≥¤ ѕѕќ. омандував 169 (ѕолтавською)
ав≥абазою спец≥ального призначенн¤
генерал-майор ќлександр ѕерм≥нов, а
кер≥вником американського персоналу був
генерал есслер. ≤нспектувати
готовн≥сть полтавськоњ ав≥абази прибули
посол —Ўј в –ад¤нському —оюз≥ јверелл
√арр≥ман з донькою етт≥ та заступник
командуючого ¬ѕ— —Ўј на Ївропейському
театр≥ воЇнних д≥й генерал јндерсен. ”
склад≥ делегац≥њ останнього був кап≥тан
≈лл≥от –узвельт, син президента —Ўј.
јмериканц≥ залишилис¤ задоволеними
виконаними роботами. (250)
2 червн¤ 1944 року
полтавськ≥ аеродроми прийн¤ли перших
американських "човник≥в": 750 л≥так≥в 15
пов≥тр¤ноњ арм≥њ —Ўј, ¤к≥ бомбили н≥мецьк≥
воЇнн≥ об'Їкти на територ≥њ —х≥дноњ ™вропи.
Ѕ≥льш≥сть ≥з них повернулас¤ на своњ бази в
≤тал≥њ, а 70 л≥так≥в-винищувач≥в –-5 "ћустанг"
приземлилис¤ в ћиргород≥, 65 "л≥таючих
фортець" ¬-17 с≥ли в ѕир¤тин≥ ≥ 64 Ч в
ѕолтав≥. 6 червн¤ з полтавських аеродром≥в
американськ≥ л≥таки вилет≥ли на бойове
завданн¤. Ѕомбове навантаженн¤ кожноњ
машини становило 1832 кг. "Ћ≥таюч≥ фортец≥"
завдали пов≥тр¤них удар≥в по порту ≥
аеродрому в √алац≥ (–умун≥¤), п≥сл¤ чого
благополучно приземлилис¤ в ≤тал≥њ. ¬сього
прот¤гом 2 червн¤-19 вересн¤ 1944 року 8 ≥ 15
пов≥тр¤н≥ арм≥њ —Ўј зд≥йснили з ѕолтави 19
нальот≥в на в≥йськов≥ об'Їкти ворога.
≥льк≥сть американських во¤к≥в з початком
бойових д≥й на ѕолтавщин≥ зросла до 1236
чолов≥к, а тих, хто брав безпосередню участь
у бойових вильотах, коливалас¤ в≥д 120 до 1450. «аморськ≥
гост≥ ви¤вилис¤ досить безтурботними ≥
товариськими хлопц¤ми: залюбки
обм≥нювалис¤ сувен≥рами, в≥льно
сп≥лкувалис¤ з цив≥льним населенн¤м,
особливо з д≥вчатами, багато
фотографувалис¤, ходили в ѕолтаву на танц≥
≥ в к≥но. ƒл¤ американських во¤к≥в в≥дкрили
спец≥альний ресторан, ¤кий називавс¤ " луб
дл¤ солдат≥в ≥ сержантського складу".
ѕроте на завад≥ в≥льному сп≥лкуванню
полтавц≥в з американськими во¤ками сто¤в
"—мерш" (в≥йськова контррозв≥дка Ч
ф≥л≥¤ Ќ ¬— у „ервон≥й арм≥њ). ѕро ситуац≥ю в
ѕолтав≥ американський полковник “омас
’емптон писав: "” вас свобода слова лише
на словах, а на д≥л≥ диктатура Ќ ¬—. ¬аш
народ весь зал¤каний, вам заборонено
сп≥лкуватис¤ з ≥ноземц¤ми. ¬ас пот≥м
арештовують". “рапл¤лис¤
≥ недоречност≥ побутового плану: не просто
було навчити американц≥в пити гор≥лку "по-рад¤нському".
ƒл¤ американц≥в були збудован≥ спец≥альн≥
туалети, але хтось пост≥йно забирав зв≥дти
туалетний пап≥р. ¬и¤вилос¤, що в≥н дуже
гарний дл¤ самокруток ≥ отримати його було
великою розк≥шшю дл¤ рад¤нських солдат≥в. 21
червн¤ з аеродром≥в у јнгл≥њ п≥дн¤лис¤
водночас у пов≥тр¤ 2500 американських
л≥так≥в 8 пов≥тр¤ноњ арм≥њ —Ўј ≥ вз¤ли курс
на Ѕерл≥н. ѕ≥сл¤ бомбардуванн¤ столиц≥
“ретього рейху, втративши 44 машини, "л≥таюч≥
фортец≥" повернулис¤ (251) назад, а
137 бомбардувальник≥в ≥ 62 винищувач≥
прикритт¤ полет≥ли на ѕолтавщину.
Ѕуквально на хвост≥ в них, ховаючись у
хмарах, прилет≥в ≥ н≥мецький розв≥дник "’е-111".
ѕом≥тили його п≥зно, тож н≥мецький п≥лот
√анс ћюллер встиг сфотографувати
полтавську ав≥абазу ≥, вм≥ло маневруючи
висотою, вт≥к в≥д погон≥. ¬с≥ оч≥кували
нальоту ворожоњ ав≥ац≥њ, але спод≥валис¤ на
рад¤нську протипов≥тр¤ну оборону. Ќ≥мецький
полковник ¬≥льгельм јнтрап оголосив вил≥т
з аеродрому в Ѕ≥лорус≥њ о 21 годин≥ того ж
дн¤. 80 н≥мецьких бомбардувальник≥в ≥
винищувач≥в прикритт¤ безперешкодно,
пролет≥ли л≥н≥ю фронту ≥ наблизилис¤ до
ѕолтави. Ќал≥т почавс¤, коли частина
американських льотчик≥в перебувала в
ѕолтав≥ Ч хто на танц¤х, хто на побаченн≥ з
д≥вчатами. ≤нш≥ дивилис¤ к≥ноф≥льм "—еренада
сон¤чноњ долини". ћайже
дв≥ години н≥мецьк≥ л≥таки безкарно ≥
спустошливо бомбили полтавський аеродром,
а пот≥м розстр≥лювали вц≥л≥л≥ л≥таки з
кулемет≥в ≥ гармат. Ќ≥мц≥ не втратили
жодного л≥така ≥ не зустр≥ли жодного
рад¤нського винищувача. ѕ≥сл¤ нальоту
н≥мецькоњ ав≥ац≥њ полтавський аеродром
¤вл¤в собою т¤жке видовище: повн≥стю було
знищено 43 "л≥таюч≥ фортец≥", 15 "ћустанг≥в"
≥ 5 л≥так≥в ≥нших тип≥в. 45 л≥так≥в було
пошкоджено. ћайже повн≥стю були знищен≥
також запаси бомб, крани, т¤гач≥, арм≥йськ≥
джипи ≥ 450 тис¤ч галон≥в високооктанового
бензину. Ќа земл≥ згор≥ло ≥ 15 рад¤нських
винищувач≥в. «агинуло 30 рад¤нських во¤к≥в,
а 80 було поранено. —еред загиблих були
в≥йськов≥ журнал≥сти —. —трунников, ѕ.
узнецов ≥ ѕ. Ћ≥дов. «агинуло ≥ три
американських п≥лоти: ƒжозеф Ћюкасек,
–аймонд ≈стл≥ ≥ ƒональд —≥мпсон. —в≥й
останн≥й притулок вони знайшли у Ќових
—анжарах, де знаходивс¤ на той час
в≥йськовий госп≥таль. Ќа њх могилах
встановили пам'¤тн≥ надгробки, але
ставленн¤ до них було далеке в≥д
цив≥л≥зованого: м≥сцевий люд розт¤г т≥
надгробки дл¤ своњх господарських потреб.
“ому в 1948 роц≥ американц≥ забрали прах
своњх во¤к≥в ≥ перепоховали њх у —Ўј. ѕод≥њ
21-22 червн¤ 1944 року поставили п≥д сумн≥в
подальше ≥снуванн¤ американськоњ бази в
ѕолтав≥ ≥ стали початком завершенн¤
операц≥њ "‘рент≥к". ћ≥ж союзниками
постала ст≥на недов≥ри; американц≥ вважали
рад¤нське командуванн¤ винуватцем
трагед≥њ, адже —тал≥н в≥дмовивс¤ в≥д
охорони ав≥абази в ѕолтав≥ американськими
н≥чними винищувачами, (252) а
рад¤нськ≥ не мали н≥ належного досв≥ду, н≥
спец≥альних прилад≥в. ћожливо, тим самим
—тал≥н хот≥в дискредитувати американську
в≥йськову потугу ≥ змусити њх залишити
територ≥ю —–—–, адже терези в≥йни вже ¤вно
схил¤лис¤ на б≥к –ад¤нського —оюзу. ƒо того
ж, м≥ж рад¤нськими ≥ американськими во¤ками
почали виникати сутички Ч здеб≥льшого на
ірунт≥ ревнощ≥в до д≥вчат та зловживанн¤
алкоголем. 7
жовтн¤ 1944 року з ѕолтави в≥дбув перший
ешелон з американц¤ми, 12 жовтн¤ Ч другий. Ќа
полтавськ≥й ав≥абаз≥ ще залишалос¤ 222
солдати ≥ оф≥цери —Ўј. ƒо середини 1945 року
вони також покинули ѕолтаву [15]. --------------- 15 √олос ”крањни. Ч 2002. Ч 16 жовтн¤. як
≥ по всьому —–—–, на ѕолтавщин≥ в 1944 роц≥
широкого розмаху набув з≥н≥ц≥йований
владою рух по збиранню кошт≥в у фонд
оборони. Ќа створенн¤ танковоњ колони "¬изволена
ѕолтавщина" з населенн¤ було з≥брано 104
млн. карбованц≥в. «будован≥ на кошти
полтавц≥в танки у березн≥ 1944 року були
передан≥ в≥йськовому з'Їднанню, ¤ким
командував генерал ћ.ё. атуков. “аким же
шл¤хом були з≥бран≥ кошти ≥ на побудову
ав≥аескадрильњ "ѕолтавщина Ч переможц¤м".
олгоспник арт≥л≥ ≥мен≥ 12-р≥чч¤ ∆овтн¤ ≥з
села «ахлюпанки арл≥вського району ћ.—.
Ѕаден, чотири сини ¤кого воювали на фронт≥,
вн≥с у фонд оборони 100 тис¤ч карбованц≥в
власних заощаджень, а ћ.—. „умак з колгоспу
≥мен≥ ал≥н≥на цього ж району Ч 30 тис¤ч
карбованц≥в [16]. --------------- 16 ™мець ѕ.Ќ., —амойленко ќ.ѕ. ѕолтавщина в роки ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. Ч ’арк≥в, 1965.. Ч —.181. ”
ход≥ в≥дбудови народного господарства
надзвичайно гостро сто¤ла проблема
забезпеченн¤ робочою силою промислових
п≥дприЇмств ≥ транспорту крањни. –озв'¤зувалас¤
вона головним чином шл¤хом примусових
моб≥л≥зац≥й населенн¤. ѕостановою
–аднаркому ”–—– в≥д 30 вересн¤ 1943 року дл¤
в≥дбудови зал≥зничного транспорту з
ѕолтавщини мало бути в≥дправлено 6 тис¤ч
чолов≥к, починаючи з 16-р≥чного в≥ку. ¬
лютому 1944 року дл¤ роботи по в≥дбудов≥
завод≥в з виробництва боЇприпас≥в в
област≥ було моб≥л≥зовано 4 тис¤ч≥ чолов≥к,
у березн≥ цього ж року на в≥дбудову
ѕолтавського паровозоремонтного заводу Ч
500 чолов≥к, у кв≥тн≥ Ч дл¤ ƒн≥пробуду Ч
тис¤чу, прот¤гом травн¤-червн¤ дл¤
рюк≥вського вагонобуд≥вельного заводуЧ
700, —тал≥нградського тракторного Ч 1000, дл¤
л≥спромгосп≥в ≥ меблевих фабрик ѕолтавщини
Ч 1730 ≥ т.д. ќсоблива
увага надавалас¤ в≥дбудов≥ вуг≥льних шахт
ƒонбасу, ¤кий на завершальному етап≥
рад¤нсько-н≥мецькоњ (253) в≥йни мав
включитис¤ у забезпеченн¤ —–—– паливом,
оск≥льки московське кер≥вництво
продовжувало розгл¤дати його ¤к "¬сесоюзну
кочегарку". ¬≥д швидкоњ в≥дбудови
ƒонбасу залежало в≥дродженн¤ ≥нших галузей
промисловост≥, транспорту ≥ с≥льського
господарства. ” в≥дпов≥дност≥ з постановою
обкому ѕ(б)”та облвиконкому в≥д 13 червн¤ 1944
року ѕолтавська область за рознар¤дкою з
центру вз¤ла шефство над вуг≥льними
шахтами тресту "ѕервомайськвут≥лл¤" ≥
"ƒонбасантрацит", ¤к≥ щойно утворилис¤
зг≥дно р≥шенн¤ ƒержавного ком≥тету оборони.
Ќа п≥дшефн≥ шахти з колгосп≥в ѕолтавщини
прот¤гом л≥та 1944 року було направлено 1600
чолов≥к, 40 коней, 33 корови, 23 тел¤т, 42 свин≥, 23
в≥вц≥ та значну к≥льк≥сть продукт≥в
харчуванн¤. ћоб≥л≥зован≥ дл¤ роботи на
шахтах ƒонбасу зв≥льн¤лис¤ в≥д призову до
„ервоноњ арм≥њ, њм надавалас¤ одноразова
допомога в розм≥р≥ 2500-3000 крб., а њх с≥м'њ
одержали право надсилати продуктов≥
посилки в ƒонбас вагою до 5 кг [17]. --------------- 17 ƒјѕќ, ф.–-4085. оп.4, спр.13, арк.1. ќдним
з найскладн≥ших завдань в≥дбудови ƒонбасу
було його матер≥ально-техн≥чне
забезпеченн¤. Ќе вистачало
найнеобх≥дн≥шого: г≥рничних машин, лопат ≥
обушк≥в, цементу ≥, особливо, кр≥пильного
л≥су. ƒоставка його з в≥ддалених район≥в
—–—– потребувала багато часу ≥
зал≥зничного транспорту, такого
необх≥дного дл¤ фронтових перевезень. “ому
московське кер≥вництво вир≥шило
налагодити постачанн¤ л≥сом ƒонбасу з
прилеглих областей ”крањни, в тому числ≥ ≥ з
ѕолтавщини. «айн¤тим на л≥созагот≥вл¤х
також надавалас¤ в≥дстрочка в≥д призову до
„ервоноњ арм≥њ ≥ њх заборон¤лос¤ залучати
на ≥нш≥ роботи. ѕри умов≥ виконанн¤ норм
вироб≥тку њм дозвол¤лос¤ купувати за
гот≥вку в м≥с¤ць: бавовн¤них тканин Ч 5
метр≥в, мила Ч 400 грам, тютюну Ч 100 грам,
с≥рник≥в Ч 3 коробки ≥ п≥вл≥тра гор≥лки на
одного працюючого. “¤жк≥
умови прац≥, де в≥дб≥йниками часто
працювали ≥ ж≥нки, та побутова
невлаштован≥сть змушували моб≥л≥зованих
самов≥льно залишати шахти ƒонбасу ≥ т≥кати
додому, стаючи, таким чином, трудовими
дезертирами. ¬ 1944 роц≥ на ѕолтавщин≥ њх
нал≥чувалос¤ близько 6 тис¤ч. Ќайб≥льше
вт≥кач≥в було з Ћохвицького та
ћиргородського район≥в. Ћише прот¤гом
липн¤-вересн¤ 1944 року до правоохоронних
орган≥в ѕолтавщини над≥йшло 2040 справ про
самов≥льне залишенн¤ моб≥л≥зованими своњх
м≥сць роботи. « них 748 справ було направлено
до в≥йськових трибунал≥в, а 380 ос≥б
оголошено в розшук. [18]. --------------- 18 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.2, спр.170, арк.66. (254)
¬елике значенн¤ дл¤
розгрому фашистськоњ Ќ≥меччини та
в≥дбудови народного господарства у
зв≥льнених районах ”крањни мало
налагодженн¤ безпереб≥йноњ роботи вс≥х
вид≥в транспорту. Ќа в≥дбудов≥ мост≥в,
зал≥зниць, станц≥йних буд≥вель ≥ споруд
пор¤д з воЇн≥зованими формуванн¤ми
Ќаркомату шл¤х≥в сполученн¤ —–—– буди
моб≥л≥зован≥ ≥ тис¤ч≥ роб≥тник≥в та сел¤н
ѕолтавщини. ” в≥дбудов≥ ѕолтавського
зал≥зничного вузла брали участь роб≥тники 6
буд≥вельно-в≥дновлювальноњ д≥льниц≥,
близько двох тис¤ч моб≥л≥зованих, головним
чином ж≥нок, та 150 п≥двод. ¬же на четвертий
день п≥сл¤ вступу „ервоноњ арм≥њ до ѕолтави
на станц≥ю ѕолтава-ѕ≥вденна з ’аркова
прибув перший в≥йськово-техн≥чний пот¤г. 1500
чолов≥к ≥ 100 п≥двод було залучено до
в≥дбудовних роб≥т на ременчуцькому
зал≥зничному вузл≥. ¬с≥ роботи велис¤ п≥д
вогнем н≥мц≥в, ¤к≥ з правого берега ƒн≥пра
обстр≥лювали м≥сто. –об≥тники вручну
розбирали з≥рван≥ корпуси, вит¤гали з-п≥д
уламк≥в устаткуванн¤ ≥ тут же його
ремонтували. ѕрот¤гом дек≥лькох дн≥в
зал≥зничники ременчука в≥дбудували
водокачку, механ≥чну майстерню, зал≥зничн≥
кол≥њ. ¬же 4 листопада п≥д артилер≥йським
обстр≥лом противника машин≥ст ћироненко
прив≥в на станц≥ю перший пот¤г з
боЇприпасами. ўоб уникнути приц≥льного
вогню н≥мецькоњ артилер≥њ, ешелони ≥з
зброЇю ≥ боЇприпасами розвантажували
ночами [19]. Ќа початку жовтн¤ 1943 року було
повн≥стю в≥дновлено рух поњзд≥в на
д≥льниц≥ ѕолтава-ƒарниц¤. --------------- 19
«ор¤ ѕолтавщини. Ч 1944. Ч 27 лютого. ѕ≥д
час втеч≥ за ƒн≥про н≥мц≥ знищили за собою
мости ≥ вс≥ можлив≥ засоби переправи. “ому,
¤к т≥льки „ервона арм≥¤ вибила њх з правого
берега, в ременчуц≥ почалос¤ спорудженн¤
нового висоководного мосту. ”
в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м ƒ ќ, його мали
ввести в експлуатац≥ю 20 с≥чн¤ 1944 року. Ќа
його буд≥вництв≥ були залучен≥ в≥йськов≥
мостобуд≥вн≥ частини ≥ близько трьох тис¤ч
моб≥л≥зованих м≥сцевих жител≥в. ѕрацювали
вони ц≥лодобово, без перепочинку ≥ вих≥дних.
¬ результат≥ неймов≥рних зусиль м≥ст через
ƒн≥про в район≥ ременчука вдалос¤ ввести в
експлуатац≥ю на 8 дн≥в ран≥ше строку. 16
липн¤ 1944 року було в≥дкрито ≥ м≥ст через
¬орсклу на маг≥страл≥ ’арк≥в-ѕолтава- ињв.
« ц≥Їњ нагоди на станц≥њ ѕолтава-ѕ≥вденна
в≥дбувс¤ урочистий м≥тинг. як завжди бувало
в традиц≥¤х комун≥стичного режиму, обком ѕ(б)”
дов≥в "контрольн≥ завданн¤" райкомам
парт≥њ привести дл¤ масовост≥: (255) Ћен≥нському
Ч 3000 чолов≥к, ќкт¤брському Ч1500 ≥
ињвському Ч 1000. ќдночасно були визначен≥
виступаюч≥ та регламент виступ≥в. ѕ≥сл¤
м≥тингу буд≥вельники мосту ≥ представники
обласноњ та м≥ськоњ номенклатури "за
особливими запрошенн¤ми" продовжили
св¤ткуванн¤ в розташуванн≥ одн≥Їњ з
в≥йськових частин м≥ста. –ешта присутн≥х
роз≥йшлис¤ по дом≥вках голодними. ”дарними
темпами проходила в≥дбудова ≥ ѕолтавського
паровозоремонтного заводу. « метою
забезпеченн¤ його квал≥ф≥кованими
роб≥тниками при ”правл≥нн≥ в≥дбудови ѕѕ–«
15 березн¤ 1944 року в≥дкрилас¤ школа фабрично-заводського
навчанн¤ на 300 учн≥в. ”
надзвичайно складних умовах доводилос¤
в≥дбудовувати ≥ поруйноване в≥йною
с≥льське господарство. ¬ селах майже не
залишилос¤ техн≥ки, робочоњ худоби ≥
чолов≥к≥в. омун≥стичний режим не
в≥дмовивс¤, на що багато хто спод≥вавс¤, в≥д
феодальноњ колгоспно-радгоспноњ системи, в
¤к≥й була в≥дсутн¤ матер≥альна
зац≥кавлен≥сть людей у результатах своЇњ
прац≥ ≥ переважав позаеконом≥чний примус,
¤кий базувавс¤ на груб≥й сил≥. ¬ перш≥ ж дн≥
п≥сл¤ в≥дновленн¤ рад¤нськоњ влади
колгоспам повернули њх стар≥ назви ≥
запровадили примусову працю, ¤к ≥ за н≥мц≥в. Ѕ≥льш≥сть
роб≥т на сел≥ доводилос¤ виконувати вручну
≥ основний њх т¤гар л≥г на плеч≥ ж≥нок.
орови з ≥ндив≥дуальних господарств
колгоспник≥в повсюдно були основною
т¤гловою силою: ними орали землю, а борони
т¤гали ж≥нки. ” 1944 роц≥ на пол¤х ѕолтавщини
працювало близько 70 тис¤ч кор≥в
колгоспник≥в, за допомогою ¤ких було зорано
понад 55 тис¤ч гектар≥в земл≥, забороновано
350 тис¤ч гектар≥в ≥ зас≥¤но зернових на
площ≥ 150 тис¤ч гектар≥в [20]. ѕри цьому
колгоспники, чињ корови працювали на
с≥льськогосподарських роботах, не
зв≥льн¤лис¤ в≥д обов'¤зковоњ здач≥ молока
держав≥. ƒ≥л¤нки земл≥, ¤к≥ не можна було
виорати, скопували лопатами вручну. ¬≥драми
носили на пол¤ гн≥й, поп≥л та кур¤чий посл≥д,
¤к≥ в примусовому пор¤дку збирали по дворах
колгоспник≥в. --------------- 20 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.258, арк.20. ”
першу чергу потр≥бно було в≥дновити
довоЇнн≥ пос≥вн≥ площ≥ ≥ орган≥зувати
виробництво с≥льськогосподарськоњ
продукц≥њ дл¤ забезпеченн¤ фронту ≥
населенн¤ м≥ст продовольством, а
промислов≥сть сировиною. ¬≥дбудова
с≥льського господарства почалас¤ з
в≥дновленн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази (256)
колгосп≥в ≥ ћ“—. « ц≥Їю метою прот¤гом
першого року п≥сл¤ поверненн¤ рад¤нськоњ
влади на ѕолтавщину влада орган≥зувала
зб≥р деталей та ≥нструмент≥в серед родин
механ≥затор≥в та по дворах колгоспник≥в.
“рактори переробл¤ли на роботу на керосин≥,
а комбайни Ч на безмоторну роботу. ѕроте ≥
ц≥Їњ техн≥ки не вистачало, тому врожай теж
доводилос¤ збирати вручну. Ќаприклад, п≥д
час жнив у ’орольському район≥ косар¤ми
працювало 1218 ж≥нок, а хл≥б щоденно коровами
вивозили 280-290 п≥двод. ”
1945 роц≥ х≥м≥чним способом плантац≥њ
цукрового бур¤ка були оброблен≥ лише на
площ≥ 6300 гектар≥в. “ому в боротьб≥ з
довгоносиком плантац≥њ обкопували
канавками з ловчими пастками або збирали
шк≥дник≥в уручну, залучаючи до цього нав≥ть
учн≥в початкових клас≥в. ѓх руками в цьому ж
роц≥ було з≥брано б≥льше 20 тонн
довгоносик≥в [21]. --------------- 21 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.322, арк.66. «ам≥сть
реальноњ матер≥альноњ допомоги, влада
посилала на села тис¤ч≥ аг≥татор≥в ≥
пропагандист≥в, ¤к штатних, так ≥ з числа
с≥льськоњ та м≥ськоњ ≥нтел≥генц≥њ. —таном
на 1 грудн¤ 1944 року в област≥ нал≥чувалос¤
1185 штатних аг≥тколектив≥в, ¤к≥ прот¤гом
другоњ половини цього ж року провели 86800
бес≥д та колективних читань газет з
населенн¤м. ”
1945 роц≥ п≥д час проведенн¤ весн¤них
польових роб≥т на село було послано б≥льше
10 тис¤ч аг≥татор≥в ≥ пропагандист≥в. ”
зв≥тах парт≥йних орган≥в навод¤тьс¤
фантастичн≥ цифри проведених ними
≥ндив≥дуальних ≥ колективних бес≥д та
прочитаних лекц≥й. ≤ все ж п≥днев≥льна
прац¤ в колгоспах не давала бажаних
насл≥дк≥в. ” 1944 роц≥ число колгоспник≥в, ¤к≥
не виробили м≥н≥муму трудодн≥в, склало 51409,
в тому числ≥ 3944 чолов≥к≥в ≥ 47970 ж≥нок. ”
’орольському район≥ ≥з 11 тис¤ч
працездатних колгоспник≥в п≥д час жнив на
роботу виходило лише 6354 [22]. --------------- 22 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.256, арк.28 зв. ”
документах колишнього ѕолтавського обкому
ѕ(б)” навод¤тьс¤ методи боротьби м≥сцевих
кер≥вник≥в з невиходами на роботу в
колгоспах: самов≥льн≥ незаконн≥ штрафи, що
накладалис¤ головами колгосп≥в,
конф≥скац≥¤ овоч≥в з присадибних д≥л¤нок
колгоспник≥в, позбавленн¤ њх права
користуватис¤ громадськими пасовищами та
≥н. Ќезважаючи
на т¤жк≥ умови воЇнного часу, при
в≥дсутност≥ достатньоњ к≥лькост≥ робочих
рук ≥ необх≥дноњ техн≥ки, на к≥нець в≥йни
колгоспи област≥ освоњли 1738,4 тис¤ч≥ гекта-(256)р≥в
с≥льськогосподарських уг≥дь, що склало 85,6
в≥дсотка довоЇнноњ пос≥вноњ площ≥. ¬ 1944
роц≥ ѕолтавщина здала 272158 тонн хл≥ба
держав≥, або на 81 в≥дсоток б≥льше, н≥ж у 1943
роц≥, ≥ дос¤гла 91,5 в≥дсотка здач≥ хл≥ба
врожаю 1940 року. «а виконанн¤ плану
хл≥бозагот≥вель 118 чолов≥к, головним чином
з числа парт≥йних ≥ рад¤нських
функц≥онер≥в, одержали державн≥ нагороди. ѕроте
покараних було значно б≥льше. «а даними
обласноњ прокуратури, до крим≥нальноњ
в≥дпов≥дальност≥ за зрив план≥в виконанн¤
хл≥бозагот≥вель у 1945 роц≥ було прит¤гнуто
близько 500 кер≥вник≥в с≥льського
господарства (гол≥в колгосп≥в, директор≥в
радгосп≥в, бригадир≥в тощо). —таном
на 1 листопада 1945 року на ланах област≥
залишилос¤ ще нез≥браними: зернових ≥
зернобобових на площ≥ 4439 га, конопл≥ Ч 4000 га,
сон¤шнику Ч 34000 га, цукрового бур¤ка Ч 4317 га,
картопл≥ Ч 388 га. Ќеобмолоченими залишалис¤
скошен≥ на 250 тис¤чах гектар≥в зернов≥
культури, а скошений на 20 тис¤чах гектар≥в
хл≥б ще не був заскирдований ≥ псувавс¤ на
пол¤х [23]. --------------- 23 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.268, арк.65. «
не меншими труднощами проходило ≥
в≥дновленн¤ громадського тваринництва в
колгоспах ≥ радгоспах област≥. ƒжерелом
зб≥льшенн¤ погол≥в'¤ худоби стало
поповненн¤ ферм за рахунок приплоду та
контрактац≥њ молодн¤ку у колгоспник≥в,
роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. ¬≥домо, що в пер≥од
окупац≥њ н≥мц≥ зн¤ли обмеженн¤ на
утриманн¤ худоби в ≥ндив≥дуальних
господарствах, у результат≥ чого в багатьох
≥з них з'¤вилис¤ кон≥, по дек≥лька гол≥в
худоби, чимало птиц≥. ѓх рад¤нська влада
квал≥ф≥кувала, ¤к незаконно придбан≥. “ому
сп≥льним р≥шенн¤м обкому ѕ(б)” ≥
облвиконкому в≥д 13 червн¤ 1944 року придбана
в пер≥од окупац≥њ худоба п≥дл¤гала
поверненню в усусп≥льнений сектор, тобто до
колгосп≥в, безплатно [24]. --------------- 24 ƒјѕќ, ф.–-4085, оп.4, спр.9, арк.9. онтрактац≥ю
худоби в населенн¤ намагалис¤ використати
з метою наживи де¤к≥ районн≥ кер≥вники,
скуповуючи бо вим≥нюючи кор≥в у
колгоспник≥в. "Ћ≥дирували" в цьому
секретар≥ „орнобањвського ≥
омишн¤нського райком≥в парт≥њ, голова
¬еликобагачанського райвиконкому,
начальник √ельм¤з≥вського райв≥дд≥лу Ќ ¬—
та ≥н. ѕридбану ними шахрайським способом
худобу довелос¤ повернути до колгосп≥в. «авд¤ки
вжитим заходам станом на 1 жовтн¤ 1944 року
погол≥в'¤ великоњ рогатоњ худоби на
ѕолтавщин≥, пор≥внюючи (258) з
в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року,
зб≥льшилос¤ на 234 в≥дсотки, свиней Ч на 493,
овець Ч на 416, коней Ч на 27. јле кормова база
колгосп≥в не була розрахована на таку
к≥льк≥сть худоби, ≥ њњ взимку часто
доводилос¤ годувати зн¤тою з дах≥в ферм
соломою, в результат≥ чого був допущений
великий пад≥ж, особливо в ћиргородському,
√ад¤цькому, ƒиканьському ≥ –ешетил≥вському
районах, де загинули сотн≥ гол≥в коней та
великоњ рогатоњ худоби. Ќев≥д'Їмною
умовою нормал≥зац≥њ житт¤ на зв≥льнен≥й
в≥д н≥мц≥в ѕолтавщин≥ стало в≥дновленн¤
д≥¤льност≥ заклад≥в народноњ осв≥ти.
—п≥льною постановою обкому ѕ(б)” ≥
облвиконкому в≥д 4 листопада 1943 року
прац≥вники народноњ осв≥ти зобов'¤зувалис¤
до 10 листопада провести обл≥к д≥тей
шк≥льного в≥ку, а з 15 листопада 1943 року
розпочати навчанн¤ в школах. ”
в≥дпов≥дност≥ з директивними р≥шенн¤м
московського кер≥вництва у школах були
запроваджен≥ випускн≥ екзамени дл¤ учн≥в,
¤к≥ зак≥нчували початкову ≥ семир≥чну
школи, та екзамен на атестат зр≥лост≥ дл¤
випускник≥в середн≥х шк≥л. Ќа
шл¤ху розвитку шк≥льноњ осв≥ти сто¤ли
величезн≥, викликан≥ в≥йною труднощ≥:
повсюдно бракувало шк≥льних прим≥щень,
навчального обладнанн¤, п≥дручник≥в ≥
вчител≥в. Ўколи ≥ окрем≥ класи доводилос¤
влаштовувати у громадських буд≥вл¤х,
приватних будинках, часом нав≥ть у
земл¤нках. «ан¤тт¤ проводилис¤ у дв≥ ≥ три
зм≥ни. «а браком паперу д≥ти вчилис¤ писати
на клапт¤х газет чорнилом з бузини. Ѕагато
д≥тей прийшли до школи переростками, тому
що в умовах окупац≥њ ≥снували лише
початков≥ класи. „астина д≥тей через
хвороби, брак од¤гу ≥ взутт¤, в≥ддален≥сть
шк≥л або в≥дсутн≥сть шк≥льних прим≥щень
взагал≥ не мала можливост≥ в≥дв≥дувати
школу. —таном на лютий 1944 року таких д≥тей
по област≥ було б≥льше 20 тис¤ч, зокрема в
Ќовосанжарському район≥ Ч 1070, √лобинському
Ч 970, ћиргородському Ч 800, —емен≥вському Ч
770 ≥ т.д. [25]. --------------- 25 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.167. «начну
допомогу у в≥дбудов≥ заклад≥в народноњ
осв≥ти подавала громадськ≥сть ѕолтавщини:
роб≥тники, колгоспники, ≥нтел≥генц≥¤.
«авд¤ки њх сп≥льним зусилл¤м уже в лютому
1944 року ≥з 1769 шк≥л, ¤к≥ працювали
напередодн≥ в≥йни, роботу в≥дновили 1530.
Ќавчалос¤ в них 207967 д≥тей [26]. 15 листопада 1943
року розпочалос¤ навчанн¤ на трьох
факультетах ѕолтавського педагог≥чного
≥нституту. ѕ≥сл¤ поверненн¤ (259) з
евакуац≥њ в ньому працювало 45 викладач≥в ≥
навчалос¤ близько 500 студент≥в, головним
чином д≥вчат та чолов≥к≥в-≥нвал≥д≥в в≥йни.
Ќаступного року ≥нститут уже зробив перший
випуск: 93 молодих учител≥ одержали
направленн¤ в школи ѕолтавщини. --------------- 26 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.205, арк.226. 4
кв≥тн¤ 1944 року кер≥вництво област≥
звернулос¤ до –аднаркому ”–—– з проханн¤м
перевести до ѕолтави 2 ’арк≥вський медичний
≥нститут разом з навчальною базою,
професорсько-викладацьким складом ≥
студентами, але це клопотанн¤ не було
задоволене без по¤сненн¤ причин.
¬≥дступаючи, н≥мц≥ повн≥стю знищили
прим≥щенн¤ √радизького бухгалтерсько-економ≥чного
техн≥куму. “ому п≥сл¤ поверненн¤
рад¤нськоњ влади було вир≥шено не
в≥дбудовувати його, а перевести до Ћубен.
“ехн≥кум готував бухгалтер≥в-економ≥ст≥в
дл¤ ћ“— ≥ районних земельних в≥дд≥л≥в. ѕевн≥
усп≥хи буди зроблен≥ ≥ у в≥дбудов≥
культурно-осв≥тн≥х заклад≥в област≥.
—п≥льною постановою обкому ѕ(б)” ≥
облвиконкому в≥д 4 березн¤ 1944 року була
в≥дновлена д≥¤льн≥сть ѕолтавського
обласного драматичного театру ≥мен≥ ћ.¬.√огол¤.
ѕ≥д час евакуац≥њ в≥н працював у азахстан≥.
“ам колектив театру п≥дготував ≥ включив до
свого репертуару 32 п'Їси рад¤нських ≥
заруб≥жних автор≥в, дав понад 600 вистав дл¤
цив≥льного населенн¤ ≥ 207 Ч дл¤ в≥йськових
частин ≥ госп≥тал≥в. ” ѕолтав≥ дл¤ театру
тимчасово вид≥лили прим≥щенн¤ другого
поверху середньоњ школи є 3. јкторам театру
та ≥ншим прац≥вникам культури м≥ська влада
надала 39 квартир та орган≥зувала дл¤ них
закриту њдальню на 200 чолов≥к. ѕершими п'Їсами,
¤к≥ колектив театру поставив дл¤ полтавц≥в,
були "ƒай серцю волю, заведе в неволю",
"Ѕезталанна", "”крадене щаст¤" та
≥н. [27]. --------------- 27 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.10, арк.43. ”
к≥нц≥ 1943 року в≥дновила роботу й обласна
ф≥лармон≥¤ з ансамблем бандурист≥в та
балетною групою при н≥й. ƒиректором ≥
художн≥м кер≥вником ф≥лармон≥њ працював ј.¬.
ононович, а хормейстером Ч Ўаповаленко,
¤кий перебував на ц≥й посад≥ ≥ п≥д час
н≥мецькоњ окупац≥њ. р≥м обов'¤зковоњ "ѕ≥сн≥
про —тал≥на", в репертуар≥ хору було
багато украњнських народних п≥сень та
п≥сень народ≥в —–—–. 15 кв≥тн¤ 1944 року
почалос¤ навчанн¤ ≥ в ѕолтавському
музичному училищ≥ ≥мен≥ ћ. Ћисенка. ¬
училищ≥ працювали в≥дд≥ли духових ≥
смичкових ≥нструмент≥в, вокальний та
фортеп≥анний. (260)
Ќа к≥нець 1945 року на
ѕолтавщин≥ вже працювало 3 театри, 12
районних будинк≥в культури ≥ 30 клуб≥в, 253
колгоспних ≥ 315 с≥льських клуби, 51
б≥бл≥отека й 8 музењв, 652 хати-читальн≥ ≥ 178
"червоних кутк≥в". ¬ажлива роль в
≥деолог≥чн≥й обробц≥ населенн¤ належала
найб≥льш масовому виду мистецтва Ч к≥но.
ѕроте внасл≥док недостатньоњ к≥лькост≥
спец≥ал≥ст≥в ≥ обладнанн¤ розвиток
к≥номереж≥ був недостатн≥й. ¬ област≥ д≥¤ло
лише 69 к≥ноустановок, у тому числ≥ 21
с≥льська стац≥онарна ≥ 24 к≥нопересувки, в
б≥льшост≥ "н≥мих" [28]. --------------- 28
ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.341, арк.42. ќсновним
зм≥стом роботи культурно-осв≥тн≥х установ,
¤к ≥ в довоЇнний час, було вихвал¤нн¤ "вожд¤
вс≥х час≥в ≥ народ≥в" та вихованн¤
полтавц≥в у дус≥ "безмежноњ любов≥ до
комун≥стичноњ парт≥њ ≥ рад¤нськоњ
Ѕатьк≥вщини". «'¤вилис¤ ≥ нов≥ напр¤мки в
≥деолог≥чн≥й робот≥. Ќамагаючись заповнити
в ¤к≥йсь м≥р≥ той вакуум, що утворивс¤ п≥д
час н≥мецько-фашистськоњ окупац≥њ, вс¤ сила
парт≥йно-командноњ системи була спр¤мована
на пропаганду комун≥стичноњ ≥деолог≥њ,
переваг рад¤нського способу житт¤ ≥
непорушну Їдн≥сть народ≥в —–—– при
кер≥вн≥й рол≥ "старшого брата". ѕолтавц¤м
нав'¤зувалас¤ теза про комун≥стичну парт≥ю
¤к орган≥затора ≥ натхненника перемоги над
фашизмом, про "великий рос≥йський народ",
¤кий Їдиний начебто про¤вив себе г≥дно у
рад¤нсько-н≥мецьк≥й в≥йн≥. «вичайно,
згадувавс¤ ≥ украњнський народ, але мова
цього народу, його культура ≥ традиц≥њ в
умовах великодержавноњ ейфор≥њ
трактувалис¤ ¤к другор¤дн≥, пох≥дн≥.
Ќагн≥талас¤ справжн¤ пророс≥йська ≥стер≥¤.
√учно в≥дзначалис¤ чергов≥ р≥чниц≥ "ген≥ального"
байкар¤ ≤. рилова, читалис¤ неск≥нченн≥
лекц≥њ про —уворова ≥ утузова, вз¤тт¤ "руськими"
в≥йськами Ѕерл≥на в 1760 роц≥ тощо. « ус≥х
≥сторичних постатей ”крањни згадувавс¤
лише Ѕ. ’мельницький, ¤к "воз'Їднувач".
ћайже вс≥ оф≥ц≥йн≥ документи, нав≥ть на
районному р≥вн≥, готувалис¤ рос≥йською
мовою. ¬≥йна
наклала т¤жкий в≥дбиток на все житт¤
полтавц≥в. њх матер≥альне ≥ побутове
становище, ¤к ≥ в часи н≥мецькоњ окупац≥њ,
залишалос¤ вкрай т¤жким. Ћюди од¤галис¤ в
лахм≥тт¤, ¤ке залишилос¤ ще з довоЇнних або
дореволюц≥йних час≥в, та в обноски вс≥х
арм≥й, ¤к≥ пройшли прот¤гом в≥йни через
ѕолтавщину. ¬зувалис¤ в таке ж взутт¤ або в
кустарного виробництва галош≥, та й то лише
в холодну пору року, а в теплу, практично до
заморозк≥в, Ч ходили босими, особливо (261)
по селах. Ѕ≥льш≥сть сел¤нських д≥тей
ходили в пошитому з домотканого полотна
од¤з≥: б≥л≥й сорочц≥ та пофарбованих
дубовою корою штанах. ѕрактично в кожн≥й
сел¤нськ≥й хат≥, ¤к за час≥в феодал≥зму або
ще ран≥ше, сто¤ли пр¤дка ≥ дерев'¤ний
ткацький верстак, на ¤кому довгими зимовими
ночами при св≥тл≥ каганц¤ ж≥нки ткали
полотно. Ќе
вистачало найнеобх≥дн≥шого, нав≥ть
с≥рник≥в. “ому вогонь добували з допомогою
кресал або п≥дтримували його ц≥лодобово, а
¤кщо раптом в≥н згасав, то ходили по сус≥дах
позичати жар, щоб розпалити в печ≥ ≥
приготувати ¤кусь страву. «апроваджена
п≥сл¤ вигнанн¤ н≥мц≥в у м≥стах ≥ роб≥тничих
селищах карткова система могла забезпечити
х≥ба що найнижчий прожитковий м≥н≥мум
населенн¤. ƒо того ж, державне постачанн¤
було диференц≥йованим: дещо кращим на
оборонних п≥дприЇмствах, г≥ршим Ч на ≥нших.
“ак, норми продовольчого постачанн¤ дл¤
роб≥тник≥в та ≥нженерно-техн≥чних
прац≥вник≥в, зайн¤тих на в≥дбудов≥
народногосподарських об'Їкт≥в, становили:
1,8 кг м'¤са ≥ риби, 0,4 кг жир≥в ≥ 1,2 кг крупи на
м≥с¤ць; дл¤ тих, хто був зайн¤тим на ≥нших
роботах, в≥дпов≥дно: 1,2 кг, 0,3 кг ≥ 0,8 кг; дл¤
утриманц≥в: 0,5 кг, 0,2 кг, 0,6 кг; дл¤ д≥тей: 0,4 кг,
0,3 кг ≥ 0,8 кг. [29]. ѕроте цих норм
дотримувалис¤ не завжди. —постер≥галис¤
част≥ перебоњ у забезпеченн≥ населенн¤
хл≥бом, ¤кий, до того ж, був не¤к≥сним, з
чисельними дом≥шками. ” с≥чн≥ 1944 року були
випадки, коли вчител≥ ≥ медичн≥ прац≥вники
по дек≥лька тижн≥в взагал≥ не одержували
хл≥ба. ўоб ¤кось вижити, вони змушен≥ були
займатис¤ приватною практикою, продавати
особист≥ реч≥ тощо. —ел¤ни взагал≥ були
позбавлен≥ будь-¤кого державного
забезпеченн¤, Їдиною над≥йною
годувальницею тут залишалас¤ корова, ¤кою,
до того ж, ≥ обробл¤ли землю. --------------- 29 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.9, арк.115. ѕродовольча
проблема ускладнювалас¤ ще й тим, що на
ѕолтавщину почали повертатис¤ бранц≥ з
Ќ≥меччини, колишн≥ остарбайтери, частину з
¤ких потр≥бно було працевлаштовувати,
забезпечувати продовольчими пайками ≥
надавати житло. Ќа к≥нець 1945 року њх прибуло
58850 чолов≥к. ” ѕолтав≥ з 918 репатр≥ант≥в
роботи не мали 756. Ќа роботу њх не брали тому,
що вони не мали паспорт≥в, а оформленн¤
документ≥в на них затримувалос¤ через
неск≥нченн≥ перев≥рки "компетентними
органами". ўоб знайти вих≥д ≥з ц≥Їњ
тупиковоњ (262) ситуац≥њ, колишн≥х
остарбайтер≥в тимчасово (не б≥льше м≥с¤ц¤)
ставили на гарантоване державне постачанн¤
за роб≥тничими нормами, а в селах видавали
по 10 кг хл≥ба ≥ 15 кг овоч≥в на людину в
м≥с¤ць [30]. --------------- 30 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.22, арк.239. «
метою пол≥пшенн¤ продовольчого становища
м≥ського населенн¤ в березн≥ 1944 року
колгоспникам ≥ одноос≥бникам було
дозволено продавати на базарах ≥
зал≥зничних станц≥¤х хл≥б ≥ хл≥бобулочн≥
вироби. ¬ загальносоюзному масштаб≥ була
запроваджена торг≥вл¤ товарам за так
званими комерц≥йними ц≥нами, ¤к≥ були в
дек≥лька раз≥в вищими за державн≥, а тому
недоступними дл¤ перес≥чного полтавц¤.
¬их≥д ≥з критичного становища влада шукала
в широкому запровадженн≥ п≥дсобних
господарств, ¤к≥ мали кожне б≥льш-менш
значне п≥дприЇмство чи установа, та наданн≥
земельних д≥л¤нок роб≥тникам ≥ службовц¤м
у прим≥ськ≥й зон≥. ” ѕолтав≥ в 1944 роц≥
≥ндив≥дуальними городами користувалис¤ 23
тис¤ч≥ с≥мей. ¬лада вид≥лила дл¤ них 1018
гектар≥в земл≥ [31]. --------------- 31 ѕолтава. ≤сторичний нарис. Ч ѕолтава, 1999. Ч —.184. ”
дещо кращому становищ≥ перебували с≥м'њ
в≥йськовослужбовц≥в, ≥нвал≥ди та д≥ти-сироти.
Ќими оп≥кувалис¤ спец≥ально створен≥ при
виконкомах м≥сцевих рад в≥дд≥ли по њх
матер≥альному забезпеченню та побутовому
обслуговуванню. —таном на 1 липн¤ 1944 року
с≥м'¤м в≥йськовослужбовц≥в в област≥ було
виплачено 47,1 млн. карбованц≥в грошовоњ
допомоги та 3,55 млн. карбованц≥в пенс≥й. ”
ѕолтав≥ державним забезпеченн¤м було
охоплено 1377 родин фронтовик≥в, ¤ким у
грудн≥ 1943 року виплатили 161126 крб. та
вид≥лили б≥льше 2 тис¤ч складометр≥в дров.
288 дружин во¤к≥в „ервоноњ арм≥њ були
позачергово влаштован≥ на роботу. “¤жким
матер≥альним становищем полтавц≥в
користувалис¤ з метою особистоњ наживи
окрем≥ нечесн≥ люди, ¤к≥ працювали в
систем≥ продовольчого забезпеченн¤. ѓх не
зупин¤ло нав≥ть ймов≥рне покаранн¤ за
законами воЇнного часу. ∆адоба наживи була
вище будь-¤ких моральних ц≥нностей. ” 1944
роц≥ на полтавському хл≥бозавод≥ є 3 було
викрито дв≥ злочинних групи у склад≥ 5 ≥ 14
чолов≥к, ¤к≥ крали печений хл≥б ≥ потайки
збували його за спекул¤тивними ц≥нами
населенню. ѕерша з них украла хл≥ба на 150
тис¤ч карбованц≥в, друга Ч не менше трьох
тонн. ¬ к≥нц≥ цього ж року м≥л≥ц≥¤
заарештувала групу спекул¤нт≥в, ¤к≥
працювали в торг≥вельн≥й мереж≥ ињвського
району ѕолтави. ѕри арешт≥ в них вилучили
332930 крб. (263) грошей, 2737 кг
хл≥бопродукт≥в, 571 кг жир≥в, 70 кг цукру, на
62390 крб. ≥нших продукт≥в та на 463915 крб.
промислових товар≥в [32]. --------------- 32 ƒјѕќ, ф.ѕ-12, оп.1, спр.272, арк.114. ¬ажким
т¤гарем дл¤ полтавц≥в були державн≥ воЇнн≥
позики, розм≥щенн¤ ¤ких визначалос¤
директивним шл¤хом ≥з ћоскви ≥ не
враховувало матер≥ального становища
населенн¤ т≥льки-но зв≥льнених в≥д
н≥мецькоњ окупац≥њ район≥в. „астина
населенн¤ з патр≥отичних м≥ркувань
в≥ддавала своњ заощадженн¤ чи зароб≥ток
держав≥ добров≥льно, але дл¤ б≥льшост≥
полтавц≥в так≥ "позики" були
примусовими. ¬ середин≥ травн¤ 1944 року на
ѕолтавщин≥ була завершена передплата на «
державну воЇнну позику. ¬сього населенн¤
област≥ п≥дписалос¤ на 209417 тис¤ч
карбованц≥в, що становило 166,3 в≥дсотка
планового бюджетного завданн¤. ѕри цьому
половина вказаноњ суми була внесена
гот≥вкою. якщо
в рахунок державних позик у б≥льшост≥
полтавц≥в влада забирала останн≥ коп≥йки,
то номенклатура за активну участь у њх
розм≥щенн≥ та збор≥ гот≥вки пост≥йно
одержувала чимал≥ прем≥њ. «а результатами
реал≥зац≥њ 3 державноњ позики, 117 кер≥вних
прац≥вник≥в обласних ≥ районних парт≥йних
та рад¤нських апарат≥в, починаючи з
секретар≥в обкому та райком≥в парт≥њ, були
прем≥йован≥ м≥с¤чним окладом кожний, а
кер≥вники чотирьох район≥в, де зб≥р гот≥вки
був найвищим, Ч п≥вторам≥с¤чним. [33]. --------------- 33 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.22, арк.198. ¬≥дбудова
житлового фонду та забезпеченн¤ полтавц≥в
дахом над головою була складовою частиною
боротьби за пол≥пшенн¤ њх побутових умов.
ќсновн≥ буд≥вельн≥ роботи покладалис¤ на
створений на початку 1944 року буд≥вельний
трест є 306. ¬ першочерговий план
буд≥вництва були включен≥ в≥дбудова
прим≥щень обласного ком≥тету парт≥њ та
ѕолтавського управл≥нн¤ наркомату
ƒержавноњ безпеки. ѕроте в розгортанн≥
в≥дбудовних роб≥т, ¤к ≥ повсюди,
спостер≥галис¤ велик≥ труднощ≥, пов'¤зан≥ з
нестачею буд≥вельних матер≥ал≥в та робочоњ
сили. «абезпечен≥сть буд≥вельними
матер≥алами тресту в 1944 роц≥ становила лише
38 в≥дсотк≥в, а кадрами буд≥вельник≥в Ч 43.
ѕроведен≥ районними радами трудов≥
моб≥л≥зац≥њ забезпечили буд≥вництво в
основному ж≥нками-чорноробами. “ому станом
на 1 червн¤ 1945 року ≥з загального числа
прац≥вник≥в тресту квал≥ф≥кован≥
роб≥тники становили лише 700 чолов≥к, а
чорнороби Ч 1240. (264)
Ќа в≥дбудовних
роботах використовувалас¤ ≥ прац¤
н≥мецьких в≥йськовополонених. ” ѕолтав≥ в
1945 роц≥ њх працювало 919, але з них 158 були
хворими ≥ непридатними до ф≥зичноњ прац≥, а
160 могли працювати лише на легких роботах.
≤з решти працюючих н≥мц≥в 24 чолов≥ки
виконували норми вироб≥тку на 100-120
в≥дсотк≥в, 287 Ч на 60-100 в≥дсотк≥в, 296 Ч менше,
н≥ж на 60 [34]. «розум≥ло, що п≥днев≥льна прац¤
н≥коли не була продуктивною. --------------- 34 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.22, арк.161. Ќезважаючи
на труднощ≥ воЇнного часу, прот¤гом 1944 року
в област≥ було в≥дбудовано або збудовано
заново 44877 хат колгоспник≥в та 5175
колгоспних буд≥вель, у тому числ≥ 1084
конюшн≥, 733 кор≥вники, 475 свинарник≥в, 141
кошара та ≥н. Ўироко практикувалас¤ така
форма участ≥ громадськост≥ у в≥дбудовних
роботах, ¤к метод народноњ будови власними
силами, матер≥алами, ≥нструментами ≥
безоплатно. ≤
все ж житлова проблема залишалас¤ далеко не
розв'¤заною. « огл¤ду на поверненн¤ з
евакуац≥њ значних мас населенн¤, стан ≥з
житлом залишавс¤ складним, ¤к у селах, так ≥
в м≥стах. Ѕагато полтавц≥в мешкало в
непристосованих прим≥щенн¤х, у п≥двалах
зруйнованих будинк≥в та в земл¤нках. ўе на
к≥нець 1946 року в земл¤нках проживало 5692 с≥м'њ,
або 18103 чолов≥ки, та по сус≥дах тулилос¤ 9426
с≥мей (28718 чолов≥к) [35]. --------------- 35 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.341, арк.20. ∆итла
потребували й украњнц≥, ¤ких по зак≥нченн≥
другоњ св≥товоњ в≥йни в результат≥ обм≥ну
населенн¤м м≥ж ѕольщею ≥ —–—– почали в
примусовому пор¤дку розсел¤ти по р≥зних
рег≥онах ”крањни подал≥ в≥д зах≥дного
кордону, в тому числ≥ ≥ на ѕолтавщин≥. Ќа
к≥нець 1945 року 7800 украњнц≥в з ѕольщ≥ були
розселен≥ по 23 районах област≥; найб≥льше в
¬еликобагачанському, √алицькому ≥
Ћохвицькому районах. ўоб ¤комога швидше
адаптувати њх у рад¤нське сусп≥льство, дл¤
переселенц≥в створили окрем≥ гуртки, де
спец≥ально п≥д≥бран≥ аг≥татори
розпов≥дали њм про принади соц≥ал≥стичного
способу житт¤ та "вожд¤ вс≥х час≥в ≥
народ≥в" …. —тал≥на [36]. --------------- 36 ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.2, спр.202, арк.67. Ѕайдуже
ставленн¤ до потреб переселенц≥в з боку
м≥сцевоњ влади ≥ перспектива п≥днев≥льного
колгоспного житт¤ змушували багатьох ≥з
них залишати негостинну та розорену в≥йною
ѕолтавщину ≥ перењжджати до зах≥дних
областей ”крањни, де рад¤нська влада ще не
встигла провести колектив≥зац≥ю, а
м≥сцевий люд тримавс¤ усталених в≥ками
традиц≥й. ” зв'¤зку з цим, 2 жовтн¤ 1945 року
бюро обкому ѕ(б)” ≥ облвиконком прийн¤ли
таЇмну постанову, зг≥дно ¤коњ самочинн≥ (265)
перењзди з ѕолтавщини в ≥нш≥ област≥
”крањни заборон¤лис¤, а тих переселенц≥в,
¤к≥ вже встигли вињхати, м≥л≥ц≥¤ зобов'¤зувалас¤
затримувати ≥ силом≥ць повертати на
попереднЇ м≥сце проживанн¤. «м≥нити його
можна було лише з дозволу ”правл≥нн¤ в
справах евакуац≥њ при –аднарком≥ ”–—– за
поданн¤м райвиконком≥в, що було практично
нереально [37]. --------------- 37 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.22, арк.46. якщо
б≥льш≥сть полтавц≥в у час в≥йни ≥ в перш≥
повоЇнн≥ роки жила в неймов≥рних злидн¤х,
то правл¤ча комун≥стична номенклатура
знаходилас¤ наче в ≥нш≥й держав≥, не
в≥дчуваючи нестатк≥в н≥ в побутовому, н≥ в
матер≥альному план≥. ¬она користувалас¤
окремими закритими розпод≥льниками ≥
њдальн¤ми, де товари ≥ продукти продавалис¤
за твердими державними ц≥нами, в дек≥лька
раз≥в нижчими за ринков≥. ѕер≥одично
номенклатур≥ надавалис¤ дотац≥њ на
харчуванн¤ в закритих њдальн¤х, розм≥ри
¤ких визначалис¤ таЇмними р≥шенн¤ми
обласного кер≥вництва щоквартально. “ак, 18
березн¤ 1944 року р≥шенн¤м облвиконкому був
визначений контингент кер≥вних
прац≥вник≥в, ¤к≥ одержували дотац≥њ на
вечер≥ в таких розм≥рах: дл¤ 8 чолов≥к Ч по
120 крб. щом≥с¤чно, дл¤ 20 ос≥б Ч по 75 крб. ≥ т.д.
¬сього витрати на дотац≥њ на харчуванн¤ дл¤
номенклатури з 1 кв≥тн¤ по 31 грудн¤ 1944 року
становили 53460 крб. [38]. --------------- 38 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.10, арк.92. 2
с≥чн¤ 1945 року обком ѕ(б)” та облвиконком
прийн¤ли сп≥льну таЇмну постанову, зг≥дно
¤коњ контингент номенклатурних
прац≥вник≥в був значно розширений,
в≥дпов≥дно зб≥льшувалас¤ ≥ сума дотац≥й. ”
залежност≥ в≥д "ступен¤
в≥дпов≥дальност≥" вс¤ номенклатура
под≥л¤лас¤ на три категор≥њ: до першоњ ("найв≥дпов≥дальн≥ших")
було в≥днесено 161 чолов≥к, до другоњ ("менш
в≥дпов≥дальних") Ч 383 ≥ до третьоњ ("найменш
в≥дпов≥дальних" чи "безв≥дпов≥дальних"?)
Ч 738 [39]. --------------- 39
ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, спр.22, арк.1. Ќоменклатура
також пост≥йно отримувала дотац≥њ грошима
на "покращенн¤ побутових умов". «г≥дно
таЇмного кошторису на друге п≥вр≥чч¤ 1945
року, в≥дпов≥дальн≥ прац≥вники першоњ
категор≥њ, кр≥м зарплати, одержували
щом≥с¤чн≥ дотац≥њ (в конвертах) у таких
розм≥рах: перший секретар обкому ≥ голова
облвиконкому Ч по тис¤ч≥ карбованц≥в,
секретар≥ обкому ≥ заступники голови
облвиконкому Ч по 600 крб., перший секретар
обкому комсомолу ≥ головний редактор
обласного часопису "«ор¤ ѕолтавщини"
Ч по 300 крб. зав≥дуюч≥ в≥дд≥лами обкому та
облвиконкому ≥ с≥м'¤ —.‘. ондратенка Ч по 200
крб., ≥ т.д. (266) --------------- 40 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, арк. 105-107. р≥м
того, обласна верх≥вка, включаючи редактора
"«ор≥ ѕолтавщини" ≥ с≥м'ю —.‘.
ондратенка, була прикр≥плена дл¤
≥ндив≥дуального обслуговуванн¤ до
магазину є 19 у центр≥ ѕолтави. ћедичну
допомогу номенклатурн≥ прац≥вники також
одержували в окрем≥й обласн≥й л≥карн≥, ¤ка
п≥дпор¤дковувалас¤ спец≥ально створеному
з ц≥Їю метою л≥карн¤но-сан≥тарному
управл≥нню Ќаркомату охорони здоров'¤ ”–—–,
але тут теж була сво¤ градац≥¤, ¤ка залежала
в≥д об≥йманоњ посади пац≥Їнта. ѕостановою
облвиконкому в≥д 11 червн¤ 1945 року були
затверджен≥ чергов≥ списки кер≥вного "активу",
¤кий мав право користуватис¤ обласною
л≥карнею дл¤ номенклатури. ¬ище
кер≥вництво област≥ ≥ район≥в Ч (72 чолов≥ки)
разом ≥з с≥м'¤ми перебували на повному
обслуговуванн≥ л≥карн≥ ≥ користувалис¤
л≥ками безкоштовно. ≤з середньоњ ланки
обласноњ номенклатури (155 чолов≥к) лише
особисто кер≥вники перебували на повному
обслуговуванн≥, а члени њх с≥мей Ч на
амбулаторному л≥куванн≥ ≥ л≥ки в аптец≥
купували за грош≥. —еред прикр≥плених до
ц≥Їњ закритоњ л≥карн≥ були ≥ 22 наукових
прац≥вник≥в ѕолтави: директори, њх
заступники ≥ секретар≥ парт≥йних
орган≥зац≥й трьох вуз≥в, професори ≥
зав≥дуюч≥ кафедрами марксизму-лен≥н≥зму [41]. Ќезначн≥ п≥льги в обслуговуванн≥ та
л≥куванн≥ мала ≥ районна номенклатура, дл¤
¤коњ були вид≥лен≥ окрем≥ палати в л≥карн¤х. --------------- 41 ƒјѕќ, ф.ѕ-4085, оп.4, арк.97, 102. ўоб
довести свою в≥ддан≥сть б≥льшовицькому
режимов≥ ≥ особисто …. —тал≥ну, парт≥йне
кер≥вництво ”–—– з ≥н≥ц≥ативи (267) на
той час першого секретар¤ ѕ(б)” ћ. ’рущова
орган≥зували масов≥ пропагандистськ≥
акц≥њ. ќдн≥Їю з них було написанн¤
в≥рноп≥дданих лист≥в на ≥м'¤ "вожд¤ вс≥х
час≥в ≥ народ≥в". ¬ цьому д≥йств≥ змушен≥
були брати участь ≥ тис¤ч≥ полтавц≥в. “ак,
прот¤гом 1944 року "Ћист-кл¤тву"
п≥дписали 286 тис¤ч чолов≥к, "Ћист-рапорт"
Ч 309 тис¤ч, "—лово в≥д украњнського
народу" Ч 347 тис¤ч. ÷≥ п≥дписи обласна
влада видавала за ви¤в "безмежноњ любов≥
полтавц≥в" до …. —тал≥на ≥ приклад њх
пол≥тичного п≥днесенн¤. ”
к≥нц≥ 1943 року на ѕолтавщину по дороз≥ з
евакуац≥њ прибули парт≥йно-рад¤нськ≥
кер≥вн≥ прац≥вники з ам'¤нець-ѕод≥льськоњ
(870 чолов≥к) та ¬≥нницькоњ (460 чолов≥к)
областей. ¬ оч≥куванн≥ кер≥вних посад на
окупован≥й поки що територ≥њ своњх
областей њх тимчасово розм≥стили по 18
районах ѕолтавщини, але н≥¤коњ практичноњ
участ≥ у в≥дбудов≥ поруйнованого в≥йною
господарства област≥ вони не брали. «г≥дно
постанови бюро обкому ѕ(б)” в≥д 27 грудн¤ 1943
року, њх мали використовувати лише на
кер≥вних посадах на "орган≥зац≥йносподарськ≥й
≥ пол≥тико-масових роботах" у колгоспах з
тим, щоб завершити молотьбу ≥ забрати
¤комога б≥льше хл≥ба дл¤ держави [42]. --------------- 42
ƒјѕќ, ф.ѕ-15, оп.1, спр.203, арк.220.
|
